Решение № 73633276, 23.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2018 року 09:46 № 826/855/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Кудрицький Р.П., від відповідача - Левенець В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Оптім»доІнспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування рішень ,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Оптім» (далі - позивач/ ТОВ «ТК «Оптім») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (далі - відповідач/Інспекція), в якій просить суд ( з урахування заяви про зміну предмету позову):

1. скасувати постанову про накладання штрафних санкцій від 14.12.2015 №000012, прийняту Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві;

2. скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.01.2016 №000002, прийняте Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків відповідача про невідповідність продукції встановленим вимогам, наслідком чого стало прийняття спірних рішень.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваної постанови та рішення, прийнятих у межах наданих відповідачу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями відповідності продукції позивача встановленим вимогам.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі листа Держспоживінспекції України від 01.12.2015 №2870-8-7/6, наказу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві від 03.12.2015 №122 та направлення на проведення перевірки від 03.12.2015 №000024 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві проведено позапланову невиїзну перевірку характеристик продукції у товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Оптім».

Листом Інспекції від 04.12.2015 №07-17-03/839 направлено позивачу перелік документів, які необхідно надати для перевірки разом із завіреною копією направлення на перевірку, доручення Держспоживінспекції України від 01.12.2015 №2870-8-7/6, копій видаткових накладних від 27.10.2015 №оп-00033437, від 20.10.2015 №оп-00032569, витягом з оперативного сповіщення Держспоживінспекції у Одеській області, який отриманий ТОВ «ТК «Оптім» 07.12.2015, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

В ході перевірки, згідно листа ТОВ «ФК «Оптім» від 10.12.2015 надано наступні документи: фотографії зовнішнього виду кондиціонерів та їх пакування; інструкції з користування, декларації про відповідність від 26.11.2014 №UA001.D.15722-14, №UA001.D.15721-14, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.12.2011 №05.03.02-03/118290; декларація про відповідність від 19.05.2015 № UA011.D.00498-15, від 18.05.2015 № UA.TR.011.00067-15; декларація про відповідність видана ТОВ «Ей-Ейч-Ай-Карріер» від 11.09.2014; висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.12.2015 №05.03.02-03/9095.

Результати перевірки зафіксовані в акті від перевірки характеристик продукції від 10.12.2015 №000015, відповідно до змісту якого встановлено порушення ТОВ «ТК «Оптім»:

"В ході перевірки ТОВ «ТК «Оптім» не надано перевіряючим документацію (договори, товарно-супровідна документація тощо), що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила ТОВ «ТК «Оптім» продукцію, тобто відсутній ланцюг постачання.

Згідно з ч. 7 ст. 28 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у разі коли виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію.

Для цілей Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" особою, що ввела продукцію в обіг, яка зазначена в акті перевірки під № 1-3, вважається ТОВ «ТК «Оптім».

Проаналізувавши надані в межах перевірки документи та матеріали встановлено наступне:

- декларація відповідності продукції вимогам технічних регламентів UA.011D.00498-15 від 19.05.2015, № UA.011D.15721-14 від 26.11.2014 по формі не відповідає вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2009 №785);

- електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо.

Щодо продукції яка була об'єктом перевірки та зазначена в акті під номерам 1-3 не надано повного складу технічної документації, а саме:

- загальні конструкторські та виробничі креслення;

- описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання;

- результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо;

- протоколи випробувань продукції.

Враховуючи викладене, в ході перевірки встановлено, що на продукцію , яка була об'єктом перевірки відсутній повний склад технічної документації , що в свою чергу є порушенням вимог технічних регламентів , які розповсюджуються на продукцію.

У відповідності до п.1 Правил застосування національного знаку відповідності (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1599) національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Окрім того, потрібно зазначити, що в ходів перевірки ТОВ «ТК «Оптім» надано ряд документів та матеріалів іноземною мовою, які на запит органу державного ринкового нагляду не переведені на мову діловодства та документації державних органів в обсязі , необхідному для здійснення ринкового нагляду. У зв'язку з чим, вищезазначені документи ( в ході перевірки) до уваги не приймалися.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ТК «Оптім» щодо продукції, яка була об'єктом перевірки складено декларації про відповідність продукції з порушенням встановлених вимог та не надано повного складу технічної документації склад якої передбачений Технічними регламентами дія яких поширюється на неї, що згідно із положеннями статті 29Закону України «Про державний ринковий нагляд і контролю нехарчової продукції» свідчить, що продукція не відповідає встановленим вимогам.

За встановлене правопорушення, передбачена відповідальність, яка визначена п.2 ч.2 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

На підставі акта перевірки від 10.12.2015 №000015 було складено протокол про виявлене правопорушення від 10.12.2015 №000009 та проект рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві прийнято постанову про накладення штрафних санкцій від 14.12.2015 №000012, відповідно до якої до ТОВ «ТК «Оптім» застосовані штрафні санкції за порушення вимог п.2 ч.2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у вигляді штрафу у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25500,00 грн.

20 січня 2016 року Інспекцією прийнято рішення №000002 про вжиття обмежувальних (корегувальних) санкцій, яким до ТОВ «ТК «Оптім», яке є особою, що вводить в обіг продукцію (внутрішній блок кондиціонера настінного типу Toshiba RAS-10N3KV-E (серійний номер 32100334), внутрішній блок кондиціонера настінного типу Panasonic CS-E12RKDW (серійний номер 3976301007), внутрішній блок кондиціонера настінного типу Carrier 42UQV025M (серійний номер 52400059)) застосовано обмежувальний (коригувальний) захід шляхом обмеження надання вищезазначеної продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасово заборонити надання продукції на ринку, у відповідності із ч. 5 статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Згідно із статтею 10 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Президентом України.

Відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 465/2011, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр). Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №573 затверджено перелік органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, зокрема, сфера відповідальності Держспоживінспекції поширюється на такий вид продукції, як іграшки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. N 515 "Про затвердження Технічного регламенту безпечності іграшок".

Відповідно до статті 22 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (ч. 1).

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції (ч.2).

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції (ч. 3).

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (ч. 4).

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно (ч. 5).

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки (ч. 6).

Під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація (ч. 7): 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; 9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (ч. 17).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: 2) позапланові: а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам (ч. 1).

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:

а) наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам) (ч. 2).

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг (ч. 3).

Згідно із статтею 15 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право: 1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); 3) вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду; 4) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог.

Відповідно до частин п'ятої - сьомої статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Суб'єкти господарювання зобов'язані зберігати документацію, визначену в частині п'ятій цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено: 1) виробник - протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг; 2) уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач - протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що суб'єкти господарювання зобов'язані протягом узгодженого строку (терміну) надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати ланцюг постачання відповідної продукції та документи, зазначені у частині сьомій статті 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Крім того, якщо суб'єкт господарювання-розповсюджувач не надасть документацію, що дає змогу ідентифікувати ланцюг постачання відповідної продукції, що унеможливить встановлення виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію, то такий суб'єкт господарювання-розповсюджувач вважатиметься особою, що ввела таку продукцію в обіг.

Матеріалами справи підтверджується, що 07.12.2015 уповноваженою особою ТОВ «ТК «Оптім» було отримано лист від 04.12.2015 №07-17-03/839 із завіреною копією направлення на перевірку, доручення Держспоживінспекції України від 01.12.2015 №2870-8-7/6, копій видаткових накладних від 27.10.2015 №оп-00033437, від 20.10.2015 №оп-00032569, витягом з оперативного сповіщення Держспоживінспекції у Одеській області, в якому запропоновано позивачу надати перелік необхідних документів.

В ході перевірки, згідно листа ТОВ «ФК «Оптім» від 10.12.2015 надано наступні документи: фотографії зовнішнього виду кондиціонерів та їх пакування; інструкції з користування, декларації про відповідність від 26.11.2014 №UA001.D.15722-14, №UA001.D.15721-14, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.12.2011 №05.03.02-03/118290; декларація про відповідність від 19.05.2015 № UA011.D.00498-15, від 18.05.2015 № UA.TR.011.00067-15; декларація про відповідність видана ТОВ «Ей-Ейч-Ай-Карріер» від 11.09.2014; висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.12.2015 №05.03.02-03/9095.

Поряд з цим, в ході перевірки позивачем не надано документацію (договори, товарно-супровідної документації), що б дала змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника товару.

З огляду на вказане, суд погоджується з висновками Інспекції щодо застосування до ТОВ «ТК «Оптім» ч. 7 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки перевіряючим органом не було можливості встановити ланцюг постачання виробів.

Відповідно до пункту 6 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року №785 (далі по тексту - Технічний регламент №785), обладнання може бути введено в обіг або в експлуатацію, якщо воно за умови правильного встановлення, обслуговування та використання за призначенням відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно пункту 15 Технічного регламенту №785 технічна документація повинна надавати можливість оцінювання відповідності апаратури основним вимогам та охоплювати проектування та виробництво апаратури.

Технічна документація повинна, зокрема, містити: загальний опис апаратури; доказ відповідності апаратури національним стандартам з переліку національних стандартів, якщо такі стандарти застосовувалися повністю або частково; якщо виробник не застосовував національних стандартів з переліку національних стандартів або застосовував їх частково, описи та пояснення щодо рішень, прийнятих виробником для забезпечення відповідності основним вимогам цього Технічного регламенту, включаючи: опис оцінювання електромагнітної сумісності, передбачений в абзаці другому пункту 13 цього Технічного регламенту; результати проектних розрахунків і проведених експертиз; протоколи випробувань тощо; сертифікат відповідності апаратури, виданий призначеним органом, якщо застосовувалася процедура оцінки відповідності апаратури згідно з пунктом 14 цього Технічного регламенту.

У відповідності до пункту 13 Технічного регламенту №785 виробник або уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (далі - уповноважений представник) повинен зберігати технічну документацію не менш як 10 років після дати випуску останньої одиниці апаратури.

Частиною першої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що позивачем не надано будь-яких документів щодо походження придбаної ним продукції, з урахуванням частини сьомої статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", суд приходить до висновку про правомірність застосування до ТОВ «ТК «Оптім» штрафу у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 25500,00 грн. за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Відповідно до статті 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду (ч. 1).

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті: за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону (п. 1 ч. 2).

До прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам (ч. 11).

Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання (ч. 12).

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, внесення змін до таких рішень чи їх скасування приймаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх повноважень, визначених законами України (ч. 4).

Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування (ч. 5).

Обмежувальні (корегувальні) заходи залежно від обставин можуть застосовуватися до всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій (ч. 8).

Строк виконання рішення має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність із встановленими вимогами, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб'єкта господарювання належним чином виконати це рішення. Строк виконання рішення може бути змінено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням суб'єкта господарювання. Таке клопотання може бути подано у будь-який час виконання рішення, але до закінчення строку виконання такого рішення (ч. 10).

Згідно із статтею 30 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом:

1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону);

2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону);

3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Частиною третьою статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:

знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;

не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;

не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність не супроводжує продукцію, якщо її складення чи супроводження нею продукції передбачено відповідним технічним регламентом;

декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;

органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;

вчинено інші порушення встановлених вимог, визначених у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

Тобто, органи ринкового нагляду за результатами перевірок характеристик продукції уповноважені застосовувати обмежувальні (корегувальні) заходи до продукції, яка не відповідає вимогам законодавства. Крім того, обов'язок щодо доказування, що перевіряєма продукція відповідає вимогам законодавства України покладено на суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, в даному випадку, на особу, яка вводить придбану продукцію в обіг. Крім того, не надання органу ринкового нагляду технічної документації на продукцію є підставою для застосування обмежувального (корегувального) заходу у вигляді усунення формальної невідповідності.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акта перевірки від 10.12.2015 №000015 відповідачем було складено проект рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.

Водночас, листом від 24.12.2015 №119 позивачем надано до Інспекції протоколи відповідних випробувань та загальні конструкторські та виробничі креслення, поряд з цим, за результатом аналізу вказаних документів, порушення, які наведенні в акті перевірки позивачем повністю не усунуті.

У зв'язку з чим, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 20.01.2016 №000002, яким до ТОВ «ТК «Оптім», яке є особою, що вводить в обіг продукцію (внутрішній блок кондиціонера настінного типу Toshiba RAS-10N3KV-E (серійний номер 32100334), внутрішній блок кондиціонера настінного типу Panasonic CS-E12RKDW (серійний номер 3976301007), внутрішній блок кондиціонера настінного типу Carrier 42UQV025M (серійний номер 52400059)) застосовано обмежувальний (коригувальний) захід шляхом обмеження надання вищезазначеної продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасово заборонити надання продукції на ринку, у відповідності із ч. 5 статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відтак, враховуючи, що судом вже було встановлено відсутність у позивача технічної документації на вищевказану продукцію, то дії відповідача щодо складення проекту рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та згодом прийняття відповідного рішення від 20.01.2016 №000002 є правомірними, а позовні вимоги - безпідставними та необґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ОПТІМ" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 26.04.2018.

Суддя С.К. Каракашьян