Постановление суда № 73886304, 10.05.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/967/17

10.05.2018

Кримінальне провадження

№ 1-кп/489/82/2018

У Х В А Л А

10 травня 2018 р.

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Крутія Ю.П.,

суддів - Коваленка І., Тихонової Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Лейфури Д.О.,

прокурора - Горсточенко М.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До теперішнього часу судове слідство по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, не закінчено.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою закінчується 02.06.2018 року.

Прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 заявили суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи тим що, ризики прокурором не доведені, обвинувачення не підтверджується доказами, у обвинуваченого є сім’я, дитина, житло, останній не буде ухилятися від суду.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що в клопотанні захисника та обвинуваченого необхідно відмовити, а клопотання прокурора підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.9 КПК України, суд приймає до уваги висновки викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини, з урахуванням практики якого застосовується кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема у рішеннях "В. проти Швейцарії" від 26.01.1993 р., "Мамедова проти Росії" від 01.06.2006 р., виходячи з яких наявність ризиків переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів оцінюється не тільки залежно від суворості можливого покарання та тяжкості злочину. Їх треба визначати з врахуванням низки інших ревалентних факторів, які можуть або підтвердити наявність такого ризику, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою, якими є характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого корисливого злочину з застосуванням фізичного насильства, йому повідомлено про підозру у вчиненні інших насильницьких злочинів, в т.ч. корисливих, не дотримувався умов застосованого запобіжного заходу у іншому кримінальному провадженні, за що перебував в розшуку, а отже ризики, які було враховано при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме вчинення іншого злочину та переховування від суду - не зменшилися. Таким чином, суд вважає, що інший менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого щодо виконання ним своїх процесуальних обов’язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити до 08.07.2018 року.

В клопотанні захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.П. Крутій

Судді: І.В. Коваленко

ОСОБА_3