Постановление суда № 73459798, 17.04.2018, Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 625/19/18

Провадження № 2-з/625/3/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2018 року с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі судді Лосєва Д.К., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове Життя» про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними та скасування їх державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2018 року ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду із позовом до ПСП ОСОБА_9», в якому просять суд визнати додаткові угоди до договорів оренди землі недійсними та скасувати їх державну реєстрацію.

18 січня 2018 року провадження у вищевказаній справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

10 квітня 2018 року представник позивача ОСОБА_8 – ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ПСП «Нове Життя» користуватись (здійснювати мульчування, оранку, боронювання, культивацію, розкидання добрив, посів, коткування, внесення гербіцидів, міжрядний обробіток, збирання врожаю, тощо..) земельною ділянкою площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0164, що належить ОСОБА_8

ОСОБА_8 в обґрунтування позову, а його представник ОСОБА_3 в обґрунтування заяви про забезпечення позову посилаються на ті обставини, що ОСОБА_8 додаткову угоду від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року із ПСП «Нове Життя» не укладала і не підписувала, а навпаки неодноразово письмово повідомляла ПСП «Нове Життя» про відсутність намірів продовжувати вказаний договір оренди землі на будь яких умовах.

При цьому, аргументуючи заяву про забезпечення позову, представник позивача ОСОБА_3 зазначив, що на теперішній час спір щодо справжності і дійсності додаткової угоди, нібито укладеної 01 вересня 2017 року між ПСП «Нове Життя» та ОСОБА_8, не вирішений і невжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення відповідачу заборони використовувати відповідну земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_8, може порушити її права щодо володіння, користування та фактичного розпорядження земельною ділянкою, яка належить йому на праві приватної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч. 3 ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 – ОСОБА_3 наполіг на задоволенні заяви про забезпечення позову і дав суду пояснення з приводу заявлених вимог, пояснивши, що 30 грудня 2005 року між ОСОБА_8 та ПСП «Нове Життя» укладений договір оренди земельної ділянки площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0164, власником якої є ОСОБА_8

Також, ОСОБА_3 пояснив, що державна реєстрація вказаного договору оренди землі проведена 19 листопада 2007 року, і оскільки вказаний договір укладався сторонами строком на 10 років, то строк його дії закінчився 19 листопада 2017 року.

Крім того, представник позивача у судовому засідання вказав, що перед закінченням строку дії вищевказаного договору оренди землі, не маючи жодного наміру на його пролонгацію, 26 червня 2017 року ОСОБА_8 відповідною заявою, направленою на адресу відповідача рекомендованим листом з описом вкладення, повідомила директора ПСП «Нове Життя» ОСОБА_10 про відсутність у ОСОБА_8 бажання продовжувати раніше укладений договір оренди землі.

Натомість, як запевнив представник позивача ОСОБА_3, 12 вересня 2017 року на адресу ОСОБА_8 разом із текстом додаткової угоди, датованої 01 вересня 2017 року, відповідач направив лист – повідомлення, в якому ПСП «Нове Життя» виклало свою пропозицію щодо намірів поновити вищевказаний договір оренди землі від 30 грудня 2005 року, що зареєстрований 19 листопада 2007 року.

Також, ОСОБА_3 пояснив, що у відповідь на вказану пропозицію відповідача щодо поновлення раніше укладеного договору оренди землі, строк дії якого закінчувався 19 листопада 2017 року, ОСОБА_8 на адресу ПСП «Нове Життя» відповідним поштовим відправленням направив лист-повідомлення, в якому виклав свою незгоду щодо поновлення вказаного вище договору оренди землі.

Проте, як пояснив представник позивача, 28 грудня 2017 року ОСОБА_8, отримавши із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна відповідну інформаційну довідку за № 109504385, дізналася, що у вказаному реєстрі міститься запис державного реєстратора Шеченківської районної державної адміністрації Харківської області за № 197383385 про зареєстроване право оренди земельної ділянки площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0164, власником якої є ОСОБА_8., строком до 01 вересня 2024 року, і що у якості підстави виникнення такого права державний реєстратор зазначив договір оренди землі від 30 грудня 2005 року, а також додаткова угода до нього від 01 вересня 2017 року.

Також, ОСОБА_3 пояснив, що дізнавшись про вищевказані обставини, маючи намір самостійно використовувати належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, ОСОБА_8 звернулася до суду із позовом про визнання недійсною відповідної додаткової угоди, якою продовжено дію раніше укладеного договору оренди землі, і яку він не підписував.

З огляду на вищевказані обставини, у судовому засіданні ОСОБА_3 просив суд задовольнити заяву про забезпечення позову ОСОБА_8, позаяк між сторонами дійсно виник спір з приводу відповідної земельної ділянки, існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду та допущення порушення законних прав позивача з приводу володіння, користування та розпорядження своєю земельною ділянкою, і вид забезпечення позову, який він просить застосувати, відповідає позовним вимогам і не порушує баланс інтересів позивача і відповідача та осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідного заходу.

Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_3 просив суд не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки визначені ст.. 154 ЦПК України підстави для обов’язкового застосування судом зустрічного забезпечення відсутні, а розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову на теперішній час нікому, в тому числі і самому відповідачеві, невідомий і можливі збитки є наслідком виключно неправомірної поведінки відповідача, який за відсутності згоди власника земельної ділянки на поновлення раніше укладеного договору оренди землі, самовільно використовує належну позивачеві земельну ділянку.

Заслухавши пояснення особи, яка подала заяву про забезпечення позову, дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та інших матеріалів справи, суд приходить до висновку про доцільність вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Так, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №120602, виданого Коломацьким районним відділом земельних ресурсів 06 квітня 2005 року, власником земельної ділянки площею 6, 18 га, розташованої на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області, кадастровий номер 6323281200:02:000:0164, є ОСОБА_8 (а.с. 51).

30 грудня 2005 року між ПСП «Нове Життя» і ОСОБА_8 строком на 10 років укладений договір оренди землі і вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Коломацькому районі Харківської області 19 листопада 2007 року за № 040769700050 (а.с. 40-41).

Із заяви ОСОБА_8 від 26 червня 2017 року, адресованої виконавчому директору ПСП «Нове Життя» ОСОБА_10 (а.с. 42), та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 43) вбачається, що ОСОБА_8 повідомила ПСП «Нове Життя» про відсутність у власника земельної ділянки із кадастровим номером 6323281200:02:000:0164 наміру продовжувати договір оренди вказаної земельної ділянки шляхом підпису додаткових угод до нього ні на яких умовах.

Згідно Листа-повідомлення від 18 вересня (а.с. 46-47) та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 48), позивач повідомив відповідача про відсутність у нього згоди у поновленні раніше укладеного договору оренди землі.

Із інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 109505385 від 28 грудня 2017 року вбачається, що у вказаному реєстрі міститься запис державного реєстратора Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_11 за № 19738385 про зареєстроване право оренди земельної ділянки площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0164, власником якої є ОСОБА_8, строком до 01 вересня 2024 року, і що у якості підстави виникнення такого права державний реєстратор зазначив договір оренди землі від 30 грудня 2005 року, а також додаткову угоду до нього, що укладена 01 вересня 2017 року між ПСП «Нове Життя» та ОСОБА_8 (а.с. 49).

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачено перелік видів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Беручи до уваги те, що між сторонами дійсно виник спір з приводу відповідної земельної ділянки, існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду та допущення порушення законних прав позивача з приводу володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, власником якої є позивач, а також те, що вид забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, відповідає позовним вимогам і не порушує баланс інтересів позивача і відповідача та осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідного заходу, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та наявність визначених законом підстав для її задоволення.

Разом із цим, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Беручи до уваги те, що підстави для обов’язкового застосування судом зустрічного забезпечення відсутні, а розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову на теперішній час суду невідомі, і їх виникнення може бути пов’язаним із неправомірними діями відповідача, суд приходить до висновку про недоцільність застосування зустрічного забезпечення, що не позбавляє права відповідача звернення до суду із відповідною заявою у подальшому.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150,153, 154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_12 – ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове Життя» про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними та скасування їх державної реєстрації – задовольнити.

Заборонити Приватному сільськогосподарському підприємству «Нове Життя» користуватись земельною ділянкою площею 6,18 га кадастровий номер 6323281200:02:000:0164, що належить ОСОБА_13 на підставі державного акту на право власності серії ХР №120602, виданого Коломацьким районним відділом земельних ресурсів 04 квітня 2005 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Коломацький районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: