Решение № 73690571, 19.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2018 року № 826/10367/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»

до

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків

фінансових послуг

про

визнання протиправною та скасування постанови №878/1288/13-4/14/П від 01.08.2017 року,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (надалі – Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі – Відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №878/1288/13-4/14/П від 01.08.2017 року про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що спірною постановою протиправно повторно застосовано штрафні санкції за одне і те ж саме порушення, а саме невиконання розпорядження від 30.03.2017 року №798.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечував, надавши письмові заперечення проти позову.

У зв'язку з наведеним, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Розпорядженням від 30.03.2017 року №798 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг зобов’язано Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушень, зазначених в констатуючій частині цього розпорядження, та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень та вжити заходи з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 21.04.2017 року.

Нацкомфінпослуг 05.05.2017 року складено акт №920/13-4/14 про правопорушення, вчинені приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» на ринку фінансових послуг, в якому зафіксовано, що товариством станом на дату складання акту не було надано до Нацкомфінпослуг документи, які підтверджують усунення виявлених порушень, зазначених у розпорядженні від 30.03.2017 року №798, чим товариством порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме: пункту 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2112/22424 (надалі – Положення №2319), яким визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов’язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.

Постановою про накладення штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 25.05.2017 року №654/920/13-4/14/П накладено на приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» штрафну санкцію у розмірі 1700,00 грн.

Повторно 04.07.2017 року Нацкомфінпослуг складено акт №1288/13-4/14 про правопорушення, вчинені приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» на ринку фінансових послуг, в якому зафіксовано, що товариством станом на дату складання акту не було надано до Нацкомфінпослуг документи, які підтверджують усунення виявлених порушень, зазначених у розпорядженні від 30.03.2017 року №798, чим товариством порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме: пункту 5.9 розділу V Положення №2319.

Постановою про накладення штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №878/1288/13-4/14/П від 01.08.2017 року повторно накладено на приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» штрафну санкцію у розмірі 3 400,00 грн.

Позивач вважає, що спірну постанову прийняту Відповідачем з порушенням вимог законодавства, звернувся до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 12 ч.1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.01р. № 2664-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 2664-III) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Частиною 1 ст. 39 Закону №2664-III передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Стаття 40 Закону №2664-III встановлює перелік заходів впливу, які може застосовувати Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Одним із встановлених статтею 40 зазначеного Закону заходом впливу є накладання штрафу в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Приписам наведеної норми кореспондують положення пункту 2.1 розділу ІІ Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.12р. №2319, зареєстрованого в Мін'юсті 18.12.12р. за№2112/22424 (надалі Положення №2319), яким визначено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, як накладання штрафу в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону №2664-III, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як свідчать обставини справи, розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходу впливу від 30.03.2017 року №798 Приватному акціонерному товариству «Київський страховий дім» приписано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін до 21.04.2017 року.

За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, Нацкомфінпослуг встановлено порушення позивачем вимог п. 5.9 розділу V Положення №2319 (не виконання розпорядження від 30.03.2017 року), у зв'язку з чим на підставі ст.39, п.3 ч.1 ст.40, п.3 ч.1 ст.41, ч.1 ст.42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», абз.1 п.1.5 розділу І, пп.3 п.2.1, п.2.4 розділу ІІ, п.3.2 розділу ІІІ, абз.2 п.4.21 розділу ІV Положення №2319 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» застосовано штрафну санкцію у розмірі 3 400 грн. (постанова про накладення штрафної санкції (штрафу) №878/1288/13-4/14/П від 01.08.2017 року.

Відповідно до п. 2.4 Положення №2319, у разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

З наведеного вбачається, що за порушення вимог п. 5.9 розділу V Положення №2319 (не виконання розпорядження від 30.03.2017 року №798) Позивач вже притягався до відповідальності у вигляді застосовування штрафної санкції у розмірі 1 700 грн.

Так, відповідно до абзацу 7 п. 2.4 Положення №2319, якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу.

Підпунктом 1 п. 2.1 розділу ІІ Положення №2319 передбачено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такий захід впливу, як-то: зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення, який, у свою чергу, згідно п.2.2. Положення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що Відповідач наділений правом повторного застосування до порушника заходу впливу шляхом зобов'язання його вжити заходів для усунення порушення, що оформлюється розпорядженням, лише у разі оплати порушником штрафу та не усунення правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф).

Матеріали справи не містять ані доказів сплати штрафу, ані доказів винесення Відповідачем розпорядження про застосування до товариства заходу впливу передбаченого п.п.1 п. 2.1 розділу ІІ Положення №2319.

Разом з тим, Закон №2664-III не передбачає повторне застосування штрафної санкції за невиконання одного і того ж правопорушення.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, позивачем постанову від 25.05.2017 року №654/920/13-4/14/П оскаржено до суду.

Проте, Відповідачем, в порушення вищевказаних положень, постановою №878/1288/13-4/14/П від 01.08.2017 року повторно застосовано відносно Позивача штрафні санкції за невиконання розпорядження від 30.03.2017 року №798, яка вже застосовувалась постановою від 25.05.2017 року №654/920/13-4/14/П.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Відповідач не мав права повторно застосовувати штраф за одне і те саме правопорушення, а тому постанова про накладення штрафної санкції (штрафу) на приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» за правопорушення, вчинене на ринку фінансових послуг №878/1288/13-4/14/П від 01.08.2017 року винесено Нацкомфінпослуг із порушеннями приписів Положення №2319 та є протиправною та підлягає скасуванню..

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №878/1288/13-4/14/П від 01.08.2017 року про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за рахунок державних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” (адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, офіс 407; код ЄДОПОУ 25201716) судові витрати у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій