Решение № 73589502, 12.03.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6778/17

Номер провадження 2/676/649/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Кам’янець-Подільський

Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Ксьондз Р.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янець-Подільському цивільну справу №676/6778/17 за позовною заявою ОСОБА_2 до ДП «Аромат», третя особа філія «Лактіс» Дочірнього підприємства «Аромат» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ДП «Аромат», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача фірма «Лактіс» ДП «Аромат» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди. В суді зменшивши позовні вимоги зазначає, що 12.12.2003 року наказом № 1-К був прийнятий на роботу апаратником пастеризації цеху сухого молока 3-го розрядку в філію «Лактіс» ДП «Аромат». 12.09.2017 р. наказом № 54-К був звільнений з роботи за угодою сторін. При звільненні не був проведений розрахунок по заробітній платі, чим порушені вимоги ст. 116 КЗпПУ. Під час розгляду справи в суді відповідач виплатив заборгованість по заробітній платі в повному обсязі 05.12.2017 р. Невиплата заробітку протягом 5 місяців, а після звільнення не проведення з ним розрахунку вчасно завдало моральних страждань та переживань, втрати нормальних життєвих зв’язків, був змушений протягом 8 місяців прикладати додаткові зусилля для пошуку засобів для існування, просити підтримки у друзів, через невиплату заробітної плати не міг сплачувати вчасно аліменти. Просить стягнути з ДП «Аромат» на його користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 12.09.2017 р. по 05.12.2017 р. у розмірі 9961,56 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В суді представник позивача позов підтримала, просить задовольнити.

Представник ДП «Аромат» в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином у відповідності до п.1 ст. 130 ЦПК України. Відзив на позов не подав.

Представник філії «Лактіс» в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином у відповідності до п.1 ст. 130 ЦПК України.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача та третьої особи на підставі наявних у справі доказів.

Судом установлено, що ОСОБА_2 працював апаратником пастеризації цеху сухого молока 3-го розрядку в філії «Лактіс» ДП «Аромат» з 12.12.2003 р. 12.09.2017 року позивача звільнено з роботи відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін.

При звільненні йому не була виплачена заробітна плата в розмірі 11045,77 грн. Повний розрахунок з ним проведений 05.12.2017 року., що підтверджується випискою з карткового рахунку на ім’я позивача.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статті 117 цього Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У разі якщо працівникові не були виплачені належні йому платежі при звільненні, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином не проведення відповідачем при звільненні ОСОБА_2 повного розрахунку, за відсутності спору щодо розміру заборгованої заробітної плати, є підставою для виплати позивачу його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно абзацу 4 пункту 2 Порядку передбачено якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Також в абзаці 6 пункту 2 Порядку зазначається, що час протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Згідно із пунктом 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (пункт 8 вищезгаданого Порядку).

Згідно довідки про доходи позивача його середній заробіток за останні 2 місяці, що передували звільненню, становить 3630,90 грн. (зарплата за серпень 2017 р.) + 3629,43 грн. (зарплата за липень 2017 р.) = 7260,33 грн.: кількість робочих днів - 43 дні (липень - 21, серпень – 22) = 168,84 грн.

Період затримки розрахунку з 13.09.2017 р. по 05.12.2017 р. становить (вересень - 13, жовтень – 21, листопад - 22, грудень – 3) = 59 днів.

Отже сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 59 днів х 168,84 грн. = 9961,56 грн. розмір середнього заробітку визначений судом без врахування податків та зборів, які мають бути утримані з цієї суми та сплачені відповідачем згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно зазначеної норми закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, те що Кодекс законів про працю України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст. 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, суд, враховуючи характер та обсяг страждань позивача, обумовлених відсутністю коштів для існування протягом тривалого терміну, тяжкість вимушених змін у його житті, їх тривалість, вважає за необхідне стягнути з ДП «Аромат» на користь ОСОБА_2 1000 грн. в відшкодування моральної шкоди.

Відповідачем не надано доказів, що порушення трудових прав позивача сталося не з його вини.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 704,80 грн. за вимоги майнового характеру та + 140,96 грн. за вимогу немайнового характеру пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 116, 117, 237-1 КЗпПУ, ст.. 260, 265, 141 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ДП «Аромат», третя особа філія «Лактіс» Дочірнього підприємства «Аромат» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Аромат» (код 30737268, місцезнаходження 01010 м.Київ вул. Івана Мазепи, 10А) на користь ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 9961,56 грн. та 1000 грн. в відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з дочірнього підприємства «Аромат» (код 30737268, місцезнаходження 01010 м. Київ вул. Івана Мазепи, 10А) на користь держави судовий збір в сумі 845,76 грн.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення. На рішення суду може бути поданна апеляційна скарга в а пеляційному порядку на протязі 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 березня 2018 року