Постановление суда № 73855039, 07.05.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3293/17

Номер провадження 2/404/417/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря - Муравйової С.Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у травні 2017 року звернувся в суд із позовом, яким просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора -Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за індексним номером 22611585 від 06.07.2015 року про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” (код ЄДРПОУ 37825968) на підставі іпотечного договору від 31.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, номер в реєстрі 1885. Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 послалася на те, що законодавством не передбачено можливості проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення ним нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав, при цьому відповідачем нотаріальна дія щодо вищезгаданої квартири – предмета іпотеки не вчинялась. Крім того, об”єкт нерухомого майна знаходиться в м. Кропивницькому, а відповідач є нотаріусом Київського міського нотаріального округу, то рішення про державну реєстрацію прав було вчинено всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 24 ЗУ “Про державну реєстрацію речових речових прав на нерухоме майно та їх обтяження”, де зазначено, що в такій реєстрації має бути відмовлено.

В підготовче засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект”, через канцелярію суду, подав клопотання про закриття провадження в даній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності. Рішення про державну реєстрацію права власності на нерухомість було прийняте приватним нотаріусом Київського МНО, як спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення для функціонування ринку нерухомого майна визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України. Державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Нотаріус, як спеціальний суб'єкт, здійснює функції державного реєстратора. Вказані норми Закону кореспондуються з Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Отже, з такого роду вимогами особа може звертатися до суду лише шляхом подання адміністративного позову (ст.3 чинної на момент подання позову редакції Кодексу адміністративного судочинства України, який відповідно до частини першої статті 17 чинної на момент подання позову редакції КАС України), а тому, вважає, що підлягає розгляду адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства. Відповідач -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в підготовче засідання не з”явився, повідомлявся. Відповідно до частини другої статті 2 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Частиною другою статті 4 КАС (у зазначеній редакції) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС (у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб’єкта владних повноважень, що виникають у зв’язку зі здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб’єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції. Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилами статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачем та третьою особою) у зв’язку з невиконанням договірних зобов'язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки – квартири позивача, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, а відтак, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект”про закриття провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 255, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” про закриття провадження в справі, в зв”язку з її підсудністю суду адміністративної юрисдикції, а не загальної- відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Бершадська