Решение № 73374921, 15.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року Справа № 804/248/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, в якому просить суд:

- визнати дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» - протиправними;

- скасувати рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 16.11.2017 року, викладене у формі Витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства № 59 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р.№ 1173 і Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року № 10 з дня звернення до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: з 21.08.2017 року, зарахувавши у пільговий трудовий стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, роботу газоелектрозварником, електрозварником та електрогазозварником.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні 2016 року позивач досяг віку 55 років, має загальний трудовий стаж 28 років 8 місяців, з яких пільгового стажу роботи 11 років 07 місяць 18 днів за професіями, що відносяться за Списком № 2 до шкідливих умов праці, відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР за № 1173 від 22.08.1956, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, проте відповідачем прийнято протиправне рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, обумовлене тим, що у нього недостатньо пільгового стажу для призначення відповідної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Відповідачем не визнаються періоди роботи на Колективному (народному) виробничому підприємстві «Дніпропетровський комбайновий завод» з 26.07.1979 року по 17.10.1979 року на посаді «газоелектрозварника», а також інші періоди роботи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпрі 29.01.2018 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

Відповідно до частини 2, 3 статті 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті (зокрема оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг), суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

09.02.2018 року на адресу суду від сторони відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне. ОСОБА_3 21.08.2017 року звернувся до управління за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.11.2017 року № 59 відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, через відсутність пільгового стажу роботи за Списком № 2. Комісією прийнято рішення про підтвердження періоду роботи з 19.05.1982 року по 08.08.1983 року та з 10.06.1986 року по 22.08.1992 року для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2, що становить 07 років 05 місяців 03 дні. Відповідач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області відповідають чинному законодавству, а вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають. Просив відмовити позивачу у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.02.2018 року суд допустив в адміністративній справі заміну відповідача Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 26.07.1979 року по 17.10.1979 року працював на Дніпропетровському комбайновому заводі на посаді «газоелектрозварник», з 19.05.1982 року по 08.08.1983 року працював на посаді «газоелектрозварник», з 29.08.1983 року по 18.10.1983 року працював на посаді «електрозварник», з 10.06.1986 року по 06.01.1998 року працював на посаді «газоелектрозварник», з 01.12.1999 року по 01.04.2003 року працював на посаді «газоелектрозварник», з 09.04.2003 року по 18.05.2009 року працював на посаді «газоелектрозварник», з 29.04.2010 року по 16.05.2016 року працював на посаді «електрогазозварник».

На час звернення до відповідача з заявою у серпні 2017 року ОСОБА_1 досяг 55-річного віку та мав 28 років 8 місяців загального стажу, що підтверджується копією трудової книжки останнього.

21.08.2017 року позивач звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних зпризначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 16.11.2017 року № 59 відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на те, що у позивача відсутній пільговий стаж за Списком № 2 для призначення відповідної пенсії за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу за Списком № 2 зараховано періоди роботи з 19.05.1982 року по 08.08.1983 року та з 10.06.1986 року по 22.08.1992 року, що становить 07 років 05 місяців 03 дні. Що стосується періоду з 26.07.1979 року по 17.10.1979 року на посаді «газоелектрозварник», то даний період не був зарахований до пільгового стажу, оскільки період роботи в наданій пільговій довідці від 29.08.2017 року № 29-08/21 не співпадає з первинними документами та по наданим документам не можливо зробити висновок про повну зайнятість заявника в шкідливих умовах праці повний робочий день. Що стосується інших періодів роботи, то будь-які посилання на підстави не включення їх до пільгового стажу у рішенні комісії відсутні.

Не погодившись з отриманим рішення від 16.11.2017 року, позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць - після після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п. 20 вказаної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем були надані усі необхідні документи, зокрема: трудова книжка, довідки що уточнюють особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за відсутності трудової книжки або записів у ній, у зв'язку з чим, у відповідача не було підстав для відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах та відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 26.07.1979 року по 17.10.1979 року на посаді «газоелектрозварник», а також інших пріодів.

З матеріалів справи слідує, що підставою для відмови позивачу в підтвердженні його стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач визначив те, що період роботи з 26.07.1979 року по 17.10.1979 року на посаді «газоелектрозварник» в наданій пільговій довідці не співпадає з первинними документами та по наданим документам не можливо зробити висновок про повну зайнятість заявника в шкідливих умовах праці повний робочий день.

Однак, як зазначалось судом вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи ОСОБА_1, є трудова книжка, в якій наявні всі записи, що підтверджують стаж роботи позивача.

Що ж стосується інших періодів роботи, то будь-які посилання на підстави не включення їх до пільгового стажу у рішенні комісії відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається відповідач, є необґрунтованими та не можуть порушувати законні права позивача на включення періодів його роботи з 26.07.1979 року по 17.10.1979 року, з 29.08.1983 року по 18.10.1983 року, з 23.08.1992 року по 06.01.1998 року, з 01.12.1999 року по 01.04.2003 року, з 09.04.2003 року по 18.05.2009 року, з 29.04.2010 року по 16.05.2016 року до складу пільгового стажу, а тому рішення пенсіонного фонду є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпрі щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком за Списком № 2, то суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде саме визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 640,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.920244773.1 від 19.12.2017 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 640,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.11.2017 року № 59, яким ОСОБА_1 відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 26.07.1979 року по 17.10.1979 року, з 29.08.1983 року по 18.10.1983 року, з 23.08.1992 року по 06.01.1998 року, з 01.12.1999 року по 01.04.2003 року, з 09.04.2003 року по 18.05.2009 року, з 29.04.2010 року по 16.05.2016 року для зарахування до пільгового стажу відповідно до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 стаж роботи з 26.07.1979 року по 17.10.1979 року на Дніпропетровському комбайновому заводі на посаді «газоелектрозварник», з 29.08.1983 року по 18.10.1983 року, з 23.08.1992 року року по 06.01.1998 року, з 01.12.1999 року по 01.04.2003 року, з 09.04.2003 року по 18.05.2009 року, з 29.04.2010 року по 16.05.2016 року на посаді «електрогазозварник» та призначити пенсію з моменту звернення до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, а саме з 21.08.2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник