Решение № 73601111, 13.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року Справа № 804/8813/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 19.10.2017р. №000160/04-36-40-06/НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган дійшов помилкового висновку про здійснення ним продажу пива на розлив з порушенням вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач не забезпечив участь повноважного представника у засіданні, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення. З клопотання про відкладення розгляду справи не звертався, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено наказ №5359-к від 28.09.2017р. про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Період діяльності який буде перевірятись, згідно ст.102 Податкового кодексу України розпочати з 29.09.2017р., тривалість не більше 10 діб (а.с.8).

02.10.2017р. посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку торгівельного павільйону, що розташований за адресою: м.Новомосковськ, вул.Новоукраїнська (р-н мосту) з питань додержання суб’єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт за №14026/04-36-406/НОМЕР_1.

У результаті перевірки встановлено реалізацію пива «Жигулівське» 1ст. по 0,5л. на суму 10,00грн. на розлив із споживанням на місці без наявності статусу підприємства громадського харчування.

За висновками перевірки ФОП ОСОБА_1 порушено ст.ст.15-3, 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с.9-10).

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення №000160/04-36-40-06/НОМЕР_2 від 19.10.2017р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі:

- 6800грн. за реалізацію алкогольних напоїв (пива) на розлив зі споживанням на місці без наявності статусу підприємства громадського харчування;

- 10000грн. за реалізацію алкогольних напоїв за ціною, нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої (а.с.7).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі суд встановив наступне.

Відповідно до ст.116.1 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Натомість, ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, з 01.01.11 з моменту набрання чинності Податковим кодексом України форма рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону повинна відповідати вимогам ст.ст.54, 58, 116 ПК України.

В цьому ж випадку, відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій у формі податкового повідомлення-рішення не прийнято, а застосовано форму рішення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Разом із тим, відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Ще в 2014 році, Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 28.03.2014 №375/11/14-14 звертав увагу на неможливість застосування форми рішення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, та необхідністю надсилання у таких випадках податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи, що з моменту набрання чинності Податкового кодексу України пройшло більше п’яти років, про існування цієї проблеми відповідачу відомо у тому числі і з листа ВАСУ від 28.03.14 №375/11/14-14, але він досі не привів свою діяльність у відповідність до вимог ст.ст.54, 58, 116 ПК України, зазначене неможливо кваліфікувати лише як дефект форми.

Дефект форми це помилки, описки, технічні недоліки рішення. У цьому ж випадку, відповідач не помиляється щодо форми рішення про застосування фінансових санкцій, а свідомо дії не у спосіб передбачений законом.

В теперішній час, оскільки Податковим кодексом України чітко визначена форма рішення про застосування фінансових санкцій у формі податкового повідомлення-рішення, суд не може залишити цю обставину поза увагою та визнати рішення викладене у інший спосіб правомірним.

Ухвалення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області рішення про застосування фінансових санкцій не у формі податкового повідомлення-рішення, не призвело до узгодження податкового зобов’язання відповідно до вимог ст.56 Податкового кодексу України та відповідно до виникнення податкового боргу.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положення КАС України передбачає обов’язок кожної сторони довести ті обставини на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як зазначено вище, відповідач не надав відзив на позовну заяву, а також, спростовуючи позовні вимоги документи.

Таким чином суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, задоволено, на підставі приписів ч.1 ст.139 КАС України, відшкодуванню сплаченого позивачем судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, підлягає сплачена позивачем сума у 640грн. (відповідно квитанції №0.0.920210479.1).

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 19.10.2017р. №000160/04-36-40-06/НОМЕР_1.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51200, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, вул. Лермонтова, буд.4, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 640грн.(шістсот сорок грн. 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2