№ 73883248, 26.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/7099/16-ц Головуючий у І інстанції Карабаза Н. Ф.Провадження № 22-ц/780/1853/18 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.Категорія 26.04.2018

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Журби С.О.,

суддів Березовенко Р.В., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ірпінської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Ірпінської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В ході розгляду справи позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0700 га з кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану в АДРЕСА_1. Свою заяву обґрунтовував тим, що предметом позову у даній справі є грошові кошти, а відповідач може відчужити дану земельну ділянку на користь іншої особи без вирішення питання щодо стягнення завданих їй збитків в розмірі 1 142 715,00 грн. За таких умов існують об'єктивні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або ж унеможливить виконання рішення у разі задоволення позову.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2018 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу про відмову у забезпеченні позову, вжити заходи забезпечення позову. Апеляційну скаргу обґрунтувала тим, що судом першої інстанції невірно надано оцінку наявним доказам та допущено невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому суд безпідставно не взяв до уваги доводи її клопотання про забезпечення позову. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, тому її слід скасувати.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи може забезпечити позов, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ЦПК України).

Згідно ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням необхідності саме такого заходу, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи спів мірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення/унеможливлення виконання рішення суду у справі або поновлення прав та інтересів позивача.

У своїй заяві позивач просила застосувати заходи забезпечення позову у зв'язку з тим, що на даний час відповідачем вирішується питання про передачу вищезгаданої земельної ділянки у власність іншим громадянам, відтак невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду справи є не земельна ділянка, на яку позивач просила накласти арешт, а вимога про стягнення з відповідача на користь позивача понесених нею грошових збитків. При цьому жодного належного обґрунтування того, яким чином ненакладення арешту на вказану земельну ділянку може ускладнити можливість виконання рішення суду у разі задоволення позову, ні заява про забезпечення позову, ні апеляційна скарга не містять.

За таких умов колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції з приводу того, що запропоновані заявником дії не можуть вважатися належними засобами для усунення ризику невиконання рішення суду у даній справі, відтак заява позивача не підлягає до задоволення.

У відповідності до положень ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Р.В. Березовенко

А.С. Сержанюк