Решение № 73602839, 25.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

25 квітня 2018 року м. Київ № 826/14044/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні заяву про повернення судових витрат на правничу допомогу в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Оріон Систем» доДержавної фіскальної служби України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 31.01.2018р. закрито провадження в адміністративній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України.

31 січня 2018 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про повернення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9600,00грн.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення заяви про повернення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи та заяву про повернення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч.ч. 4, 5 статті 252 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частинами 1 - 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною одинадцятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до справи були надані копії Договору від 21.07.2017 № 01/07 про надання правової допомоги, додаткової угоди від 23.10.2017 № 5 до Договору від 21.07.2017 № 01/07, розрахунку вартості послуг правої допомоги (додаток № 6 до додаткової угоди від 23.10.2017 № 5 та Договору від 21.07.2017 № 01/07), платіжного доручення від 01.08.2017 № 955 про сплату передплати за юридичні послуги по договору юридичних послуг б/н від 01.08.2017, листа TOB «Оріон Систем» від 23.10.2017 № 23/10-1 до Адвокатського об'єднання «Консул» щодо зарахування коштів, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.12.2006 № 385 ОСОБА_1.

Розглянувши вказані документи, суд приходить висновку, що заява про повернення судових витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 23.10.2017 № 5 до Договору від 21.07.2017 № 01/07 про надання правової допомоги Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (Адвокатське об'єднання «Консул») приймає на себе зобов'язання надати Замовнику правову допомогу по підготовці матеріалів, представництву і захисту інтересів Замовника в Київському окружному адміністративному суді по справі за позовом TOB «Оріон Систем» до ДФС про скасування рішення Комісії ДФС від 06.10.2017 № 204325/40095014.

Проте, представництво і захист інтересів Замовника здійснювалось Виконавцем в Окружному адміністративному суді міста Києва, а не в Київському окружному адміністративному суді, як передбачено умовами додаткової угоди.

Крім того, рішення Комісії ДФС від 06.10.2017 № 204325/40095014 ДФС не приймалось ні по відношенню до Позивача, ні до будь-якого іншого платника податків. Предметом оскарження в даній справі є рішення Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.10.2017 № 204325/40095014.

Таким чином, в цих частинах надання послуг Позивачем не підтверджено та фактично не відповідають умовам, викладеним в додатковій угоді від 23.10.2017 № 5 до Договору від 21.07.2017 № 01/07, оскільки за додатковою угодою таке представництво і захист інтересів Замовника мало б було здійснюватися в Київському окружному адміністративному суді та щодо скасування рішення Комісії ДФС від 06.10.2017 № 204325/40095014.

Згідно з п. 3 додаткової угоди від 23.10.2017 № 5 вартість послуг за цим Договором визначається розрахунком ціни договору згідно додатку № 4, який є невід'ємною частиною договору та становить 9600,00 грн.

Проте, Позивачем до позовної заяви не надано копію додатку № 4, а надано копію додатку № 6 «Розрахунок вартості послуг правової допомоги».

Ні Договором від 21.07.2017 № 01/07, а ні додатковою угодою від 23.10.2017 № 5 не передбачено додатку № 6, як невід'ємної їх частини. Відтак, існування додатку № 6 нічим (окрім самого додатку № 6) не передбачено, а тому останній не може слугувати в якості доказу.

Окрім того, згідно вказаного додатку № 6 Виконавцем надано послуги на загальну вартість 9600,00 грн., на які витрачено сукупно 15 годин та які складаються з вчинення окремих процесуальних дій поза судовими засіданнями (зокрема вивчення матеріалів справи, підготовка документів, підготовка та подання процесуальних документів до суду, підготовка (позовна заява, розрахунки до позову, заперечень, пояснень, клопотань), засвідчення копій документів) та представництва інтересів Замовника в місцевому суді.

На виконання вимог ст. 134 КАС України Позивачем не надано жодного доказу щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, оскільки види послуг в додатку № 6 вказано загальні без конкретизації, що саме з вказаного переліку послуг було здійснено Виконавцем та підтверджень/обґрунтованості понесення саме такої кількості часу (13 годин) на їх надання.

Крім того, Позивачем не надано жодного акту приймання-передачі наданих послуг чи акту виконаних робіт, складеного між Виконавцем та Замовником.

Відповідно до наданого платіжного доручення від 01.08.2017 № 955 вбачається, що Позивачем була здійснена передплата за юридичні послуги по договору юридичних послуг від 01.08.2017 б/н, отримувачем яких зазначено AT «Консул». В той час, як Виконавцем за Договором від 21.07.2017 № 01/07 та додатковою угодою від 23.10.2017 № 5 виступає Адвокатське об'єднання «Консул» (скорочене найменування - АО «Консул», а не AT «Консул», як зазначено в платіжному дорученні).

Враховуючи викладене, вбачається, що передплата за юридичні послуги згідно наданого платіжного доручення від 01.08.2017 № 955 відбулась згідно договору від 01.08.2017 б/н, а не за Договором від 21.07.2017 № 01/07 чи додатковою угодою від 23.10.2017 № 5.

Крім того, оплата за юридичні послуги відбулась раніше прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення, а саме: оплата відбулась 01.08.2017р., а рішення прийнято 04.10.2017р.

Таким чином, вказане платіжне доручення не може слугувати належним доказом щодо підтвердження витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.

Отже, враховуючи вищевикладене в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон Систем» про повернення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №826/14044/17 має бути відмовлено.

Керуючись статтями 143, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оріон Систем» в задоволенні заяви про повернення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №826/14044/17.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Амельохін