Решение № 73701321, 26.04.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018м. ДніпроСправа № 904/1243/18за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комсомольська, 12-Д", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 1 076, 82 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 14/84 від 14.04.2017

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 001/04-18 від 20.04.2018

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі- позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комсомольська, 12-Д" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 417/14-ТЕ-4 від 20.11.2013 (далі - Договір) у розмірі 1 076, 82 грн., з яких: 550, 06 грн. – пеня, 86,25 грн. 3% річних, 440,25 грн. – інфляційних.

Ухвалою суду від 28.03.2018 позовну заяву "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №904/1243/18, розгляд якої відбуватиметься в порядку спрощеного позовного провадження.

За змістом відзиву від 20.04.2018, відповідач зазначає, що несвоєчасна оплата поставленого позивачем природного газу зумовлена відсутністю прав ОСББ "Комсомольська, 12-Д" щодо нарахування передплати власникам помешкань за житлово-комунальні послуги та внесків на утримання будинку, а також несвоєчасною оплатою власниками нарахованих їм платежів.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

20.11.2013 року між позивачем (продавець) та позивачем (покупець) укладений договір №417/14-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу (далі – Договір), згідно якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, ввезений на територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах Договору (п.1.1 Договору).

За умовами п.1.2 Договору, в редакції Додаткової угоди №2 від 30.04.2014, газ, що продається за Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 64 971, 69 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с.25-36).

За умовами п.6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Сторони є суб’єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов’язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору є господарськими зобов’язаннями, і мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вимоги ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України передбачають, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Пунктом 9.3 Договору сторони погодили, що строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду із вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Відповідно до п.7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов п.6.1 Договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач порушив зобов’язання в частині своєчасного розрахунку за поставлений природний газ, позивач, нарахував до сплати відповідачу пеню за період з 15.02.2014 по 09.02.2015 у розмірі 550,05 грн., 3% річних за той самий період у розмірі 86, 25 грн., інфляційні за квітень 2014 року та червень 2014 року на суму 440, 52 грн. (а.с.12-16).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комсомольська, 12-Д" (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд.12-Д; код ЄДРПОУ 37151251) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) суму 550, 05 грн. пені, 440, 52 грн. інфляційних, 86, 25 грн. 3% річних, 1 762, 00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено - 02.05.2018

Суддя А.В. Суховаров