Постановление суда № 73769241, 02.05.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/3570/18

Провадження № 2-н/243/269/2018

УХВАЛА

02 травня 2018 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.,

при секретарі судового засідання Янчевському В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області заяву про самовідвід судді,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області знаходиться цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа надійшла до суду 27 квітня 2018 року. Матеріали справи передані для розгляду судді 02 травня 2018 року.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші підстави, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ст. 40 ЦПК України).

Представником сторони позивача по справі є адвокат ОСОБА_3 згідно наявних в матеріалах справи повноважень.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення «Ветштайн проти Швейцарії» п. 43).

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді (Резолюція 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) суддя повинен взяти самовідвід від участі у будь-якому процесі, коли для нього неможливо винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Відповідно до ст. 15 розділу ІІ Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

З огляду на те, що адвокат ОСОБА_3 є адвокатом судді Мінаєва І.М. в іншому кримінальному провадженні та представляє його інтереси, в даному випадку у сторін по справі це може викликати сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.

З урахуванням наведеного заявлений суддею Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Мінаєвим І.М. самовідвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 39-41 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Самовідвід судді Мінаєва Ігоря Миколайовича у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду І.М.Мінаєв