Решение № 734807, 19.06.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2007 р. Справа № 02/2777

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Сиволовською О.І., за участю представників:

позивача: Мирошніченко Л.В.. –за довіреністю, відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі структурного підрозділу Центру електрозв’язку №2 Черкаської філії ВАТ "Укртелеком" (м. Звенигородка)

до Звенигородської державної сільськогосподарської МТС

про стягнення 897 грн. 65 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 897 грн. 65 коп. заборгованості відповідача за надані позивачем послуги електрозв’язку відповідно до договору №547 від 07.05.2001 року, в тому числі 890 грн. 84 коп. основного боргу та 6 грн. 81 коп. пені.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала повністю.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але не подав суду відзив на позов, не направив свого представника у судове засідання, не надіслав суду заяву про розгляд справи за участю його представника. Стороною у даному спорі є підприємство –юридична особа, представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником, чи керівник особисто, а заперечувати проти позову чи надавати докази на підтвердження заперечень є правом сторони, а не обов’язком. Суд вважає, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті і вважає можливим розглянути справу без представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

ВАТ "Укртелеком" в особі Центру електрозв’язку №2 Черкаської філії ВАТ "Укртелеком" (м. Звенигородка) та Звенигородська державна сільськогосподарська МТС уклали договір № 547 від 07.05.2001 року, за яким позивач зобов’язався надавати послуги електрозв’язку, а відповідач зобов’язався оплачувати послуги щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, виходячи із обумовленої умовами договору авансової системи оплати.

Як вбачається із поданих суду матеріалів, позивач надавав відповідачу послуги електрозв’язку, а відповідач не виконав належним чином своє зобов’язання по оплаті, у зв’язку з чим за користування електрозв’язком в період з серпня 2006 року по березень 2007 року створилася заборгованість в сумі 890 грн. 84 коп. (повний її розрахунок доданий позивачем до позовної заяви і знаходиться у матеріалах справи).

Відповідно до пункту 5.8. договору та ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” позивач нарахував пеню за прострочення оплати вартості отриманих послуг в сумі 6 грн. 81 коп.

Факти отримання відповідачем послуг електрозв’язку протягом вказаного вище періоду та наявності заборгованості підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003р., до прав і обов’язків сторін по даних господарських відносинах застосовуються відповідні положення вказаних Кодексів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не спростував встановлені судом факти, не заперечив доводи позивача, не подав суду доказів сплати коштів за отримані послуги електрозв’язку.

Виходячи із викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення із відповідача боргу в сумі 890 грн. 84 коп. та 6 грн. 81 коп. пені законною і обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, тобто такою, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Звенигородської державної сільськогосподарської МТС (20226, Черкаська область, Звенигородський район, с. Озірна, ідентифікаційний код 30257002) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв’язку №2 Черкаської філії ВАТ "Укртелеком" (20200, Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Енгельса, 131, ідентифікаційний код 01181877) борг в сумі 890 грн. 84 коп., 6 грн. 81 пені, 102 грн. витрат на сплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко