Решение № 73762938, 03.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 травня 2018 року № 826/17170/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

до

Колективного підприємства «Редакція Робітнича Газета»

про

стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту – позивач, Центральне ОУ ПФУ в м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Колективного підприємства «Редакція Робітнича Газета» (далі – відповідач, КП «Редакція Робітнича Газета») про стягнення заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 79,39 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 79,39 грн. та яка на день розгляду справи відповідачем не погашена.

Ухвалою суду від 22.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження), а відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Однак, поштове повідомлення з копією ухвали суду повернуто без вручення у зв’язку з закінченням строку зберігання. У той же час, виходячи з положень п. 4 ч. 6 ст. 251, ч. 4 ст. 124, ч. 1 ст. 127 КАС України, вважається, що ухвала суду вручена належним чином. Однак, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим та на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України справа розглядається на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Колективне підприємство «Редакція Робітнича Газета» зареєстроване в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

За період квітень-вересень 2017 року у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 79,39 грн., що підтверджується повідомленнями за відповідні періоди про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій обчисленою відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів (в редакції Закону від 13.12.1991, чинного на час призначення пенсії).

Згідно з ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 (далі – Порядок № 372), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

З наведених норм вбачається, що на відповідача покладено обов'язок щодо сплати до Пенсійного фонду різниці між сумою пенсії призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача.

Відповідно до абз. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, п. 5 Порядку № 372 передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Разом з тим, з метою фінансування різниці у розмірі пенсії позивачем надіслало відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.04.2017 по 27.09.2017.

Водночас, відповідач не відшкодував різницю між сумами пенсії за вказаний період у розмірі 79,39 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що суму відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 79,39 грн. відповідач у встановлений законодавством строк не сплатив, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення вказаної суми у судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, —

ВИРІШИВ:

1. Позов Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного підприємства «Редакція Робітнича Газета» (03047, м. Київ, проспект Перемоги, 50, код ЄДРПОУ: 14290792) на користь Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (01601, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, код ЄДРПОУ: 40376133) заборгованість у розмірі 79,39 грн. (сімдесят десять гривень 39 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Кармазін