№ 73861828, 08.05.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/1179/18

Провадження № 22-ц/787/717/2018

Головуючий у суді 1 інстанції: Смолій Л.Д.

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Григоренко М.П.,

розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду від 20 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська брама" про стягнення пені,

в с т а н о в и в:

У січні 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська брама" (далі - ОК "ЖБК "Рівненська брама") про стягнення пені.

Ухвалою Рівненського міського суду від 30 січня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Рівненського міського суду від 20 лютого 2018 року позовну заяву визнано неподаною і повернуто особам, що її подали.

На ухвалу суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, де покликалась на її незаконність та необґрунтованість через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.

На її обґрунтування зазначала, що підставою повернення позову було неусунення позивачами процесуальних недоліків, наведених в ухвалі Рівненського міського суду від 30 січня 2018 року. Тому на виконання вимог ухвали позивачами у встановлений строк з дня отримання її копії усунуто недоліки і 19 лютого 2018 року подано заяву з додатком, де містилася позовна заява в новій редакції. Вважала, що у судді не було підстав для застосування ч.5 ст. 185 ЦПК України.

З цих підстав просила ухвалу судді першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи позивача, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 20 лютого 2018 року позивачами не було усунуто недоліки позовної заяви, що зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху, а тому визнав її неподаною і повернув особам, що її подали.

Проте з такими висновками погодитись не можна.

Як встановлено матеріалами справи, 25 січня 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подано в суд позовну заяву про солідарне стягнення з ОК "ЖБК "Рівненська брама" пені (а.с. 1-5).

Суд першої інстанції своєю ухвалою від 30 січня 2018 року залишив позовну заяву без руху, надавши позивачам десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків. Підставою для вчинення цієї процесуальної дії було те, що в прохальній частині позову невірно зазначено спосіб захисту, оскільки солідарна відповідальність у зобов'язальному праві передбачає відповідальність кількох боржників (а.с. 8).

20 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано неподаною і їм повернуто через те, що станом на день постановлення оскаржуваної ухвали позивачі не усунули недоліки. При цьому повернуто їм сплачений судовий збір у розмірі 2 266 гривень (а.с. 15).

Між тим, судом не враховано, що заява про усунення недоліків подана позивачами безпосередньо до суду 19 лютого 2018 року, про що свідчить відмітка у лівому верхньому кутку заяви (а.с. 10). Тобто недоліки позивачами було усунуто за день до постановлення оскаржуваної ухвали.

Зазначені обставини свідчать про те, що визнання неподаною і повернення позовної заяви суперечить вимогам процесуального закону, а тому колегія суддів приходить до переконання, що при винесенні оскаржуваної ухвали допущено порушення положень ч.5 ст. 185 ЦПК України, у зв'язку з чим вона не може залишатися чинною.

Відповідно до п.4 ст. 379 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо має місце порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст. 367, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду від 20 лютого 2018 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Головуючий:

Судді: