Решение № 73690242, 27.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/427/1810:46

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Алексеєвої Н.С., представника відповідача Бондар І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Верона" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 31.01.2018 року № 579792/32725406; зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство "Верона" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (відповідач) , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 31.01.2018 № 579792/32725406 про відмову в реєстрації податкової накладної № 30 від 30.11.2017 року, яка виписана ПП "Верона" на адресу ТзОВ "Кормотех", зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання - 11.12.2017 податкову накладну № 30 від 30.11.2017, виписану ПП "Верона" на адресу ТзОВ "Кормотех".

Позовні вимоги мотивовані тим, що винесене комісією Державної фіскальної служби спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є необґрунтованим, оскільки не містять в собі чіткої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких документів не вистачає для прийняття належного рішення, комісією не були досліджені умови та наслідки надання позивачем дистрибьютерських послуг товариству з обмеженою відповідальністю "Кормотех" на підставі договору № 17-13 від 03.01.2017, що є наслідком необ'єктивного та неповного дослідження податкової накладної та відповідно винесення незаконного рішення. Крім того, на думку позивача, подані пояснення та копії документів на підтвердження реєстрації вказаної податкової накладної є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, адже оскаржуване рішення не містить висновків щодо переліку документів, складених з порушенням законодавства та документів, яких недостатньо для прийняття такого рішення.

В судовому засіданні представник позивача звернув увагу суду на те, що протягом 2017 року позивачем були оформлені на адресу ТОВ "Кормотех" згідно дистриб'юторського договору № 17-13 від 03.01.2017 кілька податкових накладних за аналогічними послугами, які були успішно зареєстровані відповідачем, що на його думку свідчить про непослідовність та вибірковість рішень ДФС України при реєстрації податкових накладних в межах однієї господарської операції з тим же контрагентом. З огляду на вказані обставини, позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню і з метою поновлення порушених прав просить суд зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну від 30.11.17 № 30 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Державна фіскальна служба України (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що подана ПП "Верона" податкова накладна № 30 від 30.11.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних мала в собі ступень ризику, що визначено пунктом 6 наказу Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування". Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що було викладено в направленій позивачу квитанції від 11.12.2017. У зв'язку з чим, контролюючим органом на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України було зупинено реєстрацію податкової накладної. В подальшому відмовлено в реєстрації даної податкової накладної. Відповідач вважає рішення від 31.01.2018 № 579792/32725406 про відмову у реєстрації податкової накладної законним, оскільки позивачем були надані копії документів, які не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Відсутня інформація про оплату за надані послуги, відсутня інформація про потужності підприємства.

В судовому засіданні представник відповідача в задоволенні позову просить суд відмовити за необґрунтованістю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державна реєстрація ПП "Верона" проведена 11.12.2003 року, з 06.06.2006 року підприємство включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з 19.01.2004 року зареєстровано платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності ПП "Верона" є неспеціалізована оптова торгівля.

03 січня 2017 року між ТзОВ "Кормотех" (постачальник) та ПП "Верона" (дистриб'ютор) був укладений дистриб'юторський договір № 17-13, відповідно до якого позивач здійснював продаж від свого імені та за власний рахунок кормів постачальника, по власних каналах збуту гуртом і в роздріб на території м. Херсон та Херсонської області.

Одночасно між ТзОВ "Кормотех" та ПП "Верона" був укладений договір на послуги по розповсюдженню продукції № 17-13Р від 03.01.2017 року. Пунктом 1.1 даного договору встановлено, що ПП "Верона" зобов'язується надавати послуги по розповсюдженню продукції постачальника у межах своєї торгової мережі, регіону та послуги по стимулюванню збуту товарів постачальника. Постачальник зобов'язується прийняти й оплатити ці послуги. В пункті 1.2 договору визначено, що під терміном "послуги по розповсюдженню товару" сторони мають на увазі: забезпечення постачання товару у всі цільові роздрібні точки торгівлі; підтримання необхідного продуктового запасу та стандартів викладки продукції у всіх цільових роздрібних точках торгівлі; контроль за рекомендованим ціновим позиціонуванням продукції у всіх цільових роздрібних точках торгівлі; виконання індивідуальних спеціальних завдань, виставлених постачальником. Пунктом 2.1.6 договору встановлено, що дистриб'ютор зобов'язаний кожен місяць, не пізніше 7 числа місяця наступного за звітним, формувати та надавати акти наданих послуг постачальнику про результати наданих послуг з вказанням розрахунку вартості послуг. Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість наданих Дистриб'ютором послуг (в т.ч. ПДВ) визначається за формулою: У=К*(К1+К2+2), де: V- вартість наданих Дистриб'ютором послуг; К - вартість відвантаженої (реалізованої) Постачальником продукції дистриб'ютору; К1 - коефіцієнт, що дорівнює 0,015 при умові співпраці з Дистриб'ютором на умовах 100% передоплати за отриману продукцію; К2 - коефіцієнт, що дорівнює 0,005 при умові : регулярності та повноти відвантаження даних по рухах та залишках продукції на складах, з урахуванням її відпускної ціни; коректності введення даних в програму ЗаІезШагк, по місяцях; дотримання цінової політики згідно п.7.2.2 Дистриб'юторського договору; 2 - за виконання індивідуальних спеціальних завдань, коефіцієнт дорівнює від 0,00 до 0,03 в залежності від виконання індивідуальних спеціальних завдань Дистриб'ютором.

У листопаді 2017 року ПП "Верона" було придбано в ТзОВ "Кормотех" та розповсюджено (реалізовано) продукцію на суму 1 948 550,10 грн., з яких на суму 869 640,20грн. - продукцію, яка враховується в розрахунку для оплати за послуги по розповсюдженню продукції. На виконання вимог п.2.1.6 договору на послуги по розповсюдженню продукції № 17-13Р від 03.01.2017 року, ПП "Верона" 30.11.2017 року було складено акт приймання - передачі наданих послуг, в якому наведений розрахунок вартості наданих послуг. На суму наданих послуг ПП "Верона" було складено податкову накладну №30 від 30.11.2017 року, яка 11.12.2017 була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції від Державної фіскальної служби України від 11.12.2017 податкова накладна доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України, але її реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПКУ. В квитанції зазначено, що "ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом б Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 73.11". Також, даною квитанцією запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН .

На виконання п.п.201.16.2 п.201.16. ст.201 ПКУ на адресу податкового органу від позивача подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена, в якому наводились пояснення щодо господарської операції, на яку складено податкову накладну, та до якого були додані документи, що розкривають зміст операції (договір на послуги по розповсюдженню продукції № 17-13Р від 03.01.2017 , акт приймання - передачі наданих послуг від 30.11.2017, додаток до акту приймання-передачі).

Після чого на електронну адресу позивача надійшло рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 31.01.2018 № 579792/32725406, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 30 від 30.11.2017 року. Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації").

З вищевказаним рішенням комісії Державної фіскальної служби позивач не погодився, вважає, що воно прийняте з порушенням норм чинного законодавства, є необгрунтованим та безпідставним, тому звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.16 ст. 102 ПКУ (в редакції станом на час подання податкової накладної для реєстрації) передбачалось, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ передбачалось, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", та Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

В даному випадку позивачу була надіслана квитанція від 11.12.2017 про зупинення реєстрації податкової накладної через виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 73.11 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення. Зі змісту даної квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 №567.

Так, відповідно до п.6 Критеріїв, моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника Б становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

В квитанції від 11 грудня 2017 року, яка надійшла від ДФС, вказується лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом № 567.

Виходячи з викладеного, суд зазначає, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України та наказу Міністерства фінансів України 13.06.2017 № 567, оскільки ним не зазначено у квитанції від 11.12.2017конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом №567, є недостатнім, оскільки підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанції від 11.12.2017 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків наказу №567, оскільки це прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі №567 "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Суд приймає до уваги надання позивачем документів, які зазначені п.1 Вичерпного переліку, затвердженому наказом № 567, що відповідає критерію, зазначеному у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв. Цей факт не був спростований і відповідачем у відзиві.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.2 ст. 201 ПКУ).

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, ПП "Верона" 26.01.2018 було направлено до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена, в якому наводились пояснення щодо господарської операції, на яку складено податкову накладну, та до якого були додані документи, що розкривають зміст операції (договір на послуги по розповсюдженню продукції № 17-13Р від 03.01.2017 року, акт приймання - передачі наданих послуг від 30.11.2017 року, додаток до акту приймання-передачі).

Однак, комісія Державної фіскальної служби України прийняла рішення від 31.01.2018 року № 579792/32725406, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 30 від 30.11.2017, підставою для відмови зазначено загальну фразу про: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд зазначає, що рішення комісії від 31.01.2018 року № 579792/32725406 про відмову в реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

В ході розгляду справи представник відповідача зазначив про те, що наданих документів по операціям з ТОВ "Кормотех" було недостатньо для належної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач не надав інформації про оплату за надані послуги, відсутня інформація про потужності підприємства.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення комісії Державної фіскальної служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування". Виходячи з вищевикладеного, оскаржуване рішення комісії не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною у реєстрації якої відмовлено.

Позивач надав суду копії документів, які підтверджують факт надання послуг ТОВ "Кормотех". У листопаді 2017 року ПП "Верона" було придбано в ТзОВ "Кормотех" та розповсюджено (реалізовано) продукцію на суму 1 948 550,10грн., з яких на суму 869 640,20грн. - продукцію, яка враховується в розрахунку для оплати за послуги по розповсюдженню продукції Дистриб'ютору. Факт придбання продукції підтверджується видатковими накладними від 01.11.2017р. № 8988 на суму 3 390,90грн., від 02.11.2017р. № 9127 на суму З 478,98грн., від 02.11.2017р. № 9145 на суму 207 590,04грн., від 06.11.2017р. № 9219 на суму 7 726,68грн., від 06.11.2017р. № 9239 на суму 108 931,80грн., від 10.11.2017р. № 9361 на суму 29 649,60грн., від 10.11.2017р. № 9387 на суму 190 918,74грн., від 13.11.2017р. № 9426 на суму 13 503,18грн., від 13.11.2017р. № 9471 на суму 178 887,90грн., від 16.11.2017р. № 9554 на суму 12 050,94грн., від 16.11.2017р. № 9587 на суму 263 573,04грн., від 20.11.2017р. № 9644 на суму 17 824,32грн., від 20.11.2017р. № 9666 на суму 209 878,14грн., від 22.11.2017р. № 9763 на суму 252,58грн., від 22.11.2017р. № 9775 на суму 186 639,00грн., від 27.11.2017р. № 9917 на суму 14 742,48грн., від 27.11.2017р. № 9938 на суму 339 913,92грн., від 28.11.2017р. № 9942 на суму 2 640,42грн., від 29.11.2017р. № 10023 на суму 10021,62грн., від 29.11.2017р. № 10035 на суму 135 935,82грн.

На суми поставок ТзОВ "Кормотех" було складно та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні від 01.11.2017 № 10 на суму 3 390,90 грн., від 02.11.2017 № 44 на суму 3478,98 грн., від 02.11.2017 № 58 на суму 207 590,04 грн., від 06.11.2017 № 131 на суму 7726,68грн., від 06.11.2017 № 145 на суму 108 931,80 грн., від 10.11.2017 № 260 на суму 29 649,60грн., від 10.11.2017 № 290 на суму 190 918,74грн., від 13.11.2017 № 317 на суму 13 503,18 грн., від 13.11.2017 № 357 на суму 178 887,90 грн., від 16.11.2017 № 453 на суму 12 050,94 грн., від 16.11.2017 № 480 на суму 263 573,04 грн., від 20.11.2017 № 532 на суму 17 824,32 грн., від 20.11.2017 № 551 на суму 209878,14грн., від 22.11.2017№ 642 на суму 10252,58грн., від 22.11.2017р. № 678 на суму 186 639,00грн., від 27.11.2017р. № 792 на суму 14 742,48грн., від 27.11.2017р. № 811 на суму 339 913,92грн., від 28.11.2017р. № 863 на суму 2 640,42грн., від 29.11.2017р. № 897 на суму 10 021,62грн., від 29.11.2017р. № 911 на суму 135 935,82 грн.

На виконання вимог п.2.1.6 договору на послуги по розповсюдженню продукції № 17-13Р від 03.01.2017 року, ПП "Верона" 30.11.2017 було складено акт приймання - передачі наданих послуг, в якому наведений розрахунок вартості наданих послуг. На суму наданих послуг ПП "Верона" було складено податкову накладну № 30 від 30.11.2017 , яка 11.12.2017 року була направлена для реєстрації до ЄРПН та в реєстрації якої було відмовлено рішенням комісії ДФС від 31.01.2018 року № 579792/32725406.

Суд вважає, що позивач на момент здійснення господарських операцій по наданню послуг по розповсюдженню продукції мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси, у 4 кварталі 2017 року чисельність працівників складала 28 осіб, що відповдіач мав визначити по податкової звітності підприємства, також у відповідача був доступ до зареєстрованих податкових накладних позивача, виданих йому при придбанні корму ТОВ "Кормотех". Умови договору № 17-13Р від 03.01.2017 не передбачають попередньої оплати, а передбачають обов'язок оплатити послуги після виставлення позивачем рахунку протягом п'яти банківських днів на підставі акту наданих послуг, тому позивач і не надав платіжного документа.

В ході розгляду справи представник відповідача не зміг спростувати законність первинної документації наявної у позивача по господарським операціям за договором № 17-13Р від 03.01.2017, укладеного з ТОВ "Кормотех", як і не зміг пояснити яких саме документів не вистачало для належної реєстрації зазначеної вище податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до норм діючого ПК України, або які документи були складені неналежним чином.

В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент ТОВ "Кормотех" були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит є отримання послуг за відповідним актом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "Кормотех", та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 30 від 30.11.2017.

Суд також зазначає, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України від 31.01.2018 № 579792/32725406 є актом індивідуальної дії. Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частина 1 та частина 2 ст. 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування заявлених позовних вимог, доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ДФС від 31.01.2018 року №579792/32725406 про відмову в реєстрації податкової накладної № 30 від 30.11.2017 року є необгрунтованим та протиправним, оскільки не відповідає вимогам законодавства. Позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування даного рішення та зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну № 30 від 30.11.2017.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 1762 грн. стягується з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов приватного підприємства "Верона" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 31.01.2018 № 579792/32725406 про відмову в реєстрації податкової накладної № 30 від 30.11.2017, яка виписана приватним підприємством "Верона" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Кормотех".

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання - 11.12.2017, податкову накладну № 30 від 30.11.2017, виписану приватним підприємством "Верона" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Кормотех".

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства "Верона" (73000, м. Херсон, вул. Декабристів, 32, кв. 5, код ЄДРПОУ 32725406) сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 квітня 2018 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8