Постановление суда № 73673473, 23.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/611/18 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 11-кп/783/184/18 Доповідач: Каблак П. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі

головуючого судді: Каблака П.І.,

суддів: Гуцала І.П., Маліновської-Микич О.В.,

з участю секретаря судового засідання: Мазур-Іванько Ж.В.,

прокурора: Ванчака А.Л.,

захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2018 р.,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_3 – матері засудженого ОСОБА_1 – про зарахування останньому строку попереднього ув’язнення відповідно до вимог ст.72 КК України.

Судом першої інстанції постановлено зарахувати засудженому ОСОБА_1 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув’язнення в установах попереднього ув’язнення за період з 18 лютого 2016 р. і до 20 травня 2016 р. та з 22 лютого 2017 р. і до 20 червня 2017 р. (включно) з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

У решті в задоволенні клопотання ОСОБА_3 відмовлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що ОСОБА_1 вироком Галицького районного суду м.Львова від 28 березня 2016 р. засуджений за ст.185 ч.2 та ст.185 ч.3, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. Строк відбуття покарання визначено рахувати з 18 лютого 2016 р., як зазначено в ухвалі Галицького районного суду м. Львова від 06 вересня 2016 р. Вказаний вирок набрав законної сили 20 травня 2016 р.

Крім цього, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2016 р. вирішено етапувати засудженого ОСОБА_1 з Львівської виправної колонії (№ 48) у Львівську УВП (№19) для участі у розгляді іншого кримінального провадження щодо нього. 22 лютого 2017 р. засуджений ОСОБА_1 прибув у Львівську УВП (№ 19). 15 грудня 2017 р. вироком Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 засуджено за ст.185 ч.2, ст.70 ч.2 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Даний вирок набрав законної сили 16 січня 2018 р.

У зв’язку з тим, що в період з часу затримання, тобто з 18 лютого 2016 р., і до моменту набрання вироком Галицького районного суду м. Львова від 28 березня 2016 р. законної сили, а саме до 20 травня 2016 р., ОСОБА_1 перебував у слідчому ізоляторі вказаний період зараховано йому у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Також у зв’язку з переведенням ОСОБА_1 22 лютого 2017 р. з місць позбавлення волі до слідчого ізолятора для забезпечення його участі в розгляді іншого кримінального провадження щодо нього Франківським районним судом м. Львова період з 22 лютого 2017 р. і до 20 червня 2017 р. включно теж зараховано засудженому у строк відбуття покарання на тих самих умовах – день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. При цьому, місцевий суд не погодився з вимогами заявниці ОСОБА_3 про зарахування засудженому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання з розрахунку день за два періоду з 21 червня 2017 р. і до 07 лютого 2018 р., тобто часу прибуття ОСОБА_1 до Личаківської виправної колонії (№30) для відбуття покарання згідно вироку Франківського районного суду м. Львова від 15 грудня 2017 р., оскільки з 21 червня 2017 р. правила зарахування змінилися на підставі Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» від 18 травня 2017 р. і з цього часу один день попереднього ув’язнення зараховується лише за один день позбавлення волі.

З ухвалою суду заявниця ОСОБА_3 не погоджується і вважає її в частині відмови у зарахуванні ОСОБА_1 в період відбуття покарання періоду його тримання в умовах слідчого ізолятору з 21 червня 2017 р. і до 07 лютого 2018 р. необґрунтованою. Апелянт наполягає, що пільгові умови зарахування строку відбуття покарання підлягають застосуванню до ОСОБА_1 включно до 07 лютого 2018 р. і не погоджується з висновком суду першої інстанції про зміну з 21 червня 2017 р. правил такого зарахування. У зв’язку з цим ОСОБА_3 просить оскаржувану ухвалу скасувати і постановити нову, якою зарахувати засудженому ОСОБА_1 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув’язнення в установах попереднього ув’язнення за період з 18 лютого 2016 р. і до 20 травня 2016 р. та з 22 лютого 2017 р. і до 07 лютого 2018 р. (включно) з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, сторони судового провадження, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до п.4 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Так, апеляційним судом встановлено, що довідкою начальника ЛВК №30, виданої на засудженого ОСОБА_1, стверджується, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 28 березня 2016 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 185 ч. 2 та ст. 185 ч. 3, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Строк відбування рахувати з 18.02.2016 року, як зазначено в ухвалі Галицького районного суду м. Львова від 06 вересня 2016 року. Вирок набрав законної сили 20 травня 2016 року. Засуджений ОСОБА_1 прибув у ЛВК №48 08 червня 2016 року, в подальшому ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2016 року вирішено етапувати засудженого з ЛПК №48 У Львівську УВП №19 для участі у розгляді кримінального провадження, 22 лютого 2017 року засуджений прибув у Львівську УВП № 19, і в подальшому 15 грудня 2017 року вироком Франківського районного суду м. Львова засуджений за ст. 185 ч.2,ст.70 ч.2 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахувати з 19.02.2016 року, вирок набрав законної сили 16 січня 2018 року.

Оскаржуваною ухвалою Шевченківського районного суду від 20 лютого 2018 року постановлено зарахувати засудженому ОСОБА_1 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув’язнення в установах попереднього ув’язнення за період з 18 лютого 2016 р. і до 20 травня 2016 р. та з 22 лютого 2017 р. і до 20 червня 2017 р. (включно) з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно з ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

При цьому, попереднє ув’язнення у розумінні положень ст.1 Закону України «Про попереднє ув’язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_1 з 22 лютого 2017 року по 16 січня 2018 року (день набрання вироком законної сили) перебував в місцях попереднього ув’язнення, тому зазначений термін слід зарахувати у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року.

Закон України від 18.05.2017 № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» (який набрав чинності 21.06.2017 і яким викладено нову редакцію ч.5 ст. 72 КК України, згідно з якою попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті), не може бути застосований до засудженого ОСОБА_1 в силу ч.2 ст. 5 КК України як такий, що погіршує становище обвинуваченого й зворотної дії в часі не має, оскільки перебування ОСОБА_1 в установі попереднього ув’язнення почалося до останньої редакції ч.5 ст. 72 КК України.

Керуючись ст.ст.376, 407,409, 418, 419,537 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2018 р. про зарахування ОСОБА_1 строку попереднього ув’язнення відповідно до вимог ст.72 КК України – змінити в частині зарахування ОСОБА_1 в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі час перебування в установі попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі за період з 22.02.2017 року до 20.06.2017 року та зарахувати у відбуття покарання у виді позбавлення волі час перебування в установі попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі за період з 22.02.2017 року по 16.01.2018 року включно.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, повний текст ухвали проголошено 27.04.2018 року о 09 год. 45 хв.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6