
Номер справи 623/557/18
Номер провадження 1-кп/623/145/2018
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2018 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого судді: Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання: Соломки В.В.
за участю прокурора: Козир М.В.
обвинуваченого: ОСОБА_1
захисника: Міщенко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017220320000571 від 18 квітня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця міста Харків, українця, громадянина України, розлученого, раніше судимого:
1) 06 квітня 1982 року Фрунзенським районним судом м. Харків за частиною третьою статті 117, частиною другою статті 140, статті 42 КК України (1960 року) до 9 років позбавлення волі;
2) 05 серпня 1991 року Фрунзенським районним судом м. Харків за частиною першою статті 196-1 КК України (1960 року) до 1 року позбавлення волі, на підставі статті 45 КК України (1960 року) звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 1 рік;
3) 18 січня 1994 року Ізюмським районним судом Харківської області за частиною другою статті 140 КК України (1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
4) 27 листопада 1998 року Харківським апеляційним судом за статтею 93 п.п. «А», «И», частиною третьою статті 142, частиною другою статті 140, частиною другою статті 17, частиною другою статті 140, частиною першою статті 196-1, статті 42 КК України (1960 року) до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений умовно-достроково 25 серпня 2010 року на невідбутий термін 2 роки 6 місяців 24 дні;
5) 27 серпня 2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною першою статті 395 КК України до арешту на 1 місяць,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
17 квітня 2017 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_1, повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, проник на огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_4, та шляхом зламу запірних пристроїв проник до сараю та гаражу, які розташовані на території даного домоволодіння, звідки таємно викрав 2 велосипеда ТМ «Україна» вартістю 990 грн. кожний, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1980 гривень 00 копійок.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений частиною третьою статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.
Також, ОСОБА_1 в серпні 2017 року, у невстановлений досудовим слідством та судовим розглядом день, приблизно о 01 годині, повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, шляхом зламу запірних пристроїв проник у будинок АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_5, звідки таємно викрав газовий балон об'ємом 50 л., виробництва СССР, вартістю 522 гривні 88 копійок, та двоконфорочну газову плиту з відкидною кришкою та чотирма ніжками, які в неробочому стані укладаються в корпус знизу, виробництва СССР, виготовлену у місті Горький у вересні 1984 року, з маркуванням ПТ1 ТУ 51-02-147-78, вартістю 465 гривень, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 987 гривень 88 копійок.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений частиною третьою статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у домоволодіння.
Крім того, у вересні 2017 року, у невстановлений досудовим слідством та судовим розглядом день, приблизно о 10 годині, ОСОБА_1, повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, проник у будинок АДРЕСА_5, який належить ОСОБА_6, звідки таємно викрав мотокосу бензинову ТМ «Днипро-М», моделі БТ-433, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 1858 гривень 46 копійок.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений частиною третьою статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у домоволодіння.
Також, 01 лютого 2018 року, приблизно о 14 годині, ОСОБА_1, повторно, маючи умисел на крадіжку чужого майна, шляхом розбиття вікна передньої пасажирської двері, проник до салону автомобіля ЗАЗ ТF 699 Р, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7, який знаходився на узбіччі дороги поблизу села Співаківка, Ізюмського району, Харківської області, з якого таємно викрав автомобільну магнітолу з відтворенням МРЗ файлів ТМ «LG» моделі LАС-UА251 серійний номер 710HZF019227, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 337 гривень 00 копійок.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений частиною другою статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях - злочинах, передбачених частиною другою статті 185, частиною третьою статті 185 КК України, вину свою визнав повністю, у скоєному розкаявся, викрадені речі повернуті власникам, просив врахувати, що в нього є цивільна дружина.
Захисник ОСОБА_2 просила суд призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають.
Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною другою статті 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за частиною третьою статті 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, застосувавши положення частини першої статті 70 КК України, до набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі частини третьої статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом було досліджено письмові докази, надані прокурором, що стосуються речових доказів, а саме:
- ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 лютого 2018 року по справі №623/310/18 про накладення арешту на магнітолу з відтворенням МРЗ файлів ТМ «LG» моделі LАС-UА251 серійний номер 710HZF019227;
- ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 лютого 2018 року по справі №623/429/18 про накладення арешту на велосипед ТМ «Україна», темно-червоного кольору, велосипед ТМ «Україна», чорного кольору;
- ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 лютого 2018 року по справі №623/428/18 про накладення арешту на мотокосу бензинову ТМ «Днипро-М», моделі БТ-433;
- ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 лютого 2018 року по справі №623/426/18 про накладення арешту на газовий балон об'ємом 50 л, пофарбований фарбою червоного кольору, виробництва СССР, двоконфорочну газову плиту, пофарбовану фарбою бірюзового кольору, з відкидною кришкою та чотирма ніжками, які в неробочому стані укладаються в корпус знизу, виробництва СССР, виготовлену в місті Горький в вересні 1984 року, з маркуванням ПТ1 ТУ 51-02-147-78.
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, письмові докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною другою статті 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за частиною третьою статті 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення та у домоволодіння.
Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:
ОСОБА_1 не працює, розлучений, з його слів перебуває у цивільному шлюбі, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, військову службу не проходив та на обліку в Ізюмському ОМВК не перебуває, раніше судимий, характеризується за місцем проживання негативно, про що свідчать: довідки лікарів, довідка Ізюмського ОМВК, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.
Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк неможливе та становить дуже високу небезпеку для суспільства, є високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.
Злочини, які вчинив обвинувачений ОСОБА_1, відповідно до статті 12 КК України віднесені: ч.2 ст. 185 КК України - до злочину середньої тяжкості, ч.3 ст. 185 КК України - тяжкого злочину.
Обставини, які згідно статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - рецидив злочинів.
В пункті першому Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, у потерпілих відсутні вимоги до нього, однак при цьому він має непогашені судимості за вчинення, в тому числі, і особливо тяжких злочинів, знову вчинив злочини проти власності, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, який не має постійного місця роботи, офіційно не одружений, характеризується за місцем проживання негативно, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на високому рівні ризики повторного вчинення правопорушення та небезпеки для суспільства, то суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому ОСОБА_1 має бути призначене покарання саме у вигляді позбавлення волі у відповідності до норм ст. 70 КК України.
На думку суду інші альтернативні види покарань не стануть дієвими для досягнення мети щодо виправлення обвинуваченого.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін, зважаючи на те, що судом призначається реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв'язки, відсутнє офіційне працевлаштування, негативна репутація, а тому наявні ризики, передбачені пунктами першим, п'ятим частини першої статті 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.
Крім того, слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 22 лютого 2018 року до 10 травня 2018 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні - відсутній.
Судові витрати згідно частини другої статті 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 572 гривні 00 копійок, що проводилась експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області та судової товарознавчої експертизи в сумі 300 гривень, що проводилась судовим експертом ОСОБА_8, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Арешт, накладений згідно ухвал Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 лютого 2018 року та від 16 лютого 2018 року у відповідності до частини четвертої статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути потерпілим.
Керуючись статтями 50, 65-67, 72, частиною другою статті 185 КК України, статтями 100, 124, 126, 349, 370, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів і призначити покарання:
- за частиною другою статті 185 КК України - 2 (ДВА) роки позбавлення волі;
- за частиною третьою статті 185 КК України - 4 (ЧОТИРИ) роки позбавлення волі.
Відповідно до частини першої статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (ЧОТИРЬОХ) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Відповідно до частини п'ятої статті 72 КК України зарахувати строк попереднього ув'язнення з 22 лютого 2018 року по 10 травня 2018 року в строк покарання.
Початок строку відбування покарання рахувати з 22 лютого 2018 року.
Цивільний позов - відсутній.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової-товарознавчої експертизи №568/18 від 19 лютого 2018 року в розмірі 300 гривень 00 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок ОСОБА_8 (рахунок НОМЕР_4), номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №593 від 06 лютого 2018 року в розмірі 572 гривень 00 копійок, які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).
Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 лютого 2018 року на магнітолу з відтворенням МРЗ файлів ТМ «LG» моделі LАС-UА251 серійний номер 710HZF019227, від 16 лютого 2018 року на велосипед ТМ «Україна», темно-червоного кольору, велосипед ТМ «Україна», чорного кольору, на мотокосу бензинову ТМ «Днипро-М», моделі БТ-433, на газовий балон об'ємом 50 л, пофарбований фарбою червоного кольору, виробництва СССР, двоконфорочну газову плиту, пофарбовану фарбою бірюзового кольору, з відкидною кришкою та чотирма ніжками, які в неробочому стані укладаються в корпус знизу, виробництва СССР, виготовлену в місті Горький в вересні 1984 року, з маркуванням ПТ1 ТУ 51-02-147-78.
Речові докази:
- магнітолу з відтворенням МРЗ файлів ТМ «LG» моделі LАС-UА251 серійний номер 710HZF019227, повернути потерпілому ОСОБА_7;
- велосипед ТМ «Україна», темно-червоного кольору, велосипед ТМ «Україна», чорного кольору, повернути потерпілому ОСОБА_4;
- мотокосу бензинову ТМ «Днипро-М», моделі БТ-433, повернути потерпілому ОСОБА_6;
- газовий балон об'ємом 50 л, пофарбований фарбою червоного кольору, виробництва СССР, двоконфорочну газову плиту, пофарбовану фарбою бірюзового кольору, з відкидною кришкою та чотирма ніжками, які в неробочому стані укладаються в корпус знизу, виробництва СССР, виготовлену в місті Горький в вересні 1984 року, з маркуванням ПТ1 ТУ 51-02-147-78, повернути потерпілому ОСОБА_5
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору та захиснику.
Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя: М.П. Одарюк
Судебное решение № 73890621, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області было принято 10.05.2018. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Приговор. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 623/557/18. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: