№ 73482982, 18.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3144/18 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Українська автомобільна корпорація» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві, Головного управління ДФС у м. Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

28 лютого 2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві вчиняти дії по списанню сум переплати з податку на прибуток у розмірі 421 511,31грн., які обліковуються на інтегрованих картках платника податку на прибуток: Філії «Автоцентр на Печерську» ПАТ «Українська автомобільна корпорація» - 72153,64 грн. та Філії «Авто Борд» ПАТ «Українська автомобільна корпорація» - 349657,67грн. до набрання законної сили судового рішення в адміністративній справі №826/3144/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2018 року відмовлено у забезпеченні адміністративного позову з тих підстав, що позивачем не доведено необхідності вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм процесуального права та постановити нове рішення про забезпечення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки обставинам, які слугували підставою для звернення з даною заявою та не враховано, що невжиття таких заходів може призвести до порушення майнових прав Позивача.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів Позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

За змістом статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається саме на позивачів, які ініціюють таке клопотання.

Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як зазначалось вище, в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказував на наявність можливих негативних наслідків від подальшої бездіяльності та відмови відповідача від відображення (перенесення) в ІКП головного підприємства позивача суму переплати, а саме списання відповідача переплати у розмірі 421 511,31грн. до бюджету.

Втім, позивачем не доведено, що невжиття таких заходів призведе до порушень прав, свобод та інтересів позивача до винесення рішення у справі, або ж унеможливить виконання рішення у майбутньому.

Доводи апелянта про те, що судом при вирішенні питання щодо забезпечення позову не надано правової оцінки очевидній протиправності з боку відповідачів не заслуговують на увагу, оскільки суд не може робити таких висновків до розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відсутні підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права при постановленні ухвали, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

О.Є.Пилипенко

Повний текст постанови виготовлено 19 квітня 2018 року.