№ 73686447, 22.03.2017, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/360/17

пр. № 2-а/759/110/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року місто Київ

Святошинський районний суд міста Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Фещук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою заступника начальника Київської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Катамадзе І.Г. від 24 листопада 2016 року в справі про порушення митних правил №0680/10000/16 уповноважену ПП «Акрілат-Хімконтракт» на роботу з митницею ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 418514,04 грн.

ОСОБА_1 оскаржила дану постанову до Державної фіскальної служби України, проте головний державний інспектор відділу провадження у справах про ПМП Департаменту боротьби з митними правопорушеннями Державної фіскальної служби України Бевз О.В. відмовив в задоволенні скарги, про що 21 грудня 2016 року виніс відповідну постанову.

Не погодившись з рішеннями органів доходів та зборів, ОСОБА_1 заявила позов про скасування цих рішень, пославшись в обґрунтування позову на те, що в її діях, за обставин викладених в постановах, відсутній склад адміністративного правопорушення, та на те, що відповідачами порушено Порядок провадження у справах про порушення митних правил.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні на вимогах позову наполягала, надала пояснення, що зводяться до викладеного в позовній заяві.

Представник ДФС України Насіров Р.М. та представник Київської міської митниці ДФС України Грабчак П.В. просили в задоволенні позову відмовити, за необґрунтованістю.

Вислухавши сторони, дослідивши надані докази та інші матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову за таких підстав.

З огляду на постанову заступника начальника Київської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Катамадзе І.Г. від 24 листопада 2016 року, ОСОБА_1 поставлено в вину, що вона будучи уповноваженою ПП «Акрілат-Хімконтракт» на роботу з митницею, при розмитненні товару «Суміш ізомерів ксилолу», ввезеного на територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту №25012309 від 15.04.2016, укладено між ПП «Акрілат-Хімконтракт» та Компанією «Slovant a.s» (Словакія), заявила в електронній митній декларації від 04.08.2016 №100250001/2016/111342 неправдиві відомості щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності), що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 139504,68 грн.

Проте, такі дії декларанта, чи уповноваженої їм особи, не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки відповідальність декларанта, або уповноваженої їм особи, згідно з цією нормою, настає лише у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

При цьому, відповідачами визнається і знаходить своє підтвердження доказами, що позивачем внесено до декларації достовірні відомості необхідні для визначення коду товару за УКТ ЗЕД, та надані відповідні документи на підтвердження цих відомостей. Будь яких інших доказів, що давали б підстави вважати, що позивачем вказано в декларації невірний код з метою неправомірного звільнення власника товару від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру суду не надано.

Доводи відповідачів про те, що відповідальність за ст. 485 МК України настає незалежно від форми вини порушника є надуманими.

Сам же обов'язок, щодо правильності визначення коду товару за УКТ ЗЕД, як це вбачається зі змісту ст. 69 МК України, законодавцем покладено на органи доходів і зборів. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.

Саме в такому порядку і діяли сторони в наступному.

Так, у зв'язку із сумнівами у правильності визначення декларантом коду товару Київською міською митницею ДФС України 22.08.2016р. на підставі ч. 4 ст. 69 МК України було прийняте рішення №КТ-100000000-0126-2016, яким було визначено код товару відмінний від заявленого, а 25.08.2016р. на підставі цього рішення складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2016/00121.

Дані рішення були визнані власником товару, і позивач 26.08.2016р. подала нову митну декларацію, в якій зазначила код товару визначений рішенням митниці, а ПП «Акрілат-Хімконтракт» було сплачено різницю у митних платежах, яка виникла внаслідок зміни коду УКТ ЗЕД (див. МД №100250001/2016/112661 від 26.08.2016р.)

Декларація була прийнята митним органом, товар розмитнений, і отриманий власником у розпорядження.

Отже, помилка допущена ОСОБА_1 при визначенні коду товару, не призвела до втрат бюджету держави.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивача притягнуто до відповідальності безпідставно, а тому оскаржувані постанови підлягають скасуванню як незаконні.

Керуючись ст.ст.104,105, 160, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішень задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника Київської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Катамадзе І.Г. від 24 листопада 2016 року у справі про порушення митних правил №0680/10000/16 та постанову Головного державного інспектора відділу провадження у справах про ПМП Департаменту боротьби з митними правопорушеннями Державної фіскальної служби України Бевза О.В. від 21 грудня 2016 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий Сенько М.Ф.