Решение № 73697744, 18.04.2018, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року м. Херсон Справа № 923/412/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі судового засідання Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця Масалитіної Світлани Георгіївни (73000, м. Херсон, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області (75700, м.Скадовськ, Херсонська область, код ЄДРПОУ 26285017)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 (73000, м. Херсон, ідентифікаційний номер НОМЕР_2)

про поновлення договору

за участю представників сторін:

від позивача: Міхалков В.С., адвокат, договір про надання правової допомоги № 40 від 04.05.2017р.;

від відповідача: Мурадли Г.І., представник, довіреність № 03-10-5 від 03.01.2018р.;

3-я особа: ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_3, виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області від 02.02.1998р.; ОСОБА_6, представник, довіреність від 21.07.2017р.

Фізична особа-підприємець Масалитіна Світлана Георгіївна (позивач) звернулась до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області (відповідач) про визнання поновленим договір оренди землі від 20.04.2007, зареєстрований 07.06.2007 №040772800037, укладений між Скадовською міською радою та ФОП Масалитіною С.Г. стосовно земельної ділянки площею 0,052 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої на АДРЕСА_1, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 14.11.2013 року, на тих самих умовах і на той самий строк до 20.04.2022.

Позовні вимоги позивач обґрунтував ч.1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ухвали від 12.05.2017 суддею Сулімовською М.Б на підставі протоколу авторозподілу було порушено провадження у справі.

Ухвалою від 01.06.2017 задоволено заяву про залучення у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 87- 88).

Ухвалою від 21.06.2017 провадження у справі було зупинено за клопотанням позивача, оскільки в провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа №923/515/17 за позовом фізичної особи-підприємця Масалитіної Світлани Георгіївни до відповідача Скадовської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення № 476 від 19.05.2017 "Про врегулювання земельних відносин", порушена ухвалою від 08.06.2017. Суд прийшов до висновку, що рішення у справі №923/515/17 може вплинути на результати розгляду Господарським судом Херсонської області справи №923/412/17 ( т.1 а.с. 108-109).

Ухвалою від 05.01.2018 провадження у справі поновлено, у зв'язку з набранням законної сили рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 923/515/17. Розгляд справи призначено на 01.02.2018. Розгляд справи продовжено за нормами нової редакції Господарського процесуального кодексу України. В судове засідання не прибули представники позивача та третьої особи, у зв'язку з цим, розгляд справи відкладено на 15.02.2018 (т.1 а.с 126-127).

В судовому засіданні позивач заявою змінив підставу позовних вимог та з посиланням на ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", просить визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Скадовською міською радою та ФОП Масалитіною С.Г. стосовно земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 14.11.2013, на тих самих умовах і на той самий строк до 20.04.2022.

У зв'язку з цим, суд ухвалою від 15.02.2018 відклав розгляд справи на 27.02.2018 та надав можливість сторонам надати свої пояснення по суті справи у зв'язку зі зміною підстави позовних вимог (т.1 а.с 219-220).

У судовому засіданні 27.02.2018 суд постановив ухвалу, якою продовжив термін проведення підготовчого засідання та закрив підготовче провадження по справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 13.03.2018.

Розпорядженням № 53 від 13.03.2018 керівника апарату суду у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сулімовської М.Б. справу № 923/412/17 призначено до повторного автоматичного розподілу. Цим розподілом справу передано до провадження судді Немченко Л.М.

Ухвалою від 14.03.2018 суддею Немченко Л.М. справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.04.2018.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 03.04.2018 суд відклав проведення судового засідання по розгляду справи по суті на 12.04.2018 (т.2 а.с. 20-21).

В судове засідання 12.04.2018 відповідач надіслав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

При таких обставинах, 12.04.2018 суд розпочав розгляд справи по суті. Справа по суті розглядалась із перервою до 11 год. 00 хв. 18.04.2018. В судове засідання 18.04.2018 з'явились усі представники сторін.

Судом в судовому засіданні 18.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідач позовні вимоги не визнає та пояснює, що у зв'язку з тим, що між Скадовською міською радою та ФОП Масалитіною С.Г. не було досягнуто домовленостей щодо істотних умов договору оренди землі від 07.06.2007 № 040772800037, а саме: щодо включення ОСОБА_3 в якості орендаря, в силу частини 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право ФОП Масалитіної С.Г. на укладання договору оренди землі припинилось. Він пояснює, що договір оренди землі від 07.06.2007 № 040772800037 закінчився 20.04.2017 про що ФОП Масалитіній С.Г. було надіслано лист-повідомлення від 03.05.2017 № 03-09-234 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Третя особа, яка залучена до розгляду справи на стороні відповідача без самостійних вимог гр. ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог просить відмовити, у зв'язку з тим, що вважає наявність у нього також прав на земельну ділянку, яка була предметом за спірним договором, оскільки він набув права власності на 1/2 незавершеного будівництва, яке розміщено на даній земельній ділянці.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч.3 ст.4 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумності строку розгляду справи можна застосовувати, коли стороною у спорі Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), ст.ст. 177, 181, 195 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив розгляд заяви у розумні строки, з урахуванням приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є орган державної влади.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

20.04.2007 між ФОП Масалитіною С.Г. та Скадовською міською радою Херсонської області в особі міського голови укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0520 га для будівництва центру дозвілля, розташованої у АДРЕСА_3 (п.1).

Даний договір зареєстрований у Скадовському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель зроблено відповідний запис від 07.06.2007 за №4АА 002214- 040772800037.

Додатковою угодою від 14.11.2013, укладеною між позивачем та Скадовською міською радою поновлено строк оренди даної земельної ділянки до 20.04.2017, про що 01.12.2013 року було внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з даного реєстру від 20.12.2013 №15077202.

Відповідно до п.2.2 договору оренди землі від 20.04.2007, укладеного між позивачем та відповідачем, зацікавлена у поновленні договору сторона повинна не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку його дії повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

15.02.2017 Орендарем на адресу Скадовського міського голови було подано заяву про поновлення зазначеного договору оренди землі на новий строк, а також проект додаткової угоди до договору.

Позивач, вважає, що відповідач жодного рішення по заяві від 15.02.2017 так і не прийняв, додаткову угоду не підписав, тому він звернувся до господарського суду з позовною заявою за якою просить визнати договір від 20.04.2007 зі змінами внесеними додатковою угодою від 14.11.2013 укладеними на тих же умовах і на той самий період.

Позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою за 64 дні до закінчення строку дії договору.

В ході розгляду справи, позивач змінив обґрунтування позовних вимог.

На день прийняття рішення він обґрунтовує позовні вимоги тими обставинами, що протягом місяця з дня закінчення договору оренди (з 20.04.2017 за п.2.2 зазначеного договору) відповідач не надіслав йому листа-повідомлення про заперечення проти поновлення договору оренди, а він продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачувати орендну плату (яку відповідач продовжує приймати), тому, на його думку, позовні вимоги мають бути задоволенні за положення ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», якими передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач просить суд врахувати також ст.764 Цивільного кодексу України та судову практику, що склалася у даній категорії справ (правові висновки, що містяться у постанові ВСУ від 23.11.2016 у справі №594/153/16-ц, постанові ВСУ від 25.05.2016 у справі № 3- 312гс 16, постанові ВГСУ від 12.07.2017 у справі №920/753/16).

Вирішуючи питання по суті судом застосуванні наступні норми матеріального права.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаю ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, об'єктом оренди є земельна ділянка.

За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з нормою статті 79-1 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її сформування, тобто з моменту присвоєнням їй кадастрового номера. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, законодавством передбачено право оренди земельних часток (паю) єдиним масивом (полем) згідно зі схемою поділу земель, без установлення меж кожної окремої ділянки та закріплення їх межовими знаками.

Як установлено судом, саме із цих підстав укладено договір оренди землі від 20.04.2007 між позивачем та відповідачем оренди земельної ділянки.

Пунктом 2.2 цього договору передбачалося, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, сторони при укладені договору погодили право Орендаря на продовження дії договору лише у випадку наявності інших осіб, які мають бажання взяти цю ж земельну ділянку у користування на умовах оренди після закінчення дії договору.

Позивач просить визнати продовженим спірний договір на таких же умовах та такий же самий строк, керуючись ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", тобто не за умовами договору, а за чинними нормами, які регулюють правовідносини продовження дії договорів оренди, зокрема земельних ділянок.

Щодо наведеного обгрунтування позову позивачем суд зазначає таке.

Стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця після закінчення дії договору.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України суд дійшов висновку про те, що реалізація права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Інший порядок передбачений щодо продовження дії договору оренди за правилами частини першої-п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", згідно якого визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідне встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що права орендаря на продовження договірних орендних відносин, підлягають захисту відповідно до статті 3 ЦК України, при дотриманні наступних вимог :

- орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою;

- орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

- відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Судом встановлено, що 15.02.2017 на адресу Скадовської міської ради надійшла заява фізичної особи-підприємця Масалитіної С.Г. про поновлення договору оренди землі від 07.06.2007 №040772800037, укладеного між Скадовською міською радою та ПП Масалитіною С.Г., стосовно земельної ділянки площею 0,052 га, кадастровий НОМЕР_4, розташованої на АДРЕСА_1 для будівництва центру дозвілля строком на 7 років. До заяви було додано текст додаткової угоди , без підпису та печатки з боку Орендаря.

Крім цього, 15.02.2017 та 28.04.2017 до Скадовської міської ради звернувся ОСОБА_3 із заявою про надання йому в оренду земельної ділянки площею 520 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_4, для завершення будівництва центру відпочинку та розваг, що знаходиться в АДРЕСА_2, на умовах спільного користування з Масалитіною С.Г. До заяв було додано копію договору купівлі-продажу від 08.11.2011, за яким Масалитіна С.Г. (продавець) передала за плату ОСОБА_3 (покупець) ? частину центру відпочинку та розваг готовністю 53%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. (т.1 а.с.65).

Судом встановлено, що розглядаючи заяви двох претендентів на одну земельну ділянку, Скадовська міська рада направила на адресу позивача лист від 21.04.2017 (на наступний день після закінчення дії договору закінчення щодо надання згоди на зміну умов договору оренди землі від 07.05.2007, а саме включення ОСОБА_3 у якості орендаря, співвласника центру відпочинку та розваг готовністю 53%, у відповідності до ст.30 Закону України "Про оренду землі", за якою зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Листами від 24.05.2016 (т.1 а.с 67) та 27.03.2017 (т.1 а.с.63) ФОП Масалитіна С.Г. відмовила у наданні згоди на зміну умов договору оренди землі та включення ОСОБА_3 у якості орендаря.

Судом встановлено, що 03.05.2017 за №03-09-234 на адресу ФОП Масалитіної С.Г. відповідачем направлено лист про заперечення щодо поновлення договору оренди землі та його припинення (т.1 а.с.68).

Судом встановлено, що 18.05.2017 виконавчим комітетом Скадовської міської ради було прийнято рішення №83 (т.1 а.с.70), яким надано на розгляд Скадовської міської ради наступну пропозицію: припинити дію договору оренди землі від 07.06.2007, укладеного між Скадовською міською радою та ФОП Масалитіною С.Г.; надати в оренду ФОП Масалитіній С.Г. та ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва центру дозвілля загальною площею 520,0 кв.м. у АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4.

Рішенням XXXI сесії Скадовської міської ради VII скликання від 19 травня 2017 року № 476 припинено дію договору оренди землі від 07.06.2007 № 040772800037 (додаткова угода від 01.12.2013 року номер запису про інше речове право 3968502), укладеного із ФОП Масалитіною Світланою Георгіївною для будівництва центру дозвілля загальною площею 520,0 кв. м. у АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 у зв'язку із закінченням строку,тобто 20.04.2017.

За п.2 рішення надано в оренду ФОП Масалитіній Світлані Георгіївні та ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва центру дозвілля (центр відпочинку та розваг готовністю 53 %) загальною площею 520,0 кв.м. у АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, строком оренди до 20.04.2022 ( т.1 арк.71).

Таким чином, на протязі одного місяця після закінчення дії договору оренди від 07.08.2007 Орендодавець заперечував проти продовження цього договору на такий же термін та на таких же умовах. В свою чергу пропонував продовжити правовідносини між сторонами, однак за зміненими умовами.

Рішенням Господарського суду Херсонської області у справі №923/515/17 за позовом фізичної особи-підприємця Масалитіної Світлани Георгіївни до відповідача Скадовської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення №476 від 19.05.2017 "Про врегулювання земельних відносин" позов задоволено частково, визнано недійсним п.2 рішення сесії Скадовської міської ради VII скликання від 19 травня 2017 року № 476 , за якою надана згода на оренду двох осіб- ФОП Масалітіній С.Г. та ОСОБА_3 (т.1 а.с114-120). Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Судом встановлено, що пізніше за супровідним листом позивач звертався до Скадовської міської ради з листом від 10.10.2017 з пропозицією підписати додаткову угоду до договору від 07.06.2007 та доданням проекту додаткової угоди (т.1 а.с. 135-136). Відповідач листом від 17.10.2017 відмовся від підпису з посилання на існування спору щодо права оренди на земельну ділянку, яка на той час розглядалась в межах господарської справи № 923/515/17 (т.1 а.с.137). Ще пізніше, повторно позивач звернувся до відповідача 17.12.2017 з аналогічною пропозицією та доданням проекту додаткової угоди (т.1 а.с. 131-133). Міська рада листом від 20.12.2017 № 03-09-1711 повідомила, що питання про укладення додаткової угоди буде розглянуто на черговому засіданні виконкому та сесії міської ради (т.1 а.с.134). На день прийняття рішення сторони не надали результати розгляду заяви позивача на засіданні виконкому та сесії міської ради після 20.12.2017

Із огляду на встановлені факти та аналіз норм, з якими законодавство пов'язує можливість визнати договір оренди землі поновленим, суд дійшов до наступних висновків.

В ході розгляду справи було встановлено, що земельна ділянка за договором оренди від 07.06.2017 з додатковою угодою від 14.11.2013 передавалась Орендарю на умовах договору до 20.04.2017 для будівництва центру дозвілля. Як витікає із матеріалів справи, зазначений центр не був збудований на протязі дії договору оренди земельної ділянки. За умовами договору сторони не погодили терміни будівництва та Орендар щодо будівництва не мав будь-яких договірних зобов'язань. У відповідача немає жодних зауважень щодо невиконання позивачем зобов'язань за договором, в тому числі зі сплати орендної плати, яку позивач систематично сплачує. В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач не приймає платежі зі сплати орендної плати після закінчення дії договору. В ході розгляду справи було встановлено, що на день розгляду справи будівництво центру дозвілля позивачем не ведеться. Для завершення будівництва ще 08.11.2011 позивач за договором купівлі-продажу продав 1/2 незавершеного будівництва центру дозвілля гр. ОСОБА_3, що підтверджено договором купівлі-продажу, посвідченого нотаріально (т.1 а.с.78). Протягом 6 років гр. ОСОБА_3 були проведені певні будівельні роботи, однак, будівництво центу дозвілля не було завершено. У зв'язку з набуттям права власності 1/2 незавершеного будівництва центру дозвілля та ведення деякий час будівництва цього незавершеного будівництва гр. ОСОБА_3 вважаючи, що має право оренди на земельну ділянку, на якій розміщено незавершене будівництво та є предметом оренди за договором від 07.06.2017, звернувся до Скадовської міської ради одночасно з позивачем в лютому 2017 року з заявою про укладення з ним договору оренди цієї ж земельної ділянки, бо на ній розміщений об'єкт власності гр. ОСОБА_3

Суд дійшов до висновку, що у цих спірних відносинах, Орендодавцю - Скадовській міській раді при вирішенні питання подальшої оренди земельної ділянки площею 0,052 га, кадастровий номер НОМЕР_4 слід керуватися нормами чинного законодавства, яке регулює питання переважності права однієї особи перед іншими в продовженні дії договору оренди земельної ділянки, тобто при вирішенні даного питання слід вирішити питання наявності прав на оренду земельної ділянки як гр. ОСОБА_3 так і ФОП Масалітіной С.Г. та застосовувати частину першу-п'яту ст.33 Закону України "Про оренду землі". При наявності невирішеної радою заяви гр. ОСОБА_3 не можливо застосування ч.6 ст.33 Закону України " Про оренду землі", оскільки є інша особа, яка заявляє права на цю ж земельну ділянку.

Відповідачем - Скадовською міською радою в травні 2017 року було вирішено питання права на оренду земельної ділянки як гр. ОСОБА_3 так і ФОП Масалитіної С.Г., що знайшло свої відображення у рішенні Скадовської міської ради №476 від 19.05.2017 "Про врегулювання земельних відносин", за п.1 якого припинено дію договору оренди землі від 07.06.2007 № 040772800037 (додаткова угода від 01.12.2013), за п.2 рішення сесії Скадовської міської ради VII скликання від 19 травня 2017 року № 476 , за якою надана згода на оренду двох осіб - ФОП Масалитіній С.Г. та ОСОБА_3 На день розгляду справи п.1 рішення відповідача є чинним, п.2 визнано недійсним, оскільки у судовому порядку було встановлено, що радою, приймаючи п.2 рішення допущено порушення норм чинного законодавства, зокрема ст.120 ЗК України.

Після визнання недійсним п.2 рішення Скадовської міської ради № 476 від 19.05.2017, останньою повторно заява гр. ОСОБА_3 від 15.02.2017 повторно не розглядалась по суті, питання наявності його права на орендну земельної ділянки площею 0,052 га, кадастровий номер НОМЕР_4 не вирішувалось. При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що на день розгляду справи існує дві особи, які заявляють свої права оренди на спірну земельну ділянку. При цьому, за п.1 рішення Скадовської міської ради №476 від 19.05.2017 "Про врегулювання земельних відносин" припинено дію договору оренди землі від 07.06.2007 № 040772800037 у зв'язку з закінченням терміну його дії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України п.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Система, засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування в Україні визначені законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". За змістом статті 2 вказаного Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Підставою для набуття права користування земельною ділянкою (в тому числі на умовах оренди) є відповідне рішення уповноваженого органу (ст.ст. 116,124 Земельного кодексу України).

Таким чином, відповідач в межах своєї компетенції має розглянути по суті заяву гр. ОСОБА_3 у відповідності до чинного законодавства.

Суд, вирішуючи данний спір не може виходити за межі позовної заяви та надавати правову оцінку наявності прав на оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_3, оскільки господарський процес не надає права господарському суду втручатися у повноваження органу самоврядування та підмінювати у такий спосіб його компетенцію

Що стосується доведення складових підстав для застосування ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", то суд дійшов до висновку, що вони не доведені позивачем в частині відсутності заперечень Орендодавця про продовження дії договору на протязі місяця після закінчення дії договору.

Так, як видно із матеріалів справи спірний договір закінчив свою дію 20.04.2017, 03.05.2017 Скадовська міська рада рекомендованим листом від 03.05.2017 за № 03-09-234 повідомила позивача про заперечення щодо поновлення договору оренди землі від 07.06.2017 та його припинення (т.1 а.с. 68). Причиною відмови є надходження заяви гр. ОСОБА_3 про надання йому в оренду земельної ділянки площею 520 кв.м для завершення будівництва центру відпочинку та розваг у АДРЕСА_2 на умовах спільного користування з позивачем.

Рішення Орендодавця про припинення дії спірного договору відображено і в п. 1 рішення ради № 476 від 19.05.2017 (чинного на день розгляду), за яким вона вважає договір від 07.06.2017 припиненим. Зазначене рішення було прийнято в межах одного місяця після закінчення дії договору.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено обставин, з якими законодавство пов'язує обґрунтованість застосування приписів ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", недоведено наявність складових підстав які б обґрунтовували позовні вимоги зазначеними нормами, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.04.2018

Суддя Л.М. Немченко