Решение № 73696241, 30.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2018 року письмове провадження № 826/804/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Арсірія Р.О., секретаря судових засідань Шевченко М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління

Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень -

рішень,

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування:

- податкових повідомлень-рішень №0004461306, № 0004471306, № 0004481306 від 23.09.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не отримав доходу, який підлягає оподаткуванню, оскільки за кредитним договором повернуто більшу суму, аніж отримано, а прощеною є та сума, яка не є реальним доходом позивача та не є отриманим кредитом. При цьому, відповідачем невірно розраховано суму податку на доходи.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи, зазначав про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та обґрунтованість висновків Акту перевірки. В порядку частини 6 ст.128 КАС України (чинній на той час) судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив таке.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства платником податків - фізичною особою ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За наслідком перевірки було складено акт №10278/25-58-13-06-17-2346806333 від 15.08.2016 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- заниження оподатковуваного доходу в сумі 2263336,09 грн. за 2015 рік чим порушено пп163.1.1 п.163.1 ст. 163, пп 164.2.17 «д», п. 164.2, п. . 164.1 ст. 164. п. 176.1 ст. 176, п. 179.7 ст. 179 . ст. Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 із змінами та доповненнями

До сплати ПДФО - 452058,22 грн.

- заниження оподаткованого доходу в сумі 2263336,09 грн., чим порушено п.16-1 підрозділ 10 розд. ХХ Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 із змінами та доповненнями;

До сплати військового збору - 33950,04 грн.

- неподання податкової декларації про майновий стан за 2015 рік. чим порушено пп 49.18.4 п. 49.18 ст. 49,п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 із змінами та доповненнями.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.09.2016:

- №0004471306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за податковим зобов'язанням у розмірі 452058,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 113014,56 грн.;

- №0053691306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у т.ч. податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням у розмірі 33950,04 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8487,51 грн.

- № 0004461306 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за неподання декларації у розмірі 170 грн.

За наслідком оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення про результати розгляду первинних скарг від 30.11.2016 №7833/ш/26-15-10-02-16, яким залишено скаргу позивача без задоволення.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд зазначає наступне.

Між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 укладено договір кредиту № 115-03.2-2/08 від 23.04.2008.

19.03.2015 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 укладено договір про прощення боргу. Відповідно до пп.1 вказаного договору, сторони домовились про те, що зобовязання боржника перед кредитором щодо сплати останньому частини заборгованості у розмірі 2 263 336,09 грн. за кредитним договором № 115-03.2-2/08 від 23.04.2008 припиняються внаслідок звільнення кредитором Боржника від виконання його обов'язків (прощення боргу).

На запит ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 7641/10/26-58-13-04 від 31.05.2016 ПАТ Банк «Київська Русь» повідомило, що сума анулювання основної суми кредитної заборгованості ОСОБА_2 становить 2263336,09 грн., сума доходу, що не підлягає оподаткуванню за пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, становить 609,00 грн. Сума нарахованого доходу Пелагеча у розмірі 2263336,09 грн. включена в звітний розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум, утриманого з них податку (ф. 1-ДФ) за 1 квартал 2015 року.

Пунктами 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) , податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Платником податку на доходи фізичних осіб, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Платники податку зобов'язані, як передбачено пп. "в" п. 176.1 ст.176 ПК України, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Платник податку, відповідно до вимог п. 179.1 ст. 179 ПК України, зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України).

Згідно з п.164.1 та 164.2 ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, за пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, включаються:

- дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до вимог пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

- основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Підпунктом 1.2. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Із ст.163 ПК України вбачається, що такими доходами, зокрема є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги те, що анульована ПАТ «Банк «Київська Русь» сума заборгованості позивача, як вбачається з листа від 07.06.2016 № 3200/12 включає в себе лише суму заборгованості по Кредиту (без процентів комісії та/або штрафних санкцій (пені)). При цьому таке анулювання (прощення) здійснене за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Тому суд вважає, що вказана сума боргу анульована Банком являє собою дохід платника податку в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, та який позивач був зобов'язаний включити до податкової декларації за 2015 рік.

Пунктом 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України, встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

В даному випадку не мала місце зміна валюти зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню, отже при прийнятті податкових повідомлень-рішень податковий орган діяв відповідно до згадуваних норм Податкового кодексу України.

Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення № 0004461306, яким ОСОБА_2 нараховано штраф в сумі 170 грн. за неподання (або не своєчасне подання) декларації, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій