Решение № 73833912, 30.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2018 року № 826/8764/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС"

про продовження дії спеціальної санкції

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС" (надалі – Відповідач), в якому просить суд: подовжити дію спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Мінекономрозвитку від 29.09.2016 № 1624 до ТОВ «АРС» на термін до усунення ТОВ «АРС» порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» за розрахунками за експортним контрактом від 28.09.2015 № 58-ЕХ, укладеним з ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей-як для себе!" (Україна, м. Львів), а саме, до погашення простроченої дебіторської заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 24.07.2017 р. відкрито скорочене провадження.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 09.11.2017 р. надійшло клопотання від Позивача про розгляд справи в загальному порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 15.11.2017 р., Судом прийнято рішення про вихід з скороченого провадження та призначення справи до судового засідання на 19.12.2017 року.

У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 19.12.2017 р. розгляд справи відкладено до 19.02.2018 р. у зв’язку з перебуванням головуючого судді Федорчука А.Б. на лікарняному.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем в порушення вимог законодавства не усунуто порушення вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (надалі - Закон №185/94-ВР), а тому є необхідним продовження дії застосованої на цій підставі санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Позивачем подано суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та судового розгляду справи. Письмових пояснень щодо суті спору суду не надав.

В судовому засіданні 19.02.2018 р., Судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, а рішення постановлене з урахуванням п. 10 частини першої Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 р.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що на підставі подання ДФС України від 02.08.2016 року №13282/5/99-99-14-06-16 до Відповідача застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності до іноземного суб’єкта господарської діяльності.

Позивач, керуючись положеннями ст. 37 Закону №959-XII, вважає за доцільне продовжити дію спеціальної санкції, застосованої до Відповідача у судовому порядку.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, за порушення цього або пов’язаних з ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції: накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно з цим або пов’язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України; застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами цього Закону та/або пов’язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій; тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов’язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду.

Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Згідно з п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №459, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Як підтверджують матеріали справи, до Відповідача застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України на підставі подання ДФС України від 02.08.2016 року №13282/5/99-99-14-06-16.

В свою чергу зазначене подання ДФС України мотивоване порушенням Відповідачем ст. 1 Закону №185/94-ВР, а саме: допущення перевищення законом встановлених строків розрахунків встановлено Актом перевірки Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників м. Львові Міжрегіонального Головного Управління ДФС від 03.06.2016 № 179/28- о-14-00/31978272.

Відповідно ч.ч. 6-8 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов’язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб’єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.

Відповідно до абз. 2 п. 4.9 Положення про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52, на підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущені порушення законодавства України не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) відділ контролю за зовнішньоекономічною діяльністю разом із відділом правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та/або відділом правового захисту інтересів Міністерства в судових та інших органах готують відповідну позовну заяву до суду.

Мінекономрозвнтку листом від 26.12.2016 р. № 4102-11/41770-03 звернулося до ДФС України щодо розгляду питання стосовно доцільності подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності для суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України ТОВ «АРС» (Російська Федерація).

ДФС України надіслала у відповідь лист від 02.02.2017 р. № 1472/5/99-99-14-06-16 (вх. Мінекономрозвитку від 07.02.2017 р. № 03/8260-17), у якому зазначається, про те, що порушення законодавчо встановлених строків розрахунків не усунуто.

Станом на день вирішення спору доказів усунення порушень вимог ст. 1 Закону №185/94-ВР Відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону №959-XII, при прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Мінекономрозвитку від 29.09.2016 № 1624 до ТОВ «АРС» на термін до усунення ТОВ «АРС» порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті»" за розрахунками за експортним контрактом від 28.09.2015 № 58-ЕХ, укладеним з ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей-як для себе!" (Україна, м. Львів), а саме до погашення простроченої дебіторської заборгованості.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищезазначені факти, Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) задовольнити повністю.

2. Подовжити дію спеціальної санкції — тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Мінекономрозвитку від 29.09.2016 № 1624 до ТОВ «АРС» на термін до усунення ТОВ «АРС» порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» за розрахунками за експортним контрактом від 28.09.2015 № 58-ЕХ, укладеним з ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей-як для себе!" (Україна, м. Львів), а саме, до погашення простроченої дебіторської заборгованості.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук