Решение № 73448294, 18.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/437/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієвої О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мале комунальне підприємство "Водограй" до Головне управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Мале комунальне підприємство «Водограй» (МКП «Водограй», позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Херсонській області (ГУ ДФС у Херсонській області, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 17.05.2017 року №№0013151201, 0013131201 та від 05.02.2018 року №№0009231201, 0009241201.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ГУ ДФС у Херсонській області 26 квітня 2017 року була проведена в порядку ст.. 76 розділу ІІ ПК України камеральна перевірка підприємства з питань своєчасності сплати податку на додану вартість з вересня по грудень 2015 року, з січня по вересень 2016 року. За результатами зазначеної перевірки було складено акт №788/21-22-12-01/31874082, згідно якого податковим органом встановлено затримку МКП «Водограй» сплати грошового зобов'язання податку на додану вартість в сумі 207380,25 грн. На підставі зазначеного акту перевірки до підприємства 17 травня 2017 року було винесено податкові повідомлення-рішення за №0013151201 про накладення штрафу у розмірі 20% на суму 12085,89 грн. та №0013131201 про накладення штрафу у розмірі 10% на суму 14695,08 грн.. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки за змістом внесених змін до ст.. 75 ПК України своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання може бути предметом камеральної перевірки з 1 січня 2017 року. Окрім того вказує на те, що відповідно до внесених змін до п.76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової звітності або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Зазначає, що за нормами ПК України, що діяли у період 2015-2016 років перевірка своєчасності сплати сум узгоджених податкових зобов'язань не передбачалась.

Також, податковим органом 11.01.2018 року була проведена камеральна перевірка МКП «Водограй» з питань своєчасності сплати податку на додану вартість з березня по жовтень 2017 року, за результати якої складено акт №31/21-22-12-01/31874082. На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийняті 05.02.2018 року податкові повідомлення-рішення: №0009241201, яким застосовано до МКП «Водограй» штрафні санкції у розмірі 20% на суму 12339,46 грн. до грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 30552,00 грн. за несвоєчасну сплату ПДВ в граничний термін 30.07.2017 у сумі 14695,10 грн. за несвоєчасну сплату штрафу за 2012016рр. в граничний термін 12.06.2017р. та у сумі 460,88 грн. за несвоєчасну сплату штрафу за 2015-2016рр. в граничний термін 12.06.2017р.; №0009231201, яким накладено на МКП «Водограй» штраф у розмірі 10% у сумі 21554, 78 грн. за грошовими зобов'язаннями зі сплати ПДВ та в тому числі у розмірі 12085,89 грн. за несвоєчасну сплату штрафу за 2015-2016 рр. в граничний термін сплати 12.06.2017р. Позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та прийнятими із порушенням вимог ст.. 75 ПК України. Крім того позивач зазначає, що за несвоєчасну сплату за податковими повідомленнями-рішеннями від 17.05.2017 року податковий орган у порядку ст..ст. 129-131 ПК України нараховує пеню за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення з розрахунку 120% та із розрахунку 100% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Таким чином вважає, що контролюючим органом невірно обраховано та завищено штрафні санкції, оскільки замість застосування річної ставки НБУ застосовано розмір штрафу 10% та 20%.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить скасувати податкові повідомлення-рішення контролюючого органу, оскільки такі є протиправними та необґрунтованими.

Ухвалою суду від 20 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження із призначенням справи до розгляду у судовому засіданні, запропоновано контролюючому органу надати до суду відзив на позовну заяву.

12.04.2018 року відповідач суду надав відзив на позовну заяву, згідно якої позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що при проведенні камеральної перевірки 26.04.2017 року притримувався положень ст.. 76 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст.. 102 ПК України. За висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення МКП «Водограй» вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України та прострочено термін сплати узгоджених податкових зобов'язань по ПДВ з вересня по грудень 2015 року та з січня по вересень 2016 року. У зв'язку із цим до позивача було застосовано штрафні санкції у відповідності до п. 126.1 ст. 126 ПК України у розмірі 10 % за затримку сплати до 30 календарних днів та 20% за застрижу сплати більше 30 календарних днів та винесено податкові повідомлення-рішення від 17.05.2017р. №№0013151201 та 0013131201. Зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались, а тому вони є узгодженими. Окрім того вказав, що за період травень-грудень 2017 року підприємство сплатило до бюджету на рахунок по ПДВ суму коштів у розмірі 277245, грн.., які відповідно до ст.. 87 ПК України зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Щодо камеральної перевірки з питань своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за березень-жовтень 2017 року відповідач зазначив, що за висновками такої перевірки встановлено порушення вимог ст.. 57 ПК України та прострочено термін сплати узгоджених грошових зобов'язань по ПДВ за період березень-жовтень 2017 року. У зв'язку із цим до позивача було застосовано штрафні санкції у відповідності до п. 126.1 ст. 126 ПК України у розмірі 10 % за затримку сплати до 30 календарних днів та 20% за застрижу сплати більше 30 календарних днів та винесено податкові повідомлення-рішення від 05.02.2018р. №№0009231201 та 0009241201.

Вважає, що враховуючи зміст п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка може бути проведена з інших питань з урахуванням строків давності, визначених ст.. 102 ПК України та не пізніше закінчення 1095 днів.

Від представника позивача та представника відповідача суду надійшли клопотання, за якими вони просили суд здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження. Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги, відповідач зазначив, що заперечує проти позову.

За змістом ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали позовної заяви та відзив, суд встановив наступні обставини.

26 квітня 2017 року ГУ ДФС у Херсонській області на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 розділу І та п. 75.1 ст. 75, в порядку ст.. 76 розділу ІІ ПК України була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати податків до бюджету МКП «Водограй» за вересень-грудень 2015 року, січень-вересень 2016 року. За результатами зазначеної перевірки було складено акт №788/21-22-12-01/31874082, згідно висновків якого податковим органом встановлено порушення термінів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість. На підставі зазначеного акту перевірки до підприємства 17 травня 2017 року було винесено податкові повідомлення-рішення за №0013151201 про накладення штрафу у розмірі 20% на суму 12085,89 грн. та №0013131201 про накладення штрафу у розмірі 10% на суму 14695,08 грн.. Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивач надіслав на адресу податкового органу заперечення, яке залишено контролюючим органом без розгляду, а висновок щодо встановлених порушень податкового законодавства без змін, оскільки такі заперечення МКП «Водограй» були надані з порушенням термінів їх надання. Листом від 31.05.2017 №2107/10/21-22-12-01-08 ГУ ДФС у Херсонській області повідомлено МКП «Водограй», зокрема у разі незгоди із висновками акту перевірки звернутися до суду.

Окрім того, податковим органом 11.01.2018 року на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 розділу І та п. 75.1 ст. 75, в порядку ст.. 76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку МКП «Водограй» з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за березень-жовтень 2017 року, за результати якої складено акт №31/21-22-12-01/31874082. На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийняті 05.02.2018 року податкові повідомлення-рішення: №0009241201, яким застосовано до МКП «Водограй» штрафні санкції у розмірі 20% на суму 12339,46 грн.; №0009231201, яким накладено на МКП «Водограй» штраф у розмірі 10% у сумі 21554, 78 грн.. Не погоджуючись із висновками акту перевірки МКП «Водограй» надав до контролюючого органу свої заперечення, за результатом розгляду яких висновок до акту перевірки залишений податковим органом без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України у перевіряємий період 2015-2016 роки (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до 01.01.2017 року; далі - ПК України) камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнено абзацом другим такого змісту:

"Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".

Відповідно до Прикінцевих положень цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

В даному разі, за актом перевірки від 26.04.2017 року перевірявся період вересень-грудень 2015 року та січень - вересень 2016 року, проте перевірка здійснювалась в квітні 2017 року за правилами абзацу другого пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України. Попередні редакції Податкового кодексу України не давали податковому органу права камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. При цьому, саме таку перевірку здійснив відповідач, самостійно зазначивши в акті перевірки «своєчасність сплати податків до бюджету». Суд звертає увагу відповідача на приписи п.54.1 ст.54 ПК України.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

В наведеній нормі законодавець вказує, що грошове зобов'язання самостійно визначене платником податків в податковій декларації є узгодженим зобов'язанням. Отже і перевірка своєчасності сплати такого зобов'язання є нічим іншим, як перевіркою своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

В період несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань предметом камеральної перевірки не могли бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

В Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999р. №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Таким чином, з 01 січня 2017 року податковий орган має право проводити камеральні перевірки своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах з січня місяця 2017 року. В іншому випадку відповідач має можливість провести позапланову перевірку, скласти акт та прийняти відповідне рішення на підставі висновків цього акта перевірки в межах строків, передбачених Податковим кодексом України.

Натомість події 2016 року не можливо перевіряти за допомогою норм законодавства які вступили в силу з 01 січня 2017 року та яких не було на момент сплати податкових зобов'язань.

Згідно п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Як випливає із змісту цих норм, предметом камеральної перевірки є перевірка даних податкової звітності, за результатами якої встановлюється наявність або відсутність: помилок (порушень) у податковій звітності; неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності.

Однак, з наявного в матеріалах справи акта перевірки вбачається, що предметом її дослідження була не податкова звітність позивача, а своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання за 2015 рік та 2016 рік.

Проте, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання не є тим об'єктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає припису абз. 2 п. 76.1 ст. 76 ПК України.

У відповідності до внесених з 01.01.2017 року змін до п. 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Проте, відповідно до акту перевірки контролюючим органом була проведена перевірка податкових декларацій з вересня 2015 року по вересень 2016 року поза межами 30-денного строку у відповідності до приписів п. 76.3 ст. 76 ПК України.

Також у 2015-2016 роках за діючими нормами ПК України камеральна перевірка своєчасності сплати сум узгоджених податкових зобов'язань не передбачалась ПК України.

Проте, в порушенні наведених положень ПК України відповідачем проведено перевірку за період вересень 2015 року - вересень 2016 року лише 26.04.2017 року.

Окрім того, 11.01.2018 року податковим органом перевірявся період березня-жовтня 2017 року, проте перевірка здійснювалась у січні 2018 року за правилами абзацу другого пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України та в порядку ст.. 76 ПК України, тобто поза межами 30-денного строку у відповідності до приписів п. 76.3 ст. 76 ПК України.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 27.01.2015 року по справі №21-425а14, відповідно до якої, невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Викладене свідчить про порушення податковим органом спеціального законодавства при проведенні камеральної перевірки позивача, як наслідок спірні податкові повідомлення-рішення №0013151201 та №0013131201 від 17.05.2017 року та №0009231201 та №0009241201 від 05.02.2018 року не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а отже підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги малого комунального підприємства "Водограй" (код ЄДРПОУ 31874082, 75000, Херсонська область, смт. Білозерка, пров. Харченка, буд. 46/86).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (73026, Херсонська область, м. Херсон, просп. Ушакова, будинок 75, код ЄДРПОУ 39394259) від 17 травня 2017 року №0013151201 щодо нарахування штрафу у сумі 12085,89 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (73026, Херсонська область, м. Херсон, просп. Ушакова, будинок 75, код ЄДРПОУ 39394259) від 17 травня 2017 року №0013131201 щодо нарахування штрафу у сумі 14695,08 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (73026, Херсонська область, м. Херсон, просп. Ушакова, будинок 75, код ЄДРПОУ 39394259) від 05 лютого 2018 року №0009241201 щодо нарахування штрафу у сумі 12339,46 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (73026, Херсонська область, м. Херсон, просп. Ушакова, будинок 75, код ЄДРПОУ 39394259) від 05 лютого 2018 року №0009231201 щодо нарахування штрафу у сумі 21554,78 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (73026, Херсонська область, м. Херсон, просп. Ушакова, будинок 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок бюджетних асигнувань на користь малого комунального підприємства "Водограй" (код ЄДРПОУ 31874082, 75000, Херсонська область, смт. Білозерка, пров. Харченка, буд. 46/86) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дмитрієва О.О.

кат. 8.3.3