Решение № 73833935, 30.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2018 року № 826/1294/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

до

Головного управління Державної фіскальної служби у Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0215331209,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (надалі – Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Києві (надалі – Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Києві від 22.12.2017 року №0215331209.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 23.01.2018 р. відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано Відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у встановлений строк надати суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що перевірку проведено з порушенням норм Податкового кодексу України.

Представником Відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає проти позовних вимог та зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято оскільки позивачем порушено ч. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, у зв’язку із порушенням термінів сплати грошового зобов’язання по земельному податку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку ПАТ «Київський річковий порт» за період з 30 жовтня 2012 р. по 05 грудня 2017 р.

За результатом камеральної перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 05.12.2017 року №21525/26-15-12-09-19/03150071 (надалі – Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено, що ПАТ «Київський річковий порт» несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов’язання з плати за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 ст. 287 ПК України.

На підставі акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2017 р. №0215331209, яким Позивача зобов’язано сплатити штраф в сумі 95129,59 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Позивач не погоджується з спірним податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Пунктом 75.1 та підпунктом 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з пунктами 76.1 та 76.2 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Законодавчо встановлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Отже камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання.

Таким чином, термін сплати податкового зобов’язання з земельного податку не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 06.10.2014 р. №К/800/52765/13, від 27.10.2014 р. №К/800/63121/13, від 26.05.2016 р. №К/800/7055/14, від 21.06.2017 р. №К/800/14775/16, від 03.10.2016 р. №К/800/22489/15, від 15.06.2016 р. №К/800/49074/15, від 20.04.2016 р. № К/800/31134/15, від 08.06.2017 р. №К/800/9261/16.

Як зазначено вище, відповідно до акту від 05.12.2017 року №21525/26-15-12-09-19/03150071 його складено за результатом камеральної перевірки щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання з плати за землю Позивачем та в ньому зафіксовано порушення останнім п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України в частині порушення термінів сплати грошового зобов’язання з плати за землю.

Отже, Відповідачем, під час проведення камеральної перевірки за результатами якої складено акт від 05.12.2017 року №21525/26-15-12-09-19/03150071, з'ясовано питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, інформація, що зібрана Контролюючим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 22.12.2017 року №0215331209 та наявність підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (04071, м. Київ, вул. В.Вал, 70, код ЄДРПОУ 03150071) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Києві від 22.12.2017 року №0215331209.

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (04071, м. Київ, вул. В.Вал, 70, код ЄДРПОУ 03150071) судові витрати у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук