Постановление суда № 73669928, 26.04.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/689/18

Провадження № 2-з/324/8/2018

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

26 квітня 2018 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.

при секретарі Таран Т.Л.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Пологівського районного суду Запорізької області з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовна заява передана на розгляд судді Каретник Ю.М.

У цей же день, 25 квітня 2018 року, із канцелярії Пологівського районного суду Запорізької області головуючому у справі судді було передано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній цивільній справі, яка зареєстрована в канцелярії суду 25 квітня 2018 року.

ОСОБА_1 на підставі ст.ст.149-153 ЦПК України у заяві про забезпечення позову просить забезпечити його позов до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зупинивши стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 9395 від 20.07.2017 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 554195,17 грн., а також заборонивши дії по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 9395 від 20.07.2017 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 554195,17 грн. При цьому заявник посилається на той факт, що у разі невжиття заходів забезпечення позову для позивача існують ризики щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення суду про скасування виконавчого документа.

Під час розгляду вказаної заяви про забезпечення позову суд керувався положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України, відповідно до яких заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами, суд вважає, що її подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Натомість, у поданій заяві про забезпечення позову на обґрунтування необхідності застосування у даному випадку саме такого заходу забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 9395 від 20.07.2017 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 554195,17 грн., ОСОБА_1 посилається на те, що у разі незупинення виконавчого провадження для нього існують ризики щодо неможливості виконання рішення суду про скасування виконавчого документа. Ці ризики полягають у тому, що він у випадку реалізації його майна під час виконання оскаржуваного виконавчого напису вимушений буде витрачати додатковий час та додаткові кошти на повернення вказаного майна від третіх осіб, на оскарження дій державних виконавців, на скасування результатів прилюдних торгів тощо.

У той же час, ОСОБА_1 взагалі не обґрунтовує необхідності застосування у даному випадку такого заходу забезпечення позову як заборона дій по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 9395 від 20.07.2017 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 554195,17 грн.

Також згідно із п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

У той же час, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Натомість, заявником було зазначено про те, що поданий ним позов має немайновий характер, хоча він оспорює виконавчий напис нотаріуса № 9395 від 20.07.2017 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 554195,17 грн.

Окрім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У той же час, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не вказує свої пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Також судом враховано, що згідно зі ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із роз’ясненнями, наданими у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв по забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Тобто, зважаючи на те, що у заяві про забезпечення позову не обґрунтовано необхідності вжиття у даному конкретному випадку одночасно двох визначених ОСОБА_1 заходів забезпечення позову, суд позбавлений можливості вирішити питання про співмірність цих заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Тому, зважаючи на наведені вище недоліки заяви про забезпечення позову, суд вбачає підстави для її повернення заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 258-261, 353-354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв по забезпечення позову», суд

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення його позову до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: