Постановление суда № 73535463, 20.04.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1053/18

Провадження № 2/209/785/18

УХВАЛА

залишення позовної заяви без руху

20 квітня 2018 року м. Кам′янське

Суддя Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13 вересня 2006 року у розмірі 100525,89 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 2237,69 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом – 87979,90 грн., заборгованість за пенею та комісією – 5045,16 грн., штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 4763,14 грн., а також судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з недотриманням вимог, викладених у ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме у позовній заяві зазначена фраза «номери телефонів», однак номер засобу зв'язку відповідача не відображений.

В абзаці другому та четвертому пункту 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, зазначено, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)). Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Окрім того, у ч.2 ст. 95 ЦПК України зазначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» долучив до позовної заяви квитанцію №PROM6BGA7T від 26 березня 2018 року, що не є документом, який підтверджує сплату ним судового збору, оскільки квитанція не має відтиску печатки установи банку, у якому було здійснено платіж.

Позивачем не зазначена дата засвідчення копій письмових доказів, чим недотримано вимоги абз.2 ч.5 ст. 95 ЦПК України.

Крім того, позивач у тексті позовної заяви зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір. При цьому, у самій Заяві, копії якої додані до позову, зазначено, що однією із складових договору, окрім Заяви, «Умов та правил надання банківських послуг» є також «Тарифи Банку» й «Пам’ятка клієнта». Однак до матеріалів позовної заяви копії «Пам'ятки клієнта» й «Тарифи Банку» не долучені.

Також в тексті позову, на виконання вимог п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивачем вірно зазначені відомості щодо наявності у позивача або інших осіб оригіналів тих письмових доказів, копії яких додані до заяви. Однак, в п.5 Додатків позивач зазначив, що оригінал заяви позичальника повинен зберігатися в архіві позивача. Однак суду незрозуміло, де саме знаходиться оригінал заяви позичальника. Оскільки оригінал заяви позичальника є одним з найістотніших документів по даній категорії справ, позивачеві належить зазначити, де саме знаходиться оригінал заяви.

Також позивачем надана довіреність на особу, яка підписала позов (ОСОБА_3) від імені виконуючого обов’язки голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4, однак, згідно наданих позивачем відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником є ОСОБА_5.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Повідомити Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк», що у разі неусунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Ковальова