Постановление суда № 73457596, 18.04.2018, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 426/15175/17

Провадження № 11-кп/782/105/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі

головуючого – судді Рябчун О.В.

суддів Луганського Ю.М., Тополюк Є.В.

секретаря Ворошилової Н.О.

за участю прокурора Кіма Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку Луганської області матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_1, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2, поданою на вирок Сватівського районного суду Луганської області від 17.01.2018 року,

встановила:

Оскаржуваним вироком

ОСОБА_1, який народився 18 січня 1982 року, у м. Сватове Луганської області, має громадянство України, раніше не був засудженим відповідно до приписів ст. 89 КК України, фактично мешкає у м. Сватове Луганської області, по вул. Широкій,51, зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 і йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 01 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком на 01 рік, та покладенням відповідних процесуальних обов’язків, передбачених п.1,2 ст.76 КК України.

Стягнуто з обвинуваченого процесуальні витрати у розмірі 1339 грн на користь держави.

Цивільний позов ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" задоволений і з ОСОБА_1 стягнуто 4583,18 грн у рахунок відшкодування заподіяної шкоди.

Речові докази по справі: зрізи алюмінієвого дроту, алюмінієвий дріт довжиною 152 метри передані за належністю ТОВ "ЛЕО".

Вироком суду встановлено, що 15 вересня 2017 року, о 06 годині, ОСОБА_1 помітив поблизу свого місця мешкання - м. Сватове Луганської області, вул. Ветеринарна, 191- алюмінієвий дріт довжиною 152 метра, після чого, ОСОБА_1, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, бажаючи таємно викрасти чуже майно, за допомогою принесених металевих плоскогубців розрізав алюмінієвий дріт на шматки різної довжини та заніс до господарчого приміщення свого будинку по вул. Ветеринарній, 191 м. Сватове та згодом розпорядився цим майном, спричинивши ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" матеріальну шкоду у розмірі 3950,78 грн.

У поданій на вирок суду апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_2. , не оскаржуючи фактичних обставин справи, як вони викладені у вироку суду, доведеності провини ОСОБА_1 у скоєному кримінальному правопорушенні та правильності визначеної судом юридичної кваліфікації дій, не погоджується із судовим рішенням у частині вирішення долі речових доказів.

Вважає, що судом не дотримані вимоги КК України щодо застосування спец конфіскації і, з посиланням на правову позицію Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.10.2016 ( справа № 366/316/16-к), просить вирок суду змінити у частині вирішення долі речових доказів, а саме: металеві плоскогубці з пластмасовими накладками на руків'ях синього кольору, які, згідно розписки, передані ОСОБА_1,конфіскувати у дохід держави.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_3 на підтримку поданої апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_1, який не заперечував проти заявлених апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження у межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Як вбачається із змісту скарги прокурора, фактичних обставин справи, доведеності провини обвинуваченого ОСОБА_1 та юридичну кваліфікацію дій він не оскаржує, тому, колегія суддів вирок суду у цій частині не переглядає.

Відповідно до положень ч.1 ст. 96-1, п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація( тобто, примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у визначених діючим КПК випадках, за умови вчинення умисного злочину) застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному їх володільцю), а у разі, коли його не встановлено – переходять у власність держави., та якы були знаряддям вчинення злочину.

При ухваленні рішення, яким закінчується кримінальне провадження, вирішуючи долю речових доказів, суд вирішує, у тому числі, питання щодо належності їх до знарядь злочину.

Як вбачається із змісту вироку, належні ОСОБА_1 плоскогубці є знаряддям злочину, за допомогою яких чуже майно було демонтоване та викрадене, у зв'язку з чим підлягало конфіскації у дохід держави на підставі ч.1 ст. 96-1 КК України.

У зв’язку з цим, колегія суддів вважає за можливе, на підставі п.2 ч.1 ст. 407 КПК України, вирок суду у цій частині змінити, а зазначені вище речові докази конфіскувати у власність держави.

Доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 405, п.2 ч.1 ст. 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Вирок Сватівського районного суду Луганської області від 17 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України змінити.

Речовий доказ - металеві плоскогубці з пластмасовими накладками на руків'ях синього кольору, які, згідно розписки, передані ОСОБА_1, конфіскувати у дохід держави.

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена сторонами кримінального провадження у касаційному порядку, до Верховного Суду, у строки та спосіб, визначені ст. 424-427 КПК України.

Головуючий Рябчун О.В.

Судді Луганський Ю.М.

ОСОБА_4