Постановление суда № 73736367, 26.04.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/422/16-ц 26.04.2018

Справа № 490/422/16-ц

Провадження № 22-ц/784/423/18 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

Категорія 48

У Х В А Л А

26 квітня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання - шагай О.А.,

за участю: позивачки - ОСОБА_2 представника - ОСОБА_3, відповідача - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2017 року, ухваленого під головуванням судді - Гуденко О.В. в приміщені того суду по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Миколаївського регіонального управління Державної фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» за участю третьої особи - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу - ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю та покладення зобов`язань за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_4, Миколаївського регіонального Управління державної фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (надалі - Фонд) про поділ майна подружжя.

Позивачка зазначала, що з 2002 року по 2015 рік перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, від якого мають сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. 29 липня 2008 року ОСОБА_4 для задоволення інтересів сім`ї уклав із Фондом кредитний договір № 250 відповідно до якого надано прямий адресний (цільовий) кредит у сумі 247 698 грн. на будівництво квартири, строком повернення 96 кварталів з дати укладення, а саме до 1 жовтня 2032 року. Після введення будинку в експлуатацію сім'ї надано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 67,4 кв.м. 20 квітня 2010 року на вказану квартиру видано свідоцтво про право власності, яке 22 квітня 2010 року зареєстровано на ім'я відповідача.

Посилаючись на те, що квартиру було придбано у період шлюбу та виходячи з рівності часток подружжя у спільному майні, а також неможливості у добровільному порядку досягти з відповідачем згоди щодо поділу квартири, позивачка остаточно уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною власністю подружжя та в порядку поділу визнати за нею та відповідачем право власності по ? частині вказаної квартири.

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_2 із зустрічним позовом, який обґрунтовував тим, що за період шлюбу з позивачкою ним майже за власні кошти було погашено значну частину заборгованості по кредиту, а після розірвання шлюбу ним одноособово здійснюється погашення кредиту. Також ОСОБА_6 зазначав, що позивачка в спірній квартирі не проживає, оплату за утримання житла не здійснює.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просив суд визнати право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1 та покласти на нього зобов'язання за кредитним договором та договором іпотеки.

Ухвалою суду від 14 лютого 2017 року позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. Залишено право власності на ? частку вказаної квартири заОСОБА_4 Зустрічний позов ОСОБА_4 залишено без задоволення. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на необґрунтованість рішення та на те, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовити, а його позовні вимоги про визнання спірної квартири особистою власністю та покладення нього зобов'язань за кредитним договором та договором іпотеки задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 371 ЦПК України, колегія вважає за можливим продовжити розгляд справи на 15 днів.

Керуючись ст. ст. 371, 372, 381 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Продовжити розгляд справи на 15 днів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: О.О. Данилова

Н.О. Шаманська