Решение № 73622708, 20.04.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/281/17

Провадження №2/0203/89/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-позивача ОСОБА_1;

-позивача ОСОБА_2;

-позивачки ОСОБА_3;

-представника позивачів ОСОБА_4;

-позивачки ОСОБА_5;

-позивача ОСОБА_6;

-відповідачки ОСОБА_7;

-представника відповідачки ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, треті особи – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в місті Дніпрі ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу спілкування з дитиною, зобов’язання вчинити дії, за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_7, треті особи – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в місті Дніпрі ради, ОСОБА_1, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу спілкування з дитиною, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, третя особа – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в місті Дніпрі ради, про визначення способу спілкування з дитиною та її виховання, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в місті Дніпрі ради, про визначення способу спілкування з дитиною та її виховання,

у с т а н о в и в:

25 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу спілкування з дитиною, зобов’язання вчинити дії. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що сторони від 05.10.2012 року по 11.07.2016 року перебували у шлюбі. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу відповідачка перешкоджає позивачеві спілкуватися з дитиною, що стало причиною його звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні сина, визначення порядку спілкування з дитиною щосуботи, від 1000 год. до 1900 год., за місцем проживання батька з правом перебування у батьків позивача, щомісяця першої та третьої середи, від 1200 год. до 2000 год., другого та четвертого четверга, від 1200 год. до 2000 год., щороку на Великдень, від 0900 год. до 1800 год., з правом перебування у батьків позивача, щороку 9 травня, від 0900 год. до 1800 год., щороку на дні народження батьків позивача, 17 вересня та 16 березня, від 0900 год. до 1800 год., з правом перебування у батьків позивача, зобов’язання відповідачки надавати сина для оздоровлення з правом виїзду за межі міста в супроводі батьків позивача щороку, від 15 червня по 15 липня (т. 1 а.с.а.с. 2 – 7, 34).

26 червня 2017 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3

07 липня 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7, треті особи – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради, ОСОБА_1, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу спілкування з дитиною. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що вони доводяться батьками ОСОБА_1 і дідом та бабою – малолітньому ОСОБА_9 ОСОБА_7 після розірвання шлюбу з їхнім сином перешкоджає їм спілкуватися з онуком, що стало причиною звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука, визначення порядку спілкування з дитиною три рази на тиждень без присутності матері дитини (т. 2 а.с.а.с. 5 – 7, 16).

24 липня 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради, про визначення способу спілкування з дитиною та її виховання. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що вона доводиться матір’ю ОСОБА_7 і бабою – малолітньому ОСОБА_9 ОСОБА_7 перешкоджає їй спілкуватися з онуком, що стало причиною звернення до суду з позовом про визначення порядку спілкування з дитиною щотижня, з понеділка по п’ятницю, від 1800 год. до 2030 год., у присутності матері, щороку на християнські, новорічні свята, у суботу та неділю, у присутності матері, відвідувати місця відпочинку без присутності матері (т. 2 а.с.а.с. 48, 49).

25 липня 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради, про визначення способу спілкування з дитиною та її виховання. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що він доводиться батьком ОСОБА_7 і дідом – малолітньому ОСОБА_9 ОСОБА_7 перешкоджає йому спілкуватися з онуком, що стало причиною звернення до суду з позовом про визначення порядку спілкування з дитиною щотижня, з понеділка по п’ятницю, від 1800 год. до 2030 год., у присутності матері, щороку на християнські, новорічні свята, у суботу та неділю, у присутності матері, відвідувати місця відпочинку без присутності матері (т. 2 а.с.а.с. 82, 82).

26 вересня 2017 року судом було постановлено ухвалу про об'єднання цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, треті особи – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу спілкування з дитиною, зобов’язання вчинити дії з цивільною справою за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_7, треті особи – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради, ОСОБА_1, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу спілкування з дитиною, з цивільною справою за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, третя особа – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради, про визначення способу спілкування з дитиною та її виховання, з цивільною справою за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради, про визначення способу спілкування з дитиною та її виховання (т. 2 а.с. 128).

27 листопада 2017 року ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги й просив суд усунути перешкоди у спілкуванні та вихованні сина, визначити порядок спілкування з дитиною щомісяця, кожні другі та четверті вихідні, від 1000 год. суботи до 1900 год. неділі, за місцем проживання батька, з правом перебування у батьків позивача без присутності матері, щороку, 28 червня, 7 вересня, 16 березня, 9 травня, від 0900 год. до 1800 год., за місцем проживання батька, з правом перебування у батьків позивача без присутності матері, зобов’язати відповідачку надавати сина для оздоровлення з правом виїзду за межі міста в супроводі батьків позивача щороку, від 15 червня по 15 липня, зобов’язати відповідачку повідомляти позивача про випадки захворювання дитини, про зміну її місця перебування, погоджувати з ним питання влаштування дитини до закладів освіти, а також питання медичного обслуговування дитини (т. 2 а.с.а.с. 161, 162).

ОСОБА_1, його представник у судових засіданнях позов підтримали у повному обсязі, не заперечували проти задоволення позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, заперечували проти задоволення позовів ОСОБА_6, ОСОБА_5 У засіданнях ОСОБА_1, його представник пояснили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перебували у шлюбі, від якого мають сина. Після розірвання шлюбу ОСОБА_7 дійсно перешкоджає позивачеві спілкуватися з дитиною, що і стало причиною його звернення до суду.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, їхній представник у судових засіданнях позов підтримали у повному обсязі, не заперечували проти задоволення позову ОСОБА_1, заперечували проти задоволення позовів ОСОБА_6, ОСОБА_5 У засіданнях ОСОБА_2, ОСОБА_3, їхній представник пояснили, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 доводяться батьками ОСОБА_1 і дідом та бабою малолітньому ОСОБА_9 ОСОБА_7 після розірвання шлюбу з їхнім сином перешкоджає їм спілкуватися з онуком, що стало причиною звернення до суду з позовом.

ОСОБА_5 у судових засіданнях позов підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_6, заперечувала проти задоволення позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 У засіданнях ОСОБА_5 пояснила, що вона доводиться матір’ю ОСОБА_7 і бабою малолітньому ОСОБА_9 ОСОБА_7 дозволяє їй спілкуватися з онуком, проте виділеного для цього часу недостатньо, що стало причиною звернення до суду.

ОСОБА_6 у судових засіданнях позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову ОСОБА_5, заперечував проти задоволення позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 У засіданнях ОСОБА_6 пояснив, що він доводиться батьком ОСОБА_7 і дідом малолітньому ОСОБА_9 ОСОБА_7 дозволяє йому спілкуватися з онуком, проте виділеного для цього часу недостатньо, що стало причиною звернення до суду.

ОСОБА_7, її представник у судових засіданнях заперечували проти позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, не заперечували проти позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_5, визнали позови останніх в частині визначення порядку спілкування з дитиною щотижня, з понеділка по п’ятницю, від 1800 год. до 2030 год., у присутності матері, щороку на християнські, новорічні свята, у суботу та неділю, у присутності матері.

26 грудня 2017 року суд своєю ухвалою прийняв визнання ОСОБА_7 позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_5

Представниця третьої особи до суду не з’явилася, звернувшись із заявою про розгляд справи за її відсутності. Раніше у судових засіданнях представниця третьої особи пояснила, що орган опіки та піклування двічі розглядав питання спілкування батька із сином і ухвалював відповідні рішення. Вирішення питання порядку спілкування дідів і бабів з малолітнім ОСОБА_9 не входить до компетенції органу опіки та піклування і не може бути винесене на його розгляд (т. 1 а.с. 126).

Суд, заслухавши пояснення сторін, їхніх представників, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, відтворивши відеоматеріали, надані ОСОБА_1, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а позови ОСОБА_6, ОСОБА_5 – залишенню без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 від 05.10.2012 року по 11.07.2016 року перебували у шлюбі. Шлюб розірвано рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.07.2016 року (т. 1 а.с.а.с. 11, 13, 14).

Під час шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_7 народився син, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживає разом з ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 12).

ОСОБА_2, ОСОБА_3 доводяться батьками ОСОБА_1 та дідом та бабою відповідно малолітньому ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 11).

ОСОБА_6, ОСОБА_5 доводяться батьками ОСОБА_7 та дідом та бабою відповідно малолітньому ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 54).

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_7, з одного боку, та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, з другого боку, сформувався стійкий конфлікт з приводу спілкування останніми з малолітнім ОСОБА_9 (т. 1 а.с.а.с. 19 – 31, 88, т. 2 а.с. 167).

16 вересня 2016 року на підставі звернення ОСОБА_1 виконавчим комітетом Центральної районної в м. Дніпрі ради (за місцем реєстрації ОСОБА_7 з дитиною) було ухвалене рішення №228, яким було рекомендовано визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні сина у вигляді їхніх зустрічей щосуботи, від 1000 год. до 1900 год. (т. 1 а.с.а.с. 17, 18).

12 травня 2017 року на виконання ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2017 року виконавчим комітетом Центральної районної в м. Дніпрі ради було складено висновок №16/160 (т. 1 а.с.а.с. 48, 109, 110 ), яким було рекомендовано визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні сина у вигляді їхніх зустрічей:

-щосуботи, від 1600 год. до 1900 год., у присутності матері;

-щонеділі, від 1000 год. до 1300 год., у присутності матері;

-щороку, 14 березня, протягом трьох годин у присутності матері.

ОСОБА_1 від розірвання шлюбу і дотепер належно виконує своїх аліментні обов’язки з утримання малолітнього ОСОБА_9 (т. 1 а.с.а.с. 32, 57 – 81, 102 – 108, т. 2 а.с.а.с. 187 – 192).

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України (далі – СК) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 155 СК здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності з частинами 1 – 3 статті 157 СК питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

За правилами, встановленими частинами 1, 2 статті 159 СК, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Статтею 257 СК визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

За змістом статті 263 СК спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11, частини першої статті 12 Закону України від 26.04.2001 року №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з принципом 1 Декларації прав дитини, затвердженої Резолюцією 1386 (ХІV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, передбачено, що дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і можливості та прийнятні умови, які дозволяли би їй розвиватися фізично, умово, духовно і в соціальному відношенні здоровою і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

Судом встановлено, що після розірвання шлюбу між ОСОБА_7, з одного боку, та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, з другого боку, дійсно сформувався стійкий конфлікт з приводу спілкування останніми з малолітнім ОСОБА_9, у якому ОСОБА_7 перешкоджає ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 спілкуватися із ОСОБА_9

Ураховуючи викладене, суд вважає цілком обґрунтованим звернення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до суду з позовами.

При вирішенні заявлених ними позовних вимог суд бере до уваги ставлення батька до виконання своїх обов'язків (систематична й безперервна сплата аліментів), ставлення ОСОБА_2, ОСОБА_3 до онука, особисту прихильність дитини до кожного з батьків (у якій превалює прихильність дитини саме до матері), вік дитини (п’ять років), стан здоров'я дитини, а також інші обставини, що мають істотне значення (відсутність даних про перебування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра, зловживання ними алкогольними напоями або наркотичними засобами).

При цьому, зважаючи на вік дитини (який не дозволяє на тривалий час відривати її від матері, але одночасно уможливлює короткочасне її перебування з батьком, дідом, бабою без присутності матері), тривалу відсутність близького спілкування батька із сином (яка для запобігання психічного стресу в дитини обумовлює поступове і неагресивне наближення батька до неї), суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявлених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовних вимог, а саме:

-зобов’язання ОСОБА_7 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні із сином;

-визначення ОСОБА_1 порядку участі у вихованні сина у вигляді їхніх зустрічей (за винятком часу, коли дитина хворіє) щосуботи, від 1600 год. до 1900 год., за місцем проживання ОСОБА_1 (м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 2/32); щомісяця, кожної першої та третьої неділі, від 1000 год. до 1300 год., за місцем проживання ОСОБА_1 без присутності ОСОБА_7; щороку на день народження ОСОБА_9 протягом трьох годин у присутності ОСОБА_7 у місці, встановленому за погодженням батьків;

-усунення ОСОБА_2, ОСОБА_3 перешкод у спілкуванні з онуком;

-визначення ОСОБА_2, ОСОБА_3 порядку участі у вихованні онука у вигляді їхніх зустрічей (за винятком часу, коли дитина хворіє) щомісяця, кожної другої та четвертої неділі, від 1000 год. до 1300 год., за їхнім місцем проживання (м. Дніпро, вул. Ярославни, 50) без присутності ОСОБА_7

Суд не вважає за доцільне та таке, що відповідатиме інтересам дитини, запропоновані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в позовних заявах способи, оскільки вони значно впливатимуть на сталий спосіб життя дитини та її охоронювані законом інтереси.

Вирішуючи спір у цій частині, суд також звертає увагу ОСОБА_1 та його батьків на те, що в разі зменшення кола обставин, що обумовили саме такий спосіб розв'язання справи, вони матимуть право на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.

Розв’язуючи спір у частині позовів ОСОБА_6 та ОСОБА_5, суд виходить з такого.

У відповідності з частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 4 ЦПК, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 2, 3 статті 12 ЦПК визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин 1, 3 статті 13 ЦПК визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 5 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності з частиною 2 статті 77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Аналіз приведених норм дає підстави дійти висновку про те, що до суду за захистом порушеного права може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено. При цьому така особа в силу приписів статті 81 ЦПК зобов’язана довести таке порушення шляхом надання суду належних, допустимих та достовірних доказів.

Судовий захист, у свою чергу, забезпечується судом винятково в разі, якщо він встановить, що права, свободи чи інтереси особи, що звернулася до суду, дійсно порушені.

Між тим, досліджені судом докази свідчать про те, що право ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на спілкування з малолітнім ОСОБА_9 порушено не було.

Так, у судових засіданнях знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_7 не перешкоджає своїм батькам у спілкуванні з дитиною, відвідує їх з дитиною, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у свою чергу, періодично і безперешкодно відвідують дочку та свого онука.

Про це, зокрема, свідчать пояснення ОСОБА_7 та її батьків у судових засіданнях, визнання ОСОБА_7 позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_5, а також показання останніх, допитаних судом в якості свідків.

З огляду на викладене, суд не знайшов підстав для задоволення заявлених ОСОБА_5, ОСОБА_6 позовних вимог.

Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 209 – 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1; 49000, місто Дніпро, вулиця Героїв Крут, 2/32) до ОСОБА_7 (РНОКПП – НОМЕР_2; 49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 78/39), треті особи – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в місті Дніпрі ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу спілкування з дитиною, зобов’язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_7 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітнім сином, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визначити ОСОБА_1 порядок участі у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді їхніх зустрічей (за винятком часу, коли дитина хворіє):

-щосуботи, від 1600 год. до 1900 год., за місцем проживання ОСОБА_1 (місто Дніпро, вулиця Героїв Крут, 2/32) без присутності ОСОБА_7;

-щомісяця, кожної першої та третьої неділі, від 1000 год. до 1300 год., за місцем проживання ОСОБА_1 (місто Дніпро, вулиця Героїв Крут, 2/32) без присутності ОСОБА_7;

-щороку на день народження малолітнього ОСОБА_9, 14 березня, протягом трьох годин у присутності ОСОБА_7 у місці, встановленому за погодженням батьків.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_3; 49000, місто Дніпро, вулиця Ярославни, 50), ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_4; 49000, місто Дніпро, вулиця Ярославни, 50) до ОСОБА_7, треті особи – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в місті Дніпрі ради, ОСОБА_1, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу спілкування з дитиною задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_2, ОСОБА_3 перешкоди у спілкуванні з малолітнім онуком, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визначити ОСОБА_2, ОСОБА_3 порядок участі у вихованні малолітнього онука, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді їхніх зустрічей (за винятком часу, коли дитина хворіє) щомісяця, кожної другої та четвертої неділі, від 1000 год. до 1300 год., за їхнім місцем проживання (місто Дніпро, вулиця Ярославни, 50) без присутності ОСОБА_7.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.

ОСОБА_5 (РНОКПП – НОМЕР_5; 49000, місто Дніпро, вулиця Громова, 7/29) у позові до ОСОБА_7, третя особа – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в місті Дніпрі ради, про визначення способу спілкування з дитиною та її виховання відмовити.

ОСОБА_6 (РНОКПП – НОМЕР_6; 49000, місто Дніпро, вулиця Громова, 7/29) у позові до ОСОБА_7, третя особа – Управління-служба у справах дітей Центральної районної в місті Дніпрі ради, про визначення способу спілкування з дитиною та її виховання відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 24 квітня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян