Постановление суда № 73593926, 24.04.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.04.2018 р. Справа № 914/724/18

Господарський суд Львівської області в складі судді Манюка П.Т., розглянув заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» (43006, м. Луцьк, пров. Макарова, 5, код ЄДРПОУ 35495114)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 39594527)

за договором від 01.01.2016 № 1141102DR36DP016

заборгованості в розмірі 8 509, 29 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Львівської області 20.04.2018 надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» 7 592, 03 грн – основного боргу, 666, 64 грн пені, 62, 40 грн – 3 % річних, 183, 32 грн – інфляційних втрат.

Заява обґрунтована тим, що на підставі договору від 01.01.2016 № 114102DR36DР016 (який укладений між сторонами), на користь ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» здійснювалась передоплата за поставку газу. 31.12.2017 зазначений договір був припинений. Як стверджує заявник, станом на 10.04.2018 у ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» наявні зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 7 592,03 грн, які безпідставно набуті та не повернуті боржником.

Розглянувши заяву та долучені до неї докази, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в томі числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 статті 150 ГПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо зокрема, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Тобто, виходячи із приписів даної норми при викладенні обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника, мають зазначатися всі докази, що підтверджують обставини виникнення вимоги.

До заяви, зокрема, долучено:

- копію договору від 01.01.2016 № 114102DR36DР016;

- копію додаткової угоди № 1 до договору від 01.01.2016 № 114102DR36DР016;

- акт звірки за період з 01.01.2017 по 10.04.2018;

- платіжне доручення від 27.01.2017 № 2527 на суму 8 660, 97 грн;

- платіжне доручення від 27.01.2017 № 2526 на суму 14 328, 85 грн;

- платіжне доручення №2846 від 31.01.2017 на суму 26 868, 49 грн;

- безкоштовний витяг з ЄДР щодо боржника;

- виписка з ЄДР щодо заявника.

Однак, акт звірки за період з 01.01.2017 по 10.04.2018 підписаний заявником в односторонньому порядку, і не підтверджує заборгованість ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» перед ТОВ «Торговий Дім «Аванта» у розмірі 7 592, 03 грн.

Також, заявником не долучено доказів, які свідчать про обсяги поставленого газу та недопоставку ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» природного газу за договором від 01.01.2016 № 114102DR36DР016 на суму 7 592, 03 грн.

Таким чином, аналіз тексту заяви та долучених до неї документів свідчить про відсутність достатніх доказів, якими заявник обґрунтовує обставини виникнення у нього права вимоги про стягнення 7 592, 03 грн – основного боргу, 666, 64 грн пені, 62, 40 грн – 3 % річних, 183, 32 грн – інфляційних втрат, щодо яких подана заява про видачу судового наказу.

Заявнику роз'яснюється, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява про видачу судового наказу задоволенню не підлягає.

Крім того, суд зазначає, що на підставі статті 156 ГПК України, після видачі судового наказу одночасно з копією судового наказу (у випадку задоволення заяви про видачу судового наказу) боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Отже, заявнику при поданні заяви про видачу судового наказу слід долучити примірник такої заяви і додатків до неї для боржника.

Керуючись статтями 150, 152 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

постановив:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» 7 592, 03 грн – основного боргу, 666, 64 грн пені, 62, 40 грн – 3 % річних, 183, 32 грн – інфляційних втрат.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

4. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом II ГПК України, після усунення її недоліків.

Суддя Манюк П.Т.