№ 73508721, 10.04.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 302/424/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 квітня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої : Готри Т.Ю.,

суддів : Бисаги Т.Ю., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря : Чучка Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 07 листопада 2017 року в справі (головуючий суддя Кривка В.П.) за позовом ОСОБА_1 до Сектору охорони здоров»я Міжгірської РДА і Міжгірської районної лікарні про стягнення середнього заробітку, як сплату вимушеного прогулу за час затримки видачі належно оформленої трудової книжки,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сектору охорони здоров»я Міжгірської РДА, в якому просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток, як виплату вимушеного прогулу за час затримки видачі їй відповідачем її належно оформленої трудової книжки за період з 06.03.2017 року до вирішення судом даної справи .

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 25 червня 2001 року вона працювала сестрою медичного стаціонару (палатною) відділення інтенсивної терапії та анестезіології Міжгірської районної лікарні, але її роботодавцем є Сектор охорони здоров»я Міжгірської РДА.

14.07.2016 року відповідач звільнив її з роботи. Зазначене звільнення вона оскаржила в судовому порядку і рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.11.2016 року її поновлено на попередній роботі. Це рішення в частині поновлення її на роботі було допущено до негайного виконання. Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 21.02.2017 року зазначене рішення скасовано, а у позові їй відмовлено.

24.11.2016 року відповідач видав наказ №580-к, яким поновив її на попередній посаді медичною сестрою Міжгірської районної лікарні з 17.11.2016 року. 29.11.2016 року вона надала відповідачу свою трудову книжку. 06.03.2017 року на підставі рішення апеляційного суду Закарпатської області від 21.02.2017 року відповідач видав наказ №97-к, яким скасував свій наказ №580-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1М.», а через тиждень повернув їй неналежно оформлену трудову книжку.

03.04.2017 року вона звернулася до Міжгірського районного центру зайнятості з метою реєстрації в ньому як безробітної. В цьому їй було відмовлено, оскільки записи в її трудовій книжці свідчили, що її не звільнено з роботи. На той час в її трудовій книжці було 14 записів. Записом №11 від 14.07.2016 року вона була звільнена з роботи. Записом №12 без дати запис №11 вважається недійсним. Записом №13 від 17.11.2016 року її поновлено на роботі за рішенням суду. Записом №14 без дати запис за №13 вважається недійсним. Тобто на той час запису про її звільнення з роботи в її трудовій книжці не було. Тому 12.04.2017 року вона повернула відповідачу неналежно оформлену ним трудову книжку. 19.05.2017 року відповідач повернув їй знову неналежно оформлену її трудову книжку, в яку вніс запис за №15 без дати, яким запис за №12 вважається недійсним.

Вважає, що її трудова книжка є неналежно оформлена відповідачем, так як записи за №№12, 14, 15 не містять дати їх внесення в трудову книжку, а також не містить належного запису про її роботу у відповідача з 17.11.2016 року по 21.02.2017 чи по 06.03.2017 року, тобто з часу коли вона була поновлена на роботі за рішенням суду по час скасування цього рішення та відмови їй у позові, чи по час видачі відповідачем відповідного наказу. Зазначене вважає підставою для відмови їй у реєстрації в центрі зайнятості як безробітної та виплати їй допомоги по безробіттю. За цих обставин вона знову повернула відповідачу її неналежно оформлену трудову книжку з проханням внести в неї належні записи.

Посилаючись на те, що з вини відповідача вона не має можливості зареєструватися в Міжгірському районному центрі зайнятості як безробітна та отримувати допомогу по безробіттю, просила позов задовольнити.

Ухвалою Міжгірського районного суду від 19.10.2017 року до участі в даній справі в якості співвідповідача залучено Міжгірську районну лікарню в Закарпатській області.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 07 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

Сторони у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 25 червня 2001 року працювала сестрою медичного стаціонару (палатною) відділення інтенсивної терапії та анестезіології Міжгірської районної лікарні.

Наказом №426-к від 14.07.2016 року Сектору охорони здоров»я Міжгірської РДА ОСОБА_1 була звільнена із зазначеної посади за систематичне невиконання нею без поважних причин обов’язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку (п.3 ст.40 КЗпП України) (а.с.38).

Зазначене звільнення позивачка оскаржила в судовому порядку і рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.11.2016 року її було поновлено на попередній роботі. Наказ №57-о від 21.06.2016 року і наказ №63-о від 08.07.2016 року по Сектору охорони здоров»я Міжгірської РДА про оголошення ОСОБА_1 догани скасовані. Стягнуто із Сектору охорони здоров»я Міжгірської РДА в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без врахування загальнообов’язкових платежів з 15.07.2016 р. по 16.11.2016 року в сумі 6768,67 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та оплати за весь час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання. Вирішено питання про судові витрати. У решті вимог відмолено (а.с.39).

Згідно наказу №580-к від 24 листопада 2016 року завідувача Сектору охорони здоров»я Міжгірської РДА ОСОБА_1 поновлено на попередній посаді медичної сестри Міжгірської районної лікарні з 17.11.2016 року, про що зроблено відповідний запис у її трудовій книжці за №13 (а.с.40, 5).

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 21.02.2017 року зазначене рішення скасовано, а у позові ОСОБА_1 відмовлено (а.с.13-14).

Наказом №97-к від 06.03.2017 року завідувача Сектору охорони здоров»я Міжгірської РДА скасовано наказ від 24.11.2016 року №580-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1М.» у зв»язку із скасуванням рішення Міжгірського районного суду від 16.11.2016 року про поновлення ОСОБА_1 на попередній роботі, про що зроблено відповідний запис у її трудовій книжці за №14 (а.с.43, 5).

Листом завідувача Сектору охорони здоров»я Міжгірської РДА від 06.03.2017 року за №67/01-22 ОСОБА_1 було надіслано наказ від 06.03.2017 року за №97-к про скасування наказу про поновлення на роботі і запропоновано їй звернутись в сектор кадрів для отримання трудової книжки (а.с.44).

Заявою від 12.04.2017 року ОСОБА_1 повернула Сектору охорони здоров»я Міжгірської РДА свою трудову книжку, з підстав її неналежного оформлення, так як у трудовій книжці відсутні записи про період її роботи з 17.11.2016 року по 06.03.2017 року (з часу поновлення на роботі за рішенням суду та його скасування), та відсутності належного запису про припинення трудових відносин, внаслідок чого вона не може зареєструватися в Міжгірському районному центрі зайнятості (а.с.45).

Листом завідувача Сектору охорони здоров»я Міжгірської РДА від 10.05.2017 року №118/10/3-01 ОСОБА_1 повідомлено, що її трудова книжка оформлена відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. №58, якою не передбачено пересилання трудових книжок без письмової згоди особи, у зв»язку з чим просили з»явитись до сектору кадрів при секторі охорони здоров»я для отримання трудової книжки (а.с.46).

Заявою від 22.05.2017 року ОСОБА_1 знову повернула до Сектору охорони здоров»я Міжгірської РДА свою трудову книжку, посилаючись на її неналежне оформлення з підстав, зазначених у попередній заяві (а.с.51), на що їй повторно було повідомлено Сектором про оформлення її трудової книжки у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, для отримання якої листом від 24.05.2017 року №129/13/3-02 в.о. завідувача сектору ОСОБА_2 просив з»явитись (а.с.52).

Як на підставу для задоволення позову, ОСОБА_1 у позовній заяві посилалася на неналежне оформлення відповідачем її трудової книжки та перешкоди у зв»язку із цим зареєструватися в Міжгірському районному центрі зайнятості як безробітна та отримувати допомогу по безробіттю, так як з вини відповідача її трудова книжка є неналежно оформленою, а тому не приймається від неї у зазначеній установі.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України (2004 року, в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, в розумінні вимог статей 58, 59 ЦПК України (2004 року), на підтвердження факту неналежного оформлення відповідачем трудової книжки ОСОБА_1, а також відмови їй у зв»язку із цим у взятті на облік з правом на отримання допомоги по безробіттю.

За відсутності в матеріалах справи зазначених доказів, які б стверджували факт порушення відповідачем прав позивача, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у позові за його недоведеністю.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.375 ЦПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача без задоволення, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Міжгірського районного суду від 07 листопада 2017 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 квітня 2018 року.

Головуюча : Судді :