Постановление № 73754272, 25.04.2018, Апелляционный суд Черниговской области

Дата принятия
25.04.2018
Номер дела
750/11068/15-ц
Номер документа
73754272
Форма судопроизводства
Гражданское
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

Справа № 750/11068/15-ц Провадження № 22-ц/795/428/2018 Головуючий у I інстанції - Литвиненко І. В. Доповідач - Євстафіїв О. К.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Бечка Є.М., Шарапової О.Л.,

за участі секретаря Кривопиші Я.О.,

позивачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

третя особа - Чернігівська міська рада,

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2,

на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 січня 2018 року; суддя - Литвиненко І.В.; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 29 січня 2018 року, м. Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 р. ОСОБА_5 пред'явила позов до ОСОБА_4, у якому просила встановити порядок користування присадибною земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що кожній стороні належить по 1/2 частині будинку і надвірних будівель, що розташовані за вказаною адресою. Землевпорядна документація на спірну присадибну земельну ділянку відсутня. Відповідач відмовився у добровільному порядку вирішити спір між сторонами про порядок користування цією ділянкою.

Ухвалою від 22.09.2016 до участі у справі як позивачів залучено правонаступників ОСОБА_5 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (арк. 151-152 т. 1).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено і встановлено порядок користування присадибною земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до варіанту № 1, що наведений у додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи експертів Чернігівського відділення КНДІСЕ від 05.12.2017, а саме:

- виділено в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 200 кв. м, що обмежена лініями розподілу, які проходять через точки 1-2-3-4-5-6-7: - від точки 1, що розташована на межі по лінії розподілу будинку, до точки 2; - від точки 2 по лінії розподілу будинку до точки 3; під кутом 45 градусів на відстані 3,25 м до точки 3; - від точки 3 під кутом 45 градусів до точки 4 довжиною 1,38 м; - від точки 4 до точки 5 довжиною 9,04 м; - від точки 5 до точки 6 довжиною 5,70 м; - від точки 6 до точки 7 довжиною 8,23 м, - від точки 7 по межі до точки 1;

- виділено в користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1308 кв. м, що обмежена лініями розподілу, які проходять через точки 2-3-4-5-6-7-8-9-10: - від точки 2 по лінії розподілу будинку до точки 3; - від точки 3 під кутом 45 градусів до точки 4 довжиною 1,38 м; - від точки 4 до точки 5 довжиною 9,04 м; - від точки 5 до точки 6 довжиною 5,70 м; - від точки 6 до точки 7 довжиною 8,23 м; - від точки 7 по межі до точки 10; - від точки 10 по межі до точки 9; - від точки 9 по межі до точки 8; від точки 8 по фасаду до точки 2; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по 243 грн 60 коп. (з кожної) на відшкодування витрат по сплаті судового збору. Ухвалюючи дане рішення, суд І інстанції виходив з того, що у ОСОБА_6 - спадкодавця позивачів право власності на частину будинку АДРЕСА_3 та надвірних будівель виникло внаслідок будівництва прибудови до вже існуючого будинку. Отже виникнення у ОСОБА_6 права власності на частину вказаних будинку і надвірних споруд не пов'язане з переходом до нього цього права від ОСОБА_7 і ОСОБА_4 - від осіб, які на момент набуття ОСОБА_6 даного права були співвласниками цього будинку і надвірних споруд. Тому право користування частиною спірної присадибної земельної ділянки АДРЕСА_3 не переходило від ОСОБА_7 і ОСОБА_4 до ОСОБА_6 У той же час фактичний порядок користування цією ділянкою не відповідає правоустановчим документам на будинок і надвірні будівлі, що на ній розташовані.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити дане рішення та задовольнити позов, встановивши порядок користування спірною присадибною земельною ділянкою згідно з варіантом № 1 висновку судового експерта Пінчук Н.О. № С-44 від 04.06.2016. Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- незважаючи на те, що в оскаржуваному рішенні зазначається про задоволення позову, ним погіршено стан, що існував до його постановлення: виділена позовній стороні частина присадибної земельної ділянки має значно менший розмір, ніж той, яким вона фактично користується. Позивачами не заявлялися вимоги про встановлення такого порядку користування спірною земельною ділянкою, який визначив суд,

- одержавши статус забудовника, батько позивачів - ОСОБА_6 отримав самостійне право користування частиною спірної присадибної земельної ділянки, якою до цього користувалася його мати. На дату переходу права власності на частину буд. АДРЕСА_3 від ОСОБА_9 до ОСОБА_4 між співвласниками будинку склався фактичний порядок користування присадибною земельною ділянкою та встановлені паркани, які існують до цього часу, про що йдеться у висновку експертизи Чернігівського відділення КНДІСЕ від 28.04.2017 № 4228/16-24. Проте судом даний порядок безпідставно не враховано.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник підтримали апеляційну скаргу, а ОСОБА_4 та його представник просили апеляційну скаргу відхилити.

Третя особа - Чернігівська міська рада у письмовому поясненні апеляційному суду зазначає, що вона не може об'єктивно оцінити висновок судової земельно-технічної експертизи від 04.06.2016 № С-44 та що згідно з відповідним рішенням Чернігівського міськвиконкому за землекористувачами, які мешкають у будинку з за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано 1462 кв. м, а за даними генерального плану (схеми) Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації - 1484 кв. м, у тому числі надлишки - 22 кв. м (арк. 130-131 т. 2).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Так, по справі встановлено наступне.

Рішенням виконкому Чернігівської міської Ради депутатів трудящих від 07.07.1953 № 1020 за землекористувачами буд. АДРЕСА_3 зареєстровано присадибну земельну ділянку загальною площею 1462,5 кв. м, а надлишки площею 76,4 кв. м залишено їм у тимчасовому користуванні (копія цього рішення на арк. 132-133 т. 2). Таким чином, згідно з цим рішенням у користуванні мешканців вказаного будинку перебуває присадибна земельна ділянка загальною площею 1462,5 кв. м + 76,4 кв. м = 1538,9 кв. м.

У висновку судової земельно-технічної експертизи експерта Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Пінчук Н.О. від 04.06.2016 № С-44 зазначено, що інструментальним обстеженням земельної ділянки АДРЕСА_3 встановлено, що її фактична площа становить 0,1508 га; різниця у площі земельної ділянки виникла внаслідок застосування найбільш точних приладів виміру - електронного тахеометру (арк. 113 т. 1). Це ж саме щодо площі присадибної земельної ділянки зазначено і у висновку повторної судової земельно-технічної експертизи експерта Чернігівського відділення КНДІСЕ від 28.04.2017 № 4228/16-24 (арк. 228 т. 1).

На 28.03.1967 - на дату, що передує даті затвердження Чернігівським міськвиконкомом акта приймання до експлуатації збудованої ОСОБА_6 у січні 1967 р. прибудови до будинку АДРЕСА_3, власниками цього будинку і надвірних будівель та споруд були дві особи:

- ОСОБА_10 - 1/2 їх частини на підставі договору купівлі-продажу права забудови, який посвідчено 09.01.1941 державним нотаріусом Чернігівської Облдержнотконтори (його копія на арк. 37 т. 1 і на арк. 28 в інвентаризаційній справі КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 2329 на буд. АДРЕСА_3),

- ОСОБА_7 - 5/12 їх частин на підставі рішення Народного суду м. Чернігова від 24.10.1962 у справі № 2-1426 за її позовом до ОСОБА_6 і ОСОБА_11 про визнання права власності на частину будинку, зміну свідоцтва про право на спадщину та реальний поділ будинку, яке набрало законної сили після його перегляду судом ІІ інстанції - (копії даних судових рішень на арк. 74-76, 77-78 т. 1), а також 1/12 їх частини на підставі договору дарування, укладеного між нею (ОСОБА_7.) і ОСОБА_11, який посвідчено 19.11.1962 державним нотаріусом Чернігівської нотаріальної контори за реєстровим № 2-7416 (його копія на арк. 27-28 т. 1).

У резолютивній частині рішення Народного суду м. Чернігова від 23.07.1963 по справі № 2-995 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 і ОСОБА_5 про виселення, яке набрало законної сили, приписано просити Чернігівський Міськвиконком дозволити ОСОБА_6 «зняти» прибудову до будинку АДРЕСА_3 за свій рахунок (копія цього рішення на арк. 72-73 т. 1).

Рішенням виконкому Ради народних депутатів м. Чернігова № 95 від 29.03.1967 затверджено акт приймання до експлуатації спорудженої ОСОБА_6 у січні 1967 р. прибудови до будинку АДРЕСА_3. У даному акті зазначено, що його складено комісією на підставі рішення Чернігівського міськнарсуду від 23.07.1963, проекту прибудови від 19.08.1963, який затвердженого міським архітектором, і дозволу міськкомгоспу на прибудову від 01.10.1963. Ці обставини підтверджено копією згаданого акта (арк. 32-33 т. 1).

Після смерті ОСОБА_10 право власності на належну йому за життя 1/2 частину будинку АДРЕСА_3 і надвірних будівель та споруд перейшло до ОСОБА_12, що підтверджено копією свідоцтва про право власності, виданого 20.08.1980 державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 2-6303 (арк. 39 т. 1). Після смерті ОСОБА_12 право власності на ці об'єкти перейшло до ОСОБА_13, що підтверджено копією свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане 24.06.1988 державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 3-5303 (арк. 40 т. 1). ОСОБА_4 набув у власність 1/2 частину будинку АДРЕСА_3 і надвірних побудов на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.10.1990, яка відкрилася після смерті ОСОБА_13, що посвідчене державним нотаріусом Третьої полтавської державної нотаріальної контори за реєстровим № 2654 (його копія на арк. 41 т. 1).

Всі вищеописані правоустановчі документи про право власності на будинок АДРЕСА_3 і надвірні будівлі та споруди були зареєстровані у Чернігівському МБТІ, що підтверджено відповідними відмітками на цих документах та матеріалами інвентаризаційної справи КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 2329 на буд. АДРЕСА_3.

У висновку Чернігівського МБТІ від 12.10.1994 «Про зміну ідеальних частин між співвласниками в загальному користуванні на житловий будинок № 41 по вулиці Сосновій в м. Чернігові» зазначено, що згідно з проведеними цим бюро розрахунками, після прийняття рішенням Чернігівського міськвиконкому № 95 від 29.03.1967 до експлуатації прибудови до будинку змінилися ідеальні частки співвласників у загальному користуванні будинком і у новому співвідношенні належні ОСОБА_7 та ОСОБА_4 приміщення жилого будинку, надвірні будівлі та споруди становлять 1/4 частину жилого будинку, надвірних будівель та споруд (у кожного з них), а належні ОСОБА_6 приміщення жилого будинку, надвірні будівлі та споруди становлять 1/2 їх частину. У зв'язку з цим співвласникам будинку рекомендовано звернутися до виконкому міської Ради народних депутатів з заявою про оформлення відповідних документів (копія названого висновку на арк. 42 т. 1).

10.11.1994 Міським управлінням житлово-комунального господарства Виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів на підставі рішення Виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів відповідного змісту від 17.10.1994 № 182 всім співвласникам буд. АДРЕСА_3 видано три свідоцтва про право особистої власності на цей будинок, згідно з якими 1/4 його частина належить відповідачеві ОСОБА_4, інша 1/4 його частина належить ОСОБА_7, а 1/2 його частина належить ОСОБА_6 (копії даних рішення і свідоцтв на арк. 80-81 т. 1, 45, 47 т. 1, 139 т. 2).

30.11.1994 ОСОБА_7 подарувала належну їй 1/4 частину буд. АДРЕСА_3 ОСОБА_9, яка у свою чергу 10.01.1997 подарувала її ОСОБА_4 Перехід права власності за даними угодами зареєстровано у Чернігівському МБТІ. Ці обставини підтверджено копіями відповідних договорів, які посвідчено державними нотаріусами Першої чернігівської державної нотаріальної контори 30.11.1994 за реєстровим № 3-5026 (арк. 43-44 т. 1) і 10.01.1997 за реєстровим № 3-44 (арк. 48 т. 1).

Правонаступником ОСОБА_6, померлого 01.10.2003, є ОСОБА_5, що підтверджено копією відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15.04.2004 державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 5-890 (його копія на арк. 6 т. 1). У свою чергу правонаступниками ОСОБА_5, яка померла 05.03.2016, є позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджено копією спадкової справи до майна померлої ОСОБА_5 № 349/2016, яку заведено Першою чернігівською державною нотаріальною конторою (арк. 137-149 т. 1).

Дослідженням генеральних планів (схем) присадибної земельної ділянки АДРЕСА_3 апеляційним судом встановлено таке:

- зі складеного станом на 12.04.1971 плану цієї ділянки не вбачається, що між співвласниками будинку АДРЕСА_3 і надвірних будівель та споруд склався який-небудь порядок користування земельною ділянкою (арк. 137 т. 2),

- зі складених станом на 09.03.1994 і 29.06.1994 планів даної ділянки вбачається, що між ОСОБА_6 та іншими співвласниками будинку АДРЕСА_3 склався порядок користування земельною ділянкою: ту частину ділянки, якою користувався ОСОБА_6, відокремлено межею від частини, якою користувалися інші її користувачі, і вона примикає до належної ОСОБА_6 частини будинку АДРЕСА_3 (арк. 136, 140 т. 2),

- зі складеного станом на 21.09.1994 плану цієї ж ділянки вбачається, що між ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_4 склався порядок користування нею: ті частини ділянки, якими вони користувалися, відокремлено межами і ці межі ділять ділянку на три частини, які відповідно примикають до належних ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 частин будинку АДРЕСА_3 (арк. 138 т. 2). На цій схемі мається примітка, згідно з якою частина ділянки, що перебуває в користуванні ОСОБА_6, становить 470 кв. м.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи № С-44 від 04.06.2016, що складений судовим експертом Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Пінчук Н.О., у користуванні ОСОБА_5 знаходиться 489 кв. м, а у користуванні ОСОБА_4 - 1019 кв. м спірної земельної ділянки (т. 1 арк. 114, зворот); фактичний порядок користування нею зображено в додатку № 1 до цього висновку (арк. 116 т. 1). Таке ж саме зазначено та зображено і у висновку повторної судової земельно-технічної експертизи № 4228/16-24 від 26.04.2017, що складений судовим експертом Чернігівського відділення КНДІСЕ (арк. 228, 237 т. 1).

Межа, що відокремлює частину ділянки, якою користувався ОСОБА_6, зображена ідентично на всіх вищеописаних схемах і в додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи № С-44 від 04.06.2016.

У висновку експертизи № С-44 від 04.06.2016 запропоновано 2 варіанти встановлення порядку користування спірною ділянкою, які значно відхиляються від порядку користування нею, що фактично склався між сторонами. Так, згідно з обома варіантами у користування позовної сторони пропонується виділити частину ділянки площею 652 кв. м, а в користування сторони відповідача - 622 кв. м (арк. 115, 117, 118 т. 1).

У висновку судової земельно-технічної експертизи № 3914/3915/17-24 від 05.12.2017, що складений судовим експертом Чернігівського відділення КНДІСЕ, запропоновано варіант встановлення порядку користування спірною ділянкою, який значно відхиляється від порядку користування нею, що фактично склався між сторонами. Так, згідно з єдиним варіантом, що наведений у даному висновку, пропонується виділити у користування позовної сторони частину ділянки площею 200 кв. м, а в користування сторони відповідача - 1308 кв. м (арк. 15-25 т. 2).

У висновку повторної судової земельно-технічної експертизи № 4228/16-24 від 26.04.2017, що складений судовим експертом Чернігівського відділення КНДІСЕ, запропоновано варіант встановлення порядку користування спірною присадибною земельною ділянкою, найбільш наближений до фактичного порядку користування нею, що склався між сторонами. Цей варіант графічно зображено у додатку № 2 до даного висновку. Необхідність встановлення такого порядку користування спірною ділянкою експертом визначено виходячи з планувального розташування будинку з надвірними будівлями й спорудами на ділянці, про яку йдеться, наявності існуючих входів до них, розташування внутрішньої огорожі та відстаней, необхідних для догляду та обслуговування будинку з надвірними будівлями й спорудами (арк. 226-238 т. 1).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Відповідно до п. 11 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, який є додатком № 1 до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що затверджена Заступником Міністра комунального господарства УРСР 31.01.1968 та погоджена Заступником Голови Верховного Суду УРСР 15.01.1966, яка була чинною до 13.12.1995, рішення виконкому, місцевої Ради депутатів трудящих про відвід земельної ділянки установам, підприємствам і організаціям і про дозвіл будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку та введення його в експлуатацію є правовстановлюючим документом, на підставі яких бюро технічної інвентаризації проводило реєстрацію будинків та домоволодінь у містах та права власності на них. Отже з дати прийняття до експлуатації спорудженої ОСОБА_6 прибудови до будинку АДРЕСА_3 у нього разом з ОСОБА_7 й ОСОБА_4 виникло право спільної часткової власності на цей будинок. У зв'язку з виникненням у ОСОБА_6 цього права він у порядку сукупності ст. 10 ч. 9 ЦПК України та ст. 134 ЦК УРСР, 1964 р., нарівні з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 набув і право користування присадибною земельною ділянкою, на якій розташований цей будинок.

Між ОСОБА_6 та іншими співвласниками присадибної земельної ділянки буд. АДРЕСА_3 принаймні з березня 1994 р. фактично склався порядок користування цією ділянкою, відповідно до якого у ОСОБА_6 у користуванні знаходиться 489 кв. м, а у користуванні ОСОБА_4 (з урахуванням того, що до нього перейшло право користування частиною ділянки, якою користувалася ОСОБА_7.) - 1019 кв. м спірної земельної ділянки.

Стаття 42 ЗК України, який був чинним з 05.05.1992 по 31.12.2001, приписувала, що зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі, які сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою після того, як між їхніми співвласниками визначився порядок користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані, не тягнуть за собою змін установленого порядку використання та розпорядження земельною ділянкою (ч. 2); угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою є обов'язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі (ч. 3). Пленум Верховного Суду України у пунктах 21, 22 постанови «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7 орієнтує суди нижчих ланок на таке: виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі. Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої (п. 21). Суд не може відмовити в позові або закрити провадження у справі про встановлення порядку користування земельною ділянкою з тих підстав, що його визначено угодою сторін. Якщо при вирішенні спору суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку (п. 22). Такі ж роз'яснення містилися і у пунктах 21, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1996 № 13 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» та у пунктах 13, 14 постанови Пленуму Верховного Суду Української РСР від 27.06.1986 № 7 "Про практику застосування судами України земельного законодавства при розгляді цивільних справ".

У жодному з правовстановлюючих документів не зафіксовано, який розмір частки ОСОБА_6 у будинку АДРЕСА_3 з надвірними будівлями й спорудами був у березні 1994 р. (на час, коли між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 фактично склався порядок користування спірною ділянкою). Тому при вирішенні справи суд виходить з даних свідоцтв про право власності, виданих 10.11.1994 Міським управлінням житлово-комунального господарства Виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів, відповідно до яких 1/4 частина названого будинку й надвірних споруд належала відповідачеві ОСОБА_4, інша 1/4 їх частина належала ОСОБА_7, а 1/2 їх частина належала ОСОБА_6 Відповідно до цих часток та виходячи з наведених вище норм права і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, ОСОБА_6, а отже і його правонаступники, мали користуватися частиною спірної ділянки у розмірі: 1508 кв. м х 1/4 = 377 кв. м, а ОСОБА_4 повинен користуватися її частиною у розмірі: 1508 кв. м х 3/4 = 1131 кв. м. Фактично ж правонаступники ОСОБА_6 користуються частиною спірної земельної ділянки, яка на 93 кв. м (470 кв. м - 377 кв. м = 93 кв. м) більше, ніж розмір частини цієї ділянки, пропорційний до їхньої частки у власності на будинок АДРЕСА_3 і надвірні будівлі та споруди. Відповідно ОСОБА_4 фактично користується частиною спірної земельної ділянки, яка на 93 кв. м (0,0093 га) менше, ніж її розмір, пропорційний до частки ОСОБА_4 у власності на будинок і надвірні будівлі та споруди. Виходячи з цього і з того, що у такий спосіб сторони користуються спірною земельною ділянкою не менш ніж 24 роки, апеляційний суд вважає, що порядок користування цією ділянкою, який фактично склався між сторонами, не є таким, що явно ущемляє законні права відповідача. Разом з тим цей порядок неповністю відповідає технічним нормам і правилам, що вбачається з висновку повторної судової земельно-технічної експертизи № 4228/16-24 від 26.04.2017.

Апеляційний суд погоджується з висновком повторної судової земельно-технічної експертизи № 4228/16-24 від 26.04.2017 повністю і з висновком судової земельно-технічної експертизи № С-44 від 04.06.2016 в частині визначення фактичного порядку користування спірною земельною ділянкою, так як їх у ході розгляду справи не спростовано і, крім того, вони узгоджуються з усіма іншими доказами.

З викладеного випливає, що порядок користування спірною земельною ділянкою необхідно встановити згідно з варіантом, найбільш наближеним до фактичного порядку користування нею, який склався між сторонами і який зображено у додатку № 2 до висновку повторної судової земельно-технічної експертизи № 4228/16-24 від 26.04.2017.

Висновок місцевого суду про необхідність встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою є вірним, але спосіб, у який його встановлено, суперечить нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Отож оскаржуване рішення підлягає зміні шляхом приведення його у відповідність до вищевикладеного.

У порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України:

- з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 належить стягти половину витрат по оплаті вартості висновку повторної судової земельно-технічної експертизи № 4228/16-24 від 26.04.2017 (квитанції на арк. 45, 46 т. 2);

- з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 належить стягти витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальній сумі 1218 грн 00 коп. (платіжне доручення і квитанція на арк. 1 т. 1 і 88, 89 т. 2);

- внаслідок взаємозаліку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 належить стягти по 767 грн 00 коп. з кожної на відшкодування судових витрат (2752 грн 00 коп. - 1218 грн 00 коп. = 1534 грн 00 коп.: 2 = 767 грн 00 коп.).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 376 ч. 1 п. 4, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 січня 2018 року змінити.

Встановити наступний порядок користування присадибною земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2:

- виділити у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частину присадибної земельної ділянки загальною площею 492,1 м2, що обмежена такими лініями розподілу: від точки 1, що знаходиться з боку вулиці, по лінії розподілу жилого будинку, до точки 2, від точки 2 до точки 3, довжиною 3,25 м, від точки 3 до точки 4, довжиною 1,5 м, від точки 4 до точки 5 по існуючій огорожі , довжиною 7,14 м + 3,17 м + 43,79 м, від точки 5 до точки 6 по межі та існуючій огорожі довжиною 7,14 м, від точки 6 до точки 7 по межі та існуючій огорожі довжиною 11,92 м + 14,61 м + 13,66 м + 25,36 м, від точки 7 до точки 1 довжиною 3,00 м + 4,68 м;

- виділити у користування ОСОБА_4 частину присадибної земельної ділянки загальною площею 1015,9 м2, що обмежена такими лініями розподілу: від точки 1, що знаходиться з боку вулиці, по лінії розподілу жилого будинку, до точки 2, від точки 2 до точки 3, довжиною 3, 25 м, від точки 3 до точки 4, довжиною 1,5 м, від точки 4 до точки 5 по існуючій огорожі, довжиною 7,14 м + 3,17 м + 43,79 м, від точки 5 до точки 8 по межі та існуючій огорожі довжиною 15,72 м, від точки 8 до точки 9 по межі та існуючій огорожі довжиною 40,33 м + 26,33 м, від точки 9 до точки 1 довжиною 5,39 м + 9,72 м.

Лінії розподілу вказаної присадибної земельної ділянки прокласти відповідно до плану-схеми, що є додатком № 2 (варіантом № 2) до висновку повторної судової земельно-технічної експертизи від 28.04.2017 № 4228/16-24, який виготовлено судовим експертом Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Стягти з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 по 767 (сімсот шістдесят сім) грн 00 коп. з кожної на відшкодування судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову виготовлено 02.05.2018.

Головуючий:Судді:

Предыдущий документ : 73754250
Следующий документ : 73754376