№ 73765634, 24.04.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5850/18

Номер провадження: 3/161/1468/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 24 квітня 2018 року

суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кихтюк Р.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого головою профспілки ТзОВ «Модерн-Експо», -

- за ч. 2 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

До Луцького міськрайонного суду з Луцького ВП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 05.03.2018 року близько 19.00 год. в м. Луцьку по вул. Г. Мазепи, 49, собака породи «Кавказька вівчарка», власником якої є ОСОБА_1, вкусила ОСОБА_2

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, суду пояснив, що дійсно 05.03.2018 року його донька вигулювала собаку, однак собака була в наморднику і не могла когось покусати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 05.03.2018 року виходила з під’їзду від своїх знайомих по вул. Мазепи, 49 в м. Луцьку та на неї напала собака, яка була без намордника.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 154 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», дозволяється утримувати домашніх тварин у вільному вигулі на ізольованій території, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї.

Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. А в силу ст. 10 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Диспозиція ч. 2 ст. 154 КпАП України передбачає відповідальність за «ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей», а згідно ч. 1 ст. 154 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях.

Таким чином, виходячи з аналізу норм ст. 154 КпАП України, об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері ветеринарної безпеки та охорони здоров'я населення. Конкретні правила тримання собак і котів встановлюються органами місцевого самоврядування індивідуально.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях (формальний склад); 2) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну (матеріальний склад). Суб'єктом адміністративного проступку є як громадяни, так і посадові особи. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи.

При розгляді справи судом встановлено і не заперечується особами, які беруть участь у розгляді справи, що 05.03.2018 року донька ОСОБА_1 вигулювала собаку у дворі будинку по вул. Г.Мазепи, 49 в м. Луцьку і остання напала на потерпілу ОСОБА_2

Разом з тим, суду не представлено беззаперечних доказів, що потерпілій ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження і її пояснення з цього приводу є нечіткими і суперечливими.

При цьому, висновок лікарсько-консультаційної комісії від 07.03.2018 року не може слугувати таким доказом, оскільки потерпіла вказала про спричинення їй тілесних ушкоджень інших органів.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 154 КУпАП, оскільки відсутні ознаки вчинення правопорушення, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну і доказів з цього приводу суду не представлено.

А тому, враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП та з врахуванням особи, характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого, інші обставини справи, і вважає за доцільне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу та оголосити йому попередження.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 (п’ятдесят одну) грн. та оголосити попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. на р/р № 31215256700001, код класифікації доходів бюджету № 22030106, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, Код ЄДРПОУ № 37993783, банк отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення через Луцький міськрайонний суд.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк