Решение № 73800521, 26.04.2018, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/2278/17

Провадження №2/433/142/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Суського О.І.,

при секретарі судового засідання Яковлєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні у залі суду в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до Троїцького районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою просило стягнути з нього на користь цього банку заборгованість за кредитним договором №550-3/1-000625 від 10.11.2006 року, яка станом на 07.12.2017 року складає 57588,42 доларів США (за курсом НБУ становить 1561173,13 грн.), з яких 29600,00 доларів США (за курсом НБУ 802430,87 грн.) – сума заборгованості за кредитом; 15831,49 доларів США (за курсом НБУ 429178,21 грн.) – сума заборгованості за відсотками; 7920,47 доларів США (за курсом НБУ 214717,22 грн.) – розмір пені на несвоєчасне повернення кредиту; 4236,46 доларів США (за курсом НБУ 114746,83 грн.) – розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 23417,59 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному Веб-сайті Троїцького районного суду Луганської області. Причину неявки суду не повідомив.

Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судовим розглядом встановлено, що 10.11.2006 між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який 14.06.2010 року перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», укладено кредитний договір № 550-3/1-000625, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 30000,00 доларів США строком до 02.11.2031 року, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання повернути кредит, а також сплатити проценти в розмірі 12,70% річних за користування кредитом (а.с.10-16).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 17), відповідач належно не виконував свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 07.12.2017 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 57588,42 доларів США (за курсом НБУ становить 1561173,13 грн.), з яких 29600,00 доларів США (за курсом НБУ 802430,87 грн.) – сума заборгованості за кредитом; 15831,49 доларів США (за курсом НБУ 429178,21 грн.) – сума заборгованості за відсотками; 7920,47 доларів США (за курсом НБУ 214717,22 грн.) – розмір пені на несвоєчасне повернення кредиту; 4236,46 доларів США (за курсом НБУ 114746,83 грн.) – розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту ч.1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень частини 1статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ч.1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 45431,49 доларів США (за курсом НБУ 1231609,08 грн.) гривень, з яких 29600,00 доларів США (за курсом НБУ 802430,87 грн.) – сума заборгованості за кредитом; 15831,49 доларів США (за курсом НБУ 429178,21 грн.) – сума заборгованості за відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір заборгованості та його розрахунок відповідачем не спростований.

В частині стягнення з відповідача пені в загальній сумі 12156,93 доларів США (за курсом НБУ 329564,05 грн. (7920,47 доларів США (за курсом НБУ 214717,22 грн.) – розмір пені на несвоєчасне повернення кредиту; 4236,46 доларів США (за курсом НБУ 114746,83 грн.) – розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків), суд дійшов наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Отже, зобов'язання за своїм значенням поділяються на: основні зобов'язання які можуть існувати самостійно, та додаткові (акцесорні) зобов'язання які забезпечують належне виконання основних зобов'язань і виникають та існують виключно за умови існування основного зобов'язання.

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, основним зобов'язанням позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором є погашення кредитних коштів та сплата процентів за користування ними, додатковим зобов'язанням є сплата неустойки (штрафа, пені).

Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно правового висновку Верховного Суду України від 13.03.2017 року у справі за № 6-2879цс16 при обчисленні розміру стягуваної заборгованості за кредитними договорами з громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, суди повинні враховувати вимоги статті 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Отже, антитерористична операція на території Луганської області була запроваджена з 14.04.2014 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, в якому міститься смт.Троїцьке Троїцького району Луганської області.

Як вбачається зі справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 21, кв. 63, а тому він є суб'єктом Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року, відносно якого, відповідно до ст. 2 вищезазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов'язань.

Крім того, комерційним банкам Національним Банком України у листі за № 18-112/62138 від 27.10.2014 року були надані роз'яснення, згідно з якими банки зобов'язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО. Національний банк України наголошує на необхідності суворого і неухильного дотримання банками положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і повідомляє, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 550-3/1-000625 від 10.11.2006, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 вбачається, що позивачем до 14 квітня 2014 року, тобто до встановлення заборони нарахування штрафних санкцій, пеня не нараховувалась, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 12156,93 доларів США (за курсом НБУ 329564,05 грн.) задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з оригіналом платіжного доручення №0000441936 від 19.12.2017 року при подачі позову позивачем був сплачений судовий збір у сумі 23417,59 грн.

Так як позовні вимоги задоволені частково на 78,88%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частки позовних вимог в сумі 18471,79 грн. (23417,59*0,7888%=18471,79 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 526, 530, 536, 610-612, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП 26285004798) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, код ЄДРПОУ 00039019, т/р 29091805130003, МФО 300023) заборгованість за кредитним договором № 550-3/1-000625 від 10.11.2006, яка складає 45431 (сорок п’ять тисяч чотириста тридцять один) долар США 49 центів (що за курсом НБУ становить 1231609 (один мільйон двісті тридцять одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП 26285004798) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, код ЄДРПОУ 00039019, т/р 29091805130003, МФО 300023) судовий збір в сумі 18471 (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 79 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Суський

26.04.18

02.04.18