№ 738898, 30.05.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

30.05.07 Справа № 7/9-2007

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Орищин Г.В.

Якімець Г.Г.

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційну скаргу Брегівської об’єднаної державної податкової інспекції (далі ОДПІ) від 28.02.07р. №645/10/10-0

на постанову господарського суду Закарпатської області від 21.02.2007р.

у справі №7/9-2007

за позовом Берегівської ОДПІ, м.Берегово

до Комунального підприємства (далі КП) «Аптека №146», м.Берегово

про стягнення штрафних санкцій в сумі 420100 грн.

за участю представників

від позивача – Буря О.О. - представник (дов. у справі);

від відповідача - Шаркада І.І., Данканич М.М. - представники (дов. у справі).

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 25.04.07р..

Права та обов’язки згідно ст.ст.49, 51 КАС України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Постановою господарського суду Закарпатської області від 21.02.2007р. у цій справі (суддя С.Швед) в задоволені позову Брегівської ОДПІ до КП «Аптека №146»про стягнення штрафних санкцій в сумі 420100 грн. відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована п.1 ст.3, п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. №265/95-ВР в редакції Закону від 01.06.2000р. №1776-Ш (далі Закон №265/95-ВР), п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»»(далі Постанова №1336), на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про безпідставність вимог податкового органу, оскільки факти невідповідності вартості проданих відповідачем товарів при проведенні розрахунків з споживачами та отриманої за них готівки відсутній і останнім правомірно проведено облік розрахункових операцій із застосуванням розрахункової книжки, так як засоби обліку розрахункових операцій такі, як розрахункові книжки та реєстратори розрахункових операцій, по своїй суті та меті є тотожними, тому позивачем неправомірно застосовано до КП «Аптека №146» положення п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР .

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, Берегівська ОДПІ оскаржила судове рішення, як прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема ст.10, п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, п.2 Постанови №1336 та п.7 Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. №1336, наполягаючи на тому, що при здійсненні розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, при умові, що в даному випадку застосування такого є обов’язковим з огляду на перевищення відповідачем установленого граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій, податковим органом підставно застосовано до відповідача п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР навіть враховуючи, що розрахункові книжки ним застосовувались.

Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

за наслідками проведеної податковим органом перевірки господарської одиниці –аптечний пункт, розташованої за адресою: Берегівський район, с.Косонь, вул.Кошута, 29, що належить КП «Аптека №146»щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, складено акт перевірки від 07.06.06р. №0180190703-48/2352, яким встановлено порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР, п.2 Постанови №1336.

Зокрема, актом перевірки встановлено, що відповідачем у аптечному пункті розташованому за адресою: Берегівський район, с.Косонь, вул.Кошута, 29, у періоді з 05.09.2005р. по 31.12.2005р. здійснювався продаж лікарських засобів на загальну суму 37130,00 грн., операції з реалізації яких не проводились через реєстратор розрахункових операцій, у зв'язку з чим останнім порушено вимоги п.2 Постанови №1336 та п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР.

На підставі вказаного акту перевірки Берегівська ОДПІ 09.08.06р. прийняла рішення №0000232352/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким відповідно до п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 185650 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що в результаті апеляційного оскарження відповідачем вищенаведеного податкового рішення, розмір застосованих до нього штрафних (фінансових) санкцій рішенням ДПА у Закарпатській області від 04.08.2006р. №9343/10/25-055 був збільшений на суму 234450 грн. у зв'язку з неврахуванням Берегівською ОДПІ дійсного періоду реалізації лікарських засобів без застосування реєстратора розрахункових операцій, про що податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.08.06р. №0000282352/1.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем вищевказані рішення в судовому порядку не оскаржувались.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зі змісту позовної заяви податкового органу вбачається, що на підставі даних перевірки відповідача до останнього застосовано штрафні санкції, розмір яких збільшено до 420100 грн. в результаті розгляду скарги аптеки вищестоящим органом.

Вважаючи суму штрафних санкцій узгодженою, позивач просить стягнути її на користь бюджету за рахунок активів.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, відповідач, не погодившись із рішенням суб’єкта владних повноважень, не оскаржив його до суду.

Кодексом адміністративного судочинства України, визначені права відповідача в адміністративному процесі (ч.2 ст.51), зокрема, це право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

В даній справі відповідач, заперечуючи позов, фактично заперечує факт вчинення правопорушення у сфері готівкового та безготівкового обігу, однак відповідного позову не пред’явив.

Згідно ч.6 ст.41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія задовольняє апеляційну скаргу та оскаржувану постанову суду скасовує, приймає нову постанову, якою задовольняє позовні вимоги податкового органу.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, ч.5 ст.254 КАС України –

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Постанову господарського суду Закарпатської області від 21.02.2007р. у цій справі скасувати і прийняти нову постанову. Позов Берегівської ОДПІ про стягнення за рахунок активів КП «Аптека №146»на користь бюджету 420100 грн. задоволити. Стягнути за рахунок активів КП «Аптека №146»(інд.код 31858872, 90202, м.Берегово, вул.Ліннера, 2) на користь бюджету 420100 грн., про що місцевому господарському суду видати відповідний виконавчий лист.

3. Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.211, 212 КАС України.

Головуюча-суддя О.П. Дубник

суддя Г.В. Орищин

суддя Г.Г.Якімець