Решение № 73602982, 23.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 квітня 2018 року 11:10 №826/2033/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., за участю секретаря судових засідань Огнивого Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс"до проОфісу Великих платників податків Державної фіскальної служби України визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0019554206

за участю:

представника позивача - Ходи Ю.В.,

представника відповідача - Мельник І.О.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 квітня 2018 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмакс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби України, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби України від 08.11.2017 №0019554206.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Офісом Великих платників податків Державної фіскальної служби України протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 23.10.2017 №3601/28-10-42-06/32376008, прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0019554206. Так, позивач наголошує на тому, що грошове зобов'язання податкового-повідомлення рішення від 06.06.2014 №0007332203, проплату якого, на думку контролюючого органу було прострочено, не було узгоджено до 10.02.2015, а тому контролюючий орган не мав права нараховувати штрафні санкції за затримку сплати такого грошового зобов'язання.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 23.10.2017 №3601/28-10-42-06/32376008 та відповідно, податкового повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0019554206, зазначивши, що ухвалою Київською апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2014, якою в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2014 №0007332203- відмовлено. Так, ухвала Київською апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014, набрала законної сили негайно, а тому грошове зобов'язання, визначене податковим-повідомленням рішенням від 06.06.2014 №0007332203 є узгодженим з 21.10.2014, проте не сплачене позивачем вчасно.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Офісом Великих платників податків Державної фіскальної служби України проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс" з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковому повідомленню-рішенню від 06.06.2014 № 0007332203.

Так, перевіркою встановлено порушення пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов'язанням за податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2014 №0007332203 на суму 226 804, 00 грн.

За наслідками перевірки, Офісом Великих платників податків Державної фіскальної служби України складено акт від 23.10.2017 3601/28-10-42-06/32376008 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0019554206, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язанням з податку на прибуток приватних підприємств, та на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 21 календарний день сплати грошового зобов'язання в сумі 221 717, 23 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що дорівнює 22 171, 72 грн.

За результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0019554206, рішенням Державної фіскальної служби України від 24.01.2018 №2366/99-99-11-03-01-25, податкове повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0019554206 залишено без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс" - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмакс", не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Пунктом 57.3 статті 57 податкового кодексу України, визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, "грошове зобов'язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З акту перевірки Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби України від 23.10.2017 №3601/28-10-42-06/32376008 вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на порушення термінів сплати грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2014 №0007332203 протягом строків, визначених пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Так, відповідачем зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Будмакс" несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов'язанням за податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2014 №0007332203 на суму 226 804, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві складено акт від 08.05.2014 № 475/26-54-22-03-32376008.

Відповідно до висновків акта від 08.05.2014, позивачем зокрема, занижено податок на прибуток у загальному розмірі 850 774,00 грн., у тому числі за: 2012 рік - 766658,00 грн.; 2013 рік - 84 116, 00 грн., чим порушено пункт 138.2 статті138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

За результатами адміністративного оскарження акту перевірки від 08.05.2014 №475/26-54-22-03-32376008, висновки акту викладені у наступній редакції: «позивачем занижено податок на прибуток у загальному розмірі 226 804, 00 грн., у тому числі за: 2012 рік - 142688,00 грн.; 2013 рік - 84116,00 грн., чим порушено пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України».

На підставі викладеного, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято, зокрема податкове повідомлення-рішення від 06.06.2014 №0007332203, яким товариству з обмеженою відповідальністю «БУДМАКС» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 226 804,00 грн.

З огляду на зазначене, позивачем було оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 06.06.2014 №0007332203.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2014 №826/8536/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 №826/8536/14, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «БУДМАКС» про скасування, в тому числі, податкового повідомлення-рішення від 06.06.2014 №0007332203 - відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва та Київського апеляційного адміністративного суду, звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014, а справу №826/8536/14 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час повторного розгляду справи 826/8536/14 Окружним адміністративним судом міста Києва, позивач звернувся до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві із заявою від 10.02.2015 №36 про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених податкових зобов'язань, визначених в тому числі, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2014 №0007332203, щодо якого тривала процедура судового оскарження, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25.12.2014 №63-VIII.

Рішенням Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 19.02.2015 №3364/10/26-54-22-01-19 про погодження процедури застосування податкового компромісу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс" від 10.02.2015 №36 вирішено:

- прийняти рішення про погодження процедури застосування податкового компромісу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» від 10.02.2015 №36; - - звернутись до Окружного адміністративного суду (адміністративна справа №826/8536/14 (вх.№20709), який розглядає справу товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» з вмотивованим письмовим клопотанням щодо затвердження примирення сторін у справі у зв'язку із досягненням сторонами податкового компромісу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» від 10.02.2015 №36;

- вважати, що інша сума податкових зобов'язань розмірі 95%, що відповідає підрозділу 92 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (відповідно до розрахунку сум податкових зобов'язань), що нараховані згідно податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 №0007332203 та №0007322203 Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, штрафні санкції та пеня вважаються погашеними.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2015 №826/8536/14 також встановлено факт застосування процедури податкового компромісу між товариством з обмеженою відповідальністю "Будмакс" та Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Так, суд звертає увагу на приписи частини першої підрозділу 92 розділу XX Податкового кодексу України, де зазначено, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 92 Розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Рішення щодо погодження/непогодження застосування податкового компромісу приймається керівником контролюючого органу на підставі колегіального розгляду структурними підрозділами (податкового та митного аудиту (або іншого структурного підрозділу, який надіслав (вручив) податкове повідомлення-рішення платнику податків), оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, правової роботи, погашення заборгованостей, координаційно-моніторингового, власної безпеки, слідчими підрозділами фінансових розслідувань, оперативними підрозділами), що оформлюється відповідним протоколом.

Поряд цим, згідно з пунктом 11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Пунктом 2 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Так, на виконання зазначених приписів Податкового кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю "Будмакс" було сплачено 5% суми податкового зобов'язання у розмірі 11 340, 20 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.02.2015 №2302171. Отже, решта суми податкового зобов'язання, визначеної податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2014 №0007332203 вважається погашеною, відповідно пеня та штрафні санкції не нараховуються.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку зі скасуванням рішень Окружного адміністративного суду міста Києва та Київського апеляційного адміністративного суду, ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 16.12.2014, справу №826/8536/14, предметом якої було, зокрема, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2014 №23.02.2015, направлено на новий розгляд, і саме на цій стадії судового розгляду, позивачем та відповідачем було застосовано процедуру податкового компромісу, в результаті якої, податкове зобов'язанням стало узгодженим саме в день подання позивачем заяви щодо застосування вказаної вище процедури, а саме - 10.02.2015, і контролюючим органом було прийнято рішення, зокрема, вважати, що інша сума податкових зобов'язань розмірі 95%, що відповідає підрозділу 92 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (відповідно до розрахунку сум податкових зобов'язань), що нараховані згідно податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 №0007332203 та №0007322203 Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, штрафні санкції та пеня вважаються погашеними.

Крім того, суд акцентує свою увагу на тому, що процедуру податкового компромісу було застосовано, саме до тієї суми грошового зобов'язання, щодо несвоєчасної сплати якого, на думку контролюючого органу, було прийнято оскаржуване в даному разі податкове повідомлення-рішення.

З огляду на зазначене, суд вважає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 23.10.2017 №3601/28-10-42-06/32376008 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивач, шляхом застосування процедури податкового компромісу, виконав свій обов'язок щодо погашення податкової заборгованості, покладений на нього нормами податкового законодавства.

Суд звертає увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

З огляду на зазначене, враховуючи необґрунтованість висновків акту перевірки від 23.10.2017 №3601/28-10-42-06/32376008 та враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення 06.06.2014 №0007332203 є погашеним, згідно з Рішенням Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 19.02.2015 №3364/10/26-54-22-01-19, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0019554206 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0019554206.

Стягнути з Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160, корп. А, код ЄДРПОУ 32376008) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення виготовлено 25.04.2018.