Решение № 73691587, 16.04.2018, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.2018 м. Ужгород Справа № 907/868/17

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г.

при секретарі судового засідання Сінкіній Е.В.

за участю представників:

позивачів - ОСОБА_1, представник за довіреністю;

відповідача - Романець Н.Й., Фабіан Н.А., Діус Н.І, представники за довіреністю

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5, м. Ужгород, ОСОБА_6, м. Ужгород, ОСОБА_7 м.Ужгород, ОСОБА_8, м. Ужгород, ОСОБА_9, м. Ужгород (далі - позивачі-1, 2, 3, 4, 5, ФОП ОСОБА_9)

до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, м. Ужгород (далі - управління ПФУ)

про стягнення на користь: - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 суми 138570,74 грн., в тому числі: 108302,17 грн. боргу по орендній платі; 4540,62 грн. річних за користування чужими коштами; 3086,34 грн. пені; 22 641,61 грн. інфляційних втрат;

- фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 суми 184 760,98 грн., в тому числі: 144 402,89 грн. боргу по орендній платі; 6054,16 грн. річних за користування чужими коштами; 4115,12 грн. пені; 30 188, грн. інфляційних втрат;

- фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 суми 84164 грн., в тому числі: 65087,87 грн. боргу по орендній платі; 2904,71 грн. річних за користування чужими коштами; 1714,63 грн. пені; 14 456,79 грн. інфляційних втрат;

- фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 суми 184 760,98 грн., в тому числі: 144402,89 грн. боргу по орендній платі; 6054,16 грн. річних за користування чужими коштами; 4115,12 грн. пені; 30188,81 грн. інфляційних втрат;

- фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 суми 184 760,98 грн., в тому числі: 144402,89 грн. боргу по орендній платі; 6054,16 грн. річних за користування чужими коштами; 4115,12 грн. пені; 30188,81 грн. інфляційних втрат (позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)

Позивачі звернулися до суду з даним позовом, оскільки всупереч умов укладеного ними та управлінням Пенсійного фонду України в м. Ужгороді, правонаступником якого є відповідач у справі - Ужгородське об'єднане управління ПФУ України Закарпатської області, - договору оренди від 31.12.15 відповідачем не сплачувалася у повному обсязі орендна плата за користування переданими приміщеннями за період з червня по листопад 2016р., у зв'язку з чим виникла заборгованість на зазначені вище суми, що становлять предмет позовних вимог в частині боргу по орендній платі. Наполягають також на стягненні з відповідача нарахованих за прострочення грошових зобов'язань сум 3 % річних, інфляційних втрат та пені, посилаючись на обґрунтованість таких вимог долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач письмовим відзивом та усними поясненнями його представників у ході судового розгляду проти позову заперечують, вважають, що такий не підлягає до задоволення, посилаючись, зокрема, на наступне.

Умовами договору оренди (п. 6.2.3) було передбачено право орендаря на зменшення обсягу послуг та загальної вартості договору залежно від реального фінансування видатків, попередивши про таке зменшення орендодавців за 30 днів, і в такому випадку сторони вносять відповідні зміни до договору.

На підставі постанови КМУ від 16.12.15 № 1055 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" та наказу головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.01.16 № 3 "Про затвердження голів комісій з припинення юридичних осіб" було припинено діяльність управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді шляхом злиття з управлінням Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області та створено Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - відповідача у даній справі.

В результаті такої реорганізації відбулося зменшення фінансування видатків відповідача, що, відповідно до п. 6.2.3 договору оренди надає йому право на зменшення обсягу послуг та загальної вартості цього договору. У зв'язку з наведеним, відповідач ініціював внесення змін до договору оренди, в тому числі - з 9.06.16 в судовому порядку (справа № 907/368/17), та поступово вивільняв орендовані приміщення, попередивши про це орендодавців та зафіксувавши вивільнення актами прийому-передачі приміщень складеними комісією відповідача за участю представника управління капітального будівництва Ужгородської міської ради, оскільки представники орендодавців не з'явилися для участі у передачі приміщень.

За даними акту приймання-передачі від 16.05.16 відповідачем звільнено приміщення, що знаходяться на 4-му та 5-му поверхах будівлі площею 250 кв.м та 242 кв.м; за даними акту приймання-передачі від 15.07.16 - відповідачем звільнено приміщення 1-го (за винятком одного кабінету), 2-го та 3-го поверхів орендованої будівлі площею відповідно 218,7 кв.м, 258 кв.м та 257 кв.м; за даними акту приймання-передачі від 3.01.17 - відповідачем звільнено приміщення одного кабінету площею 34,3 кв.м 1-го поверху орендованої будівлі. Зазначені акти відповідач надіслав орендодавцям і вважає, що таким чином орендовані ним приміщення вибули з його володіння та користування.

За таких обставин відповідач повертав без оплати пред'явлені позивачами рахунки про оплату орендної плати на загальну суму 126000,00 грн. щомісяця за червень-листопад 2016р., вважаючи, що рахунки неналежно оформлені, оскільки в них не було враховано вивільнені орендарем приміщення.

Представник позивачів у ході судового розгляду наполягає на задоволенні позовних вимог, підставою яких є невиконання відповідачем у період з червня по листопад 2016р. зобов'язань з оплати орендної плати за договором оренди, до якого не було внесено змін.

Посилається при цьому на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2017 у справі № 907/368/16, яке набрало законної сили та яким відмовлено у задоволенні вимог управління ПФУ про внесення змін у договір оренди та стягнуто на користь орендодавців заборгованість за оренду приміщень за травень, червень 2016р. Вважає зазначене рішення суду преюдиційним для даної справи, зокрема, в частині встановлених обставин щодо зменшення фінансування видатків відповідача як підстави для внесення змін до договору оренди.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду, керуючись законом, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

При цьому суд виходив з наступного.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ужгороді, правонаступником якого є Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - відповідач у даній справі (далі - управління ПФУ) як орендарем та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (далі - ФОП ОСОБА_9) як орендодавцями - 31.12.15 укладено договір про оренду нерухомого майна (оренда нежитлового приміщення) (далі - договір оренди), за умовами якого орендодавці зобов'язалися передати в строкове платне користування для здійснення орендарем його статутної діяльності нежитлове приміщення, що становить окрему будівлю по вул. Швабській, 12 «б» у м. Ужгороді, загальною площею 1260,0 кв.м, яка перебуває у спільній частковій власності орендодавців (в т.ч.: ОСОБА_5 - 232 кв.м, ОСОБА_6 - 298,00 кв.м, ОСОБА_7 - 134,00 кв.м, ОСОБА_8 - 298,00 кв.м, ОСОБА_9 - 298,00 кв.м)

Ціна договору оренди та порядок розрахунку щомісячної орендної плати визначено п.3.1 договору та міститься у додатку № 1 до договору. За період з 1.01.16 по 31.12.16 ціна договору складає 1512000,00 грн., в т.ч. по 126000,00 грн. за кожний місяць оренди. Орендодавці між собою встановили частки із загальної суми орендної плати: ОСОБА_5 - 18 %, ОСОБА_6 - 24 %, ОСОБА_7 - 10 %, ОСОБА_8 - 24 %, ОСОБА_9 - 24 %.

Згідно п. 3.2 договору оренди ціна договору оренди може бути зменшена за взаємною згодою сторін у разі зменшення фактичного обсягів наданих послуг.

Умовами договору визначено, що орендна плата здійснюється орендарем у безготівковому порядку щомісячними перерахуваннями відповідної суми на поточні рахунки орендодавців протягом 10 банківських днів з дня пред'явлення орендодавцями відповідних рахунків на оплату послуг (п.п. 4.1-4.3).

Строк надання послуг - з 1.01.16 по 31.12.16 включно, приміщення повертається із оренди по акту прийому-передачі, у випадку підписання договору на новий термін акт прийому-передачі приміщення не складається.

Умовами договору передбачено право орендаря, зокрема, зменшувати обсяг послуг та загальну вартість договору залежно від реального фінансування видатків, попередивши про таке зменшення орендодавців за 30 днів і в такому разі сторони договором про зміни вносять зміни до цього договору (п. 6.2.3); на протязі двох днів повернути рахунок орендодавцям без здійснення оплати в разі його неналежного оформлення (неправильність реквізитів, відсутність у передбачених випадках печатки, підписів тощо) (п.6.2.4).

Договором передбачено умови відповідальності сторін, зокрема, орендаря за порушення строків оплати наданих послуг шляхом сплати пені в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати , але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в той період (п. 7.4).

Реорганізація орендодавців або орендаря за умовами договору (11.8) не тягне за собою припинення дії договору і договір зберігає свою силу для правонаступників.

У ході судового розгляду матеріалами справи встановлено та не заперечується ніким з учасників процесу, наступне:

1) орендодавці передали, а управління Пенсійного фонду України у м. Ужгороді - попередник відповідача у справі - прийняло в оренду вищенаведені приміщення згідно акту прийому-передачі приміщення від 01.01.2010р., оскільки сторони до укладення договору від 31.12.15р. уже перебували у договірних відносинах на підставі раніше укладених договорів оренди у період з 2010р.;

2) у період після укладення сторонами договору оренди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1055 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" відбулася реорганізація територіальних органів Пенсійного фонду України, в т.ч. відповідно до наказу головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05 січня 2016 року № 3 "Про затвердження голів комісій з припинення юридичних осіб" припинено діяльність управління Пенсійного фонду України у м. Ужгороді шляхом злиття з управлінням Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області та створено Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - відповідача у даній справі який є правонаступником управління Пенсійного фонду України у м. Ужгороді;

3) відповідач у даній справі після реорганізації з посиланням на зменшення фінансування його видатків ініціював внесення змін до договору оренди в частині зменшення загальної площі оренди з 16.05.16 до 768 кв.м та з 15.07.16 до 34,3 кв. м, відповідного вивільнення орендарем орендованих приміщень у зазначені строки та зменшення ціни договору. Сторони не досягли погодження з наведених питань, тому спір вирішувався у судовому порядку в межах справи № 907/368/17 за первісним позовом Ужгородського об'єднаного управління ПФУ Закарпатської області, м. Ужгород до фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, м. Ужгород про зобов'язання внести зміни у договір оренди та за зустрічним позовом фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, м. Ужгород до Ужгородського об'єднаного управління ПФУ Закарпатської області, м. Ужгород про стягнення 115442,61 грн.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.09.16 у цій справі, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.17 позов управління ПФУ про внесення змін у договір оренди було задоволено, зустрічний позов задоволено частково. 25.04.17 постановою Вищого господарського суду України зазначені судові акти у цій справі були скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.10.17 у цій справі, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.17 у позові управління ПФУ про внесення змін у договір оренди відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено частково

Отже, відносини сторін у даній справі у спірний період - з червня по листопад 2016р. - регулювалися умовами договору оренди в редакції від 31.12.15, до якого не було внесено змін, який не був визнаний недійсним;

4) позивачі на протязі червня-листопада 2016р. пред'являли щомісяця відповідачу рахунки на оплату орендної плати на загальну суму 126000,00 грн.;

5) відповідач повернув зазначені рахунки без здійснення оплати з посиланням на те, що рахунки неналежно оформлені, оскільки в них не було враховано вивільнені орендарем приміщення;

6) 30.01.17 платіжним дорученням № 18 відповідач оплатив ФОП ОСОБА_7 на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.17 у справі № 907/368/16 орендну плату на суму 10512,13 грн. за рахунком від 7.06.16 на суму 12600,00 грн.;

7) рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.10.17 у справі № 907/368/16 (за результатами нового розгляду) зараховано сплачені управлінням ПФУ кошти за липень 2016р. орендарям: ОСОБА_5 - суму 5097,83 грн., ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - по 6797,11 грн.

За таких обставин виникла заборгованість орендаря перед орендодавцями на загальну суму 606598,71 грн., в тому числі по орендодавцям: ОСОБА_5 - 108302,17 грн. (за липень-листопад 2016р.), ОСОБА_6 - 144402,89 грн. (за липень-листопад 2016р.), ОСОБА_7 - 65087,87 грн. (за червень-листопад 2016р.), ОСОБА_8 - 144402,89 грн. (за липень-листопад 2016р.), ОСОБА_9 - 144402,89 грн. (за липень-листопад 2016р.), що послугувала підставою пред'явлення позову та є предметом стягнення у даній справі (розрахунок - а.с. 199, т. 1).

Спірні відносини сторін, оскільки вони стосуються договірних зобов'язань сторін як учасників господарських відносин щодо оренди майна, регулюються відповідними приписами Цивільного та Господарського кодексів України (далі - ЦКУ, ГКУ).

За змістом ст. 526 ЦКУ та ст. 193 ГКУ зобов'язання, господарське зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦКУ, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.ст. 283, 286 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що відповідачем не виконано господарське зобов'язання щодо сплати орендної плати відповідно до умов договору за наведених вище фактичних обставин справи, які не заперечуються ніким з учасників процесу, позовні вимоги орендодавців про стягнення заборгованості по орендній платі за період з червня по листопад 2016р. на загальну суму 606598,71 грн. є правомірними та підлягають задоволенню судом в сумах відповідно до розрахунку по кожному з орендодавців.

При цьому суд приймає до уваги, що правильність розрахунку заборгованості по оренді відповідачем не заперечується, навпаки, письмовим поясненням від 26.01.18 (а.с. 191, т.1) підтверджується.

Заперечення відповідача проти позову наведені в письмових відзивах від 16.01.18, 26.01.18 та описовій частині даного рішення судом щодо того, що відповідачем через реорганізацію, зменшення видатків на утримання було вивільнено орендовані приміщення, про що складені відповідні акти, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.

Приписами цивільного та господарського законодавства, які регулюють питання договірних відносин. Так, відповідно до приписів ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків;

Статтею 627 ЦК України врегульовано питання свободи договору, згідно з якою сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 651 ЦК України врегульовано підстави для зміни або розірвання договору. Так, встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зміна або розірвання договору відповідно до приписів ст. 654 ЦК України вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Аналогічні приписи щодо господарських договорів, зокрема, в частині порядку їх зміни та розірвання містить також Господарський кодексу України.

Так, відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У ході судового розгляду даної справи встановлено, що правовідносини сторін у спірний період ґрунтувалися на умовах укладеного договору оренди від 31.12.15, до якого не було внесено змін у встановленому порядку, який не був визнаний недійсним, отже сторонам належало виконувати зобов'язання відповідно до визначених цим договором умов.

Суд відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України приймає до уваги, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.10.17 у справі № 907/368/16 (за результатами нового розгляду), яке набрало законної сили, встановлено, що обставини реорганізації відповідача, зменшення видатків на його утримання, на які відповідач посилається і в даній справі, не визнані такими, що могли слугувати підставою для внесення змін до договору за рішенням суду.

Вивільнення ж орендарем до закінчення строку дії договору орендованих приміщень, на яке як на підставу заперечень проти позовних вимог сплати орендної плати посилається відповідач, є по своїй суті односторонньою зміною договору, яка не відповідає наведеним вище приписам закону, оскільки можливість її не передбачена ні договором ні законом.

Щодо заявлених позовних вимог в частині інфляційних нарахувань, річних та пені за прострочення виконання грошових зобов'язань по сплаті орендної плати, то такі підлягають задоволенню відповідно до приписів ст. 625 ЦК України та умов договору.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача належить: на користь ФОП ОСОБА_5 сума 138570,74 грн., в тому числі: 108302,17 грн. боргу по орендній платі; 4540,62 грн. річних за користування чужими коштами; 3086,34 грн. пені; 22 641,61 грн. інфляційних втрат; ФОП ОСОБА_6 сума 184760,98 грн., в тому числі: 144402,89 грн. боргу по орендній платі; 6054,16 грн. річних за користування чужими коштами; 4115,12 грн. пені; 30 188, грн. інфляційних втрат; ФОП ОСОБА_7 сума 84164 грн., в тому числі: 65087,87 грн. боргу по орендній платі; 2904,71 грн. річних за користування чужими коштами; 1714,63 грн. пені; 14456,79 грн. інфляційних втрат; ФОП ОСОБА_8 сума 184760,98 грн., в тому числі: 144 402,89 грн. боргу по орендній платі; 6054,16 грн. річних за користування чужими коштами; 4115,12 грн. пені; 30188,81 грн. інфляційних втрат; ФОП ОСОБА_9 суми 184760,98 грн., в тому числі: 144 402,89 грн. боргу по орендній платі; 6054,16 грн. річних за користування чужими коштами; 4115,12 грн. пені; 30188,81 грн. інфляційних втрат

За змістом ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд справи судом належить відшкодувати позивачам за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, м. Ужгород на користь:

фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 суму 138570,74 грн., в тому числі: 108302,17 грн. боргу по орендній платі; 4540,62 грн. річних за користування чужими коштами; 3086,34 грн. пені; 22 641,61 грн. інфляційних втрат та у відшкодування судових витрат - 2095,02 грн.

- фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 суми 184760,98 грн., в тому числі: 144402,89 грн. боргу по орендній платі; 6054,16 грн. річних за користування чужими коштами; 4115,12 грн. пені; 30 188, грн. інфляційних втрат та у відшкодування судових витрат - 2793,35 грн.

- фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 суми 84164 грн., в тому числі: 65087,87 грн. боргу по орендній платі; 2904,71 грн. річних за користування чужими коштами; 1714,63 грн. пені; 14456,79 грн. інфляційних втрат та у відшкодування судових витрат - 1218,18 грн.

- фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 суми 184760,98 грн., в тому числі: 144 402,89 грн. боргу по орендній платі; 6054,16 грн. річних за користування чужими коштами; 4115,12 грн. пені; 30188,81 грн. інфляційних втрат та у відшкодування судових витрат - 2793,35 грн.

- фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 суми 184760,98 грн., в тому числі: 144 402,89 грн. боргу по орендній платі; 6054,16 грн. річних за користування чужими коштами; 4115,12 грн. пені; 30188,81 грн. інфляційних втрат та у відшкодування судових витрат - 2793,35 грн.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.04.18

Суддя Ушак І.Г.