Решение № 73735862, 02.05.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 травня 2018 року м. Рівне №817/815/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з позовом до відповідача, Сарненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, про визнання протиправною відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 23.01.2018. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3). Також вказує, що рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 22.08.2002 по справі №2-1563/2002 встановлено факт проживання позивача з жовтня 1985 року по 1995 рік в с. Кричильськ Сарненського району Рівненської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому, на думку позивача, він має право на зниження пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 6 років. У грудні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою для призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку. Проте, відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії, аргументуючи це тим, що наданими позивачем документами не підтверджується факт постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення. Вказану відмову відповідача щодо призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку позивач вважає протиправною, що і стало підставою для звернення до суду. З огляду на наведене, позивач просив суд, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області суду від 12 лютого 2018 року даний позов було передано на розгляд Рівненському окружному адміністративному суду до відкриття провадження у справі.

20 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 надійшов до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що згідно з наданими позивачем довідками Кричильської сільської ради №1872 від 22.06.2017 та Костянтинівської сільської ради №2252 від 19.09.2017, останній з жовтня 1985 року по 1995 рік був зареєстрований та проживав в селі Кричильськ, а з 21.01.1996 по даний час – в селі Орлівка, які відносяться до зони гарантованого добровільного відселення. Однак, згідно із записами у трудовій книжці позивача, останній у періоди з 04.02.1987 по 03.04.1987 працював в Рівненському льонокомбінаті, з 07.02.1989 по 07.04.1989 – в Рівненському виробничо-торговому льняному об’єднанні, з 15.05.1990 по 14.08.1998 – в Рівненському поштампі. Таким чином, відповідач стверджує, що наданими позивачем документами не підтверджується факт його постійного проживання на забрудненій території, а тому він не має права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Також, у відзиві на позовну заяву міститься клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін для всебічного дослідження доказів по справі та прийняття правомірного рішення.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 263 КАС України передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Із змісту позовних вимог слідує, що предметом даної справи є оскарження рішення відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому в силу вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України її належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Одночасно, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, у період з 16 по 30 квітня 2018 року головуючий суддя у даній справі перебував у додатковій відпустці.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач є громадянкою, яка потерпіла від Чорнобилької катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії Б №512593, виданим 10.01.2003 (а.с.7).

22.01.2018 позивачу виповнилося 54 роки.

26.10.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 12.12.2017 за №3060/04-29 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з підстав відсутності необхідного періоду проживання у зоні добровільного гарантованого відселення станом на 01.01.1993. Так, згідно із записами в трудовій книжці позивача, останній у період з 04.02.1987 по 03.04.1987 працював в Рівненському льонокомбінаті, з 07.02.1989 по 07.04.1989 – в Рівненському виробничо-торговому льняному об’єднанні, з 15.05.1990 по 14.08.1998 – в Рівненському поштампі. Таким чином, надані позивачем документи не підтверджують факт його постійного проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю, а тому права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку він не має (а.с.9).

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796).

Статтею 49 Закону №796 визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796 (в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі – Порядок №22-1).

Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Так, матеріали справи підтверджується, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796, до якої, зокрема, додав довідки Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області №1872 від 22.06.2017 та Костянтинівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №2252 від 19.09.2017 про періоди проживання на забрудненій території, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії Б №512593 від 10.01.2003. Тобто, відповідно до Порядку №22-1 позивачем було подано необхідні документи для призначення вказаної пенсії.

При цьому, згідно з довідкою Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області №1872 від 22.06.2017 позивач постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з жовтня 1985 по 1995 рік.

Згідно з довідкою Костянтинівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №2252 від 19.09.2017 позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 21.01.1996 по даний час.

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, села Кричильськ та Орлівка Сарненського району Рівненської області відносяться до зони гарантованого добровільного відселення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на 01.01.1993 позивач проживав у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років. Крім того, у даній зоні він постійно проживав з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986, що дає йому право на початкову величину зниження пенсійного віку – 3 роки. Як наслідок, відповідно до статті 55 Закону №796, позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 6 років (початкова величина зниження пенсійного віку, яка складає 3 роки + 3 роки за 6 повних років проживання).

Посилання відповідача на факт роботи позивача в період з 04.02.1987 по 03.04.1987 в Рівненському льонокомбінаті, з 07.02.1989 по 07.04.1989 – в Рівненському виробничо-торговому льняному об’єднанні, з 15.05.1990 по 14.08.1998 – в Рівненському поштампі, які не знаходиться на території зони гарантованого добровільного відселення, як на підтвердження фактичного непроживання позивача в селах Кричильськ та Орлівка Сарненського району Рівненської області у вказані періоди, судом оцінюється критично з огляду на наступне.

Суд наголошує, що дані трудової книжки не можуть спростувати факту постійного проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, що встановлено судом та підтверджено довідками Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області №1872 від 22.06.2017, Костянтинівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №2252 від 19.09.2017 та посвідченням позивача як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3).

Більше того, рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 22.08.2002 у справі №2-1563/2002, яке набрало законної сили 23.09.2002, встановлено факт, що має юридичне значення, а саме що позивач проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 в період аварії на Чорнобильській АЕС та з жовтня 1985 року по 1995 рік. Копія вказаного судового рішення також була надана позивачем відповідачу одночасно з заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до статті 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки 54 роки позивачу виповнилося 22.01.2018, то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796 повинна бути призначена йому з 23.02.2018.

З огляду на вказане, позовні вимоги позивача про визнання протиправною відмови відповідача призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку згідно з ст.55 Закону №796 та зобов'язання відповідача призначити позивачу таку пенсію з 23.01.2018 - є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, сплачена сума судового збору у розмірі 704,80грн. відповідно до квитанції від 07.02.2018 №0.0.958146942.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Сарненського об’єднаного управління Пенсійного фонду Рівненської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов'язати Сарненське об’єднане управління Пенсійного фонду Рівненської області призначити ОСОБА_1 з 23 січня 2018 року пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сарненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судовий збір в розмірі 704,80грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 (34504, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Перемоги, 5, РНОКПП НОМЕР_1);

2) відповідач - Сарненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34502, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Суворова, 8, код ЄДРПОУ 41249821).

Повний текст рішення складено 02 травня 2018 року.

Суддя Комшелюк Т.О.