Постановление суда № 73423352, 15.03.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/10011/17

Провадження по справі № 2-з/752/45/18

У Х В А Л А

15.03.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі:головуючого судді- Мирошниченко О.В.

за участю секретаря - Мархотко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Голосіївського районного суду м.Києва перебуває зазначена цивільна справа відповідно до якої позивач просить визнати недійсним договір - довідку-рахунок серії ВІА № 439192 від 08.04.2014 р. укладений між нею та ОСОБА_4 щодо відчуження автомобіля Rolls-Royce Phantom, 2013 р.в., номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, колір сірий, д.н.з. НОМЕР_3; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на її користь автомобіль Rolls-Royce Phantom, 2013 р.в., номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, колір сірий, д.н.з. НОМЕР_3, та стягнути судові витрати з відповідачів.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів в зазначеній вище справі, в якій просить забезпечити докази шляхом витребування інформації та документів про відчуження ОСОБА_3 автомобіля Rolls-Royce Phantom, 2013 р.в., номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, колір сірий, ОСОБА_4 на належним чином завірених копій відповідних документів про відчуження, оформлення чи переоформлення (реєстрацію, перереєстрацію) вказаного автомобіля.

Обгрунтовуючи заяву зазначила, що вказана інформація необхідна для підтвердження обставин справи про те, що позивач не укладала жодних правочинів щодо відчудження спірного автомобіля та спірний автомобіль вибув з її власності поза її волі та її бажання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як визначено положеннями ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона постлається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У розумінні ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно п. 13 постанови Пленум Верховного Суду України від 12.06.2009 №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», докази, які збираються або подаються сторонами, повинні стосуватися суті спору (предмета та підстави позову).

Докази, які не стосуються справи й предмета доказування, або одержані з порушенням порядку, встановленого законом, або якими не можуть бути підтверджені певні обставини справи, судом не повинні прийматися.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу, а саме: позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Вирішуючи питання про забезпечення доказів, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із задоволенням вказаної заяви.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається із змісту поданої заяви про забезпечення доказів, вона не містить зазначення доказів, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що заява про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 77, 84 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя