Постановление суда № 73876705, 10.05.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1303/17-к

1-кп/212/52/18

У Х В А Л А

10 травня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді Борис О.Н., з участю: секретаря судового засідання Косенкової А.О., прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Потєшного М.В., захисників обвинуваченого: адвоката Амельчишина О.В., адвоката Рагозіної О.В., потерпілої ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, питання доцільності тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015040730003531 від 13.12.2015 року обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 122 КК України, -

встановив:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на розгляді знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід - тримання під вартою, останній день тримання під вартою 12 травня 2018 р.

Прокурор у судовому засіданні висловив думку, яка підтримана потерпілою, про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на ризики, які були підставою для продовження запобіжного заходу та процесуальну поведінку обвинуваченого, до якого неодноразово вживались заходи у судовому засіданні.

Обвинувачений та його захисники заперечували проти клопотання прокурора, вважають його необґрунтованим, просять відмовити у задоволенні клопотання, більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, посилаючись на недоведеності ризиків та наявності соціальних зв'язків , доброї характеристики за місцем увязнення.

Як убачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень середньої тяжкості та тяжких злочинів.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов'язків; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При продовженні запобіжного заходу судом враховано дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, яке загрожує особі в разі визнання його винним, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв'язків, які б переважали ризики ухилення від суду.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд дійшов висновків, що вказані ризики не зменшились та не змінились, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, відсутності даних про неможливість подальшого перебування під вартою обвинуваченого, відсутність належних гарантій та підтверджених міцних сімейних, соціальних зв'язків обвинуваченого.

Таким чином, наведені обставини дають підстави для висновків про наявність високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого від суду з огляду на серйозність обставин обвинувачення, з урахуванням обсягу обвинувачення.

Крім того, суд вважає, що перебування ОСОБА_5 на даній стадії судового розгляду під іншим запобіжним заходом, не пов'язаним з триманням під вартою, надасть обвинуваченому можливість ухилитися від суду.

Також, судом враховано наявність доброї характеристики обвинуваченого, що надана за місцем утримання, існування у останнього таких соціальних зв'язків (цивільна дружина та дитина , матір), які на думку суду, не є виключним стимулюючим фактором для запобігання ризикам визначеним ст. 177 КПК України, окрім іншого, суд враховую відсутність постійної роботи та стабільного доходу обвинуваченого.

Крім того, обставини обвинувачення, поведінка особи після події кримінального правопорушення та під час розгляду справо переконливо свідчать про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Таким чином, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню.

Підстави для застосування іншого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом не встановлені, такий запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам, зв'язку з чим клопотання обвинуваченого та його захисників про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 176-178, 182, 183, 372 КПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання захисників та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 122 КК України - до 06 липня 2018 року включно.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. Н. Борис