№ 73371987, 16.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/2523/17

Провадження № 22-ц/772/704/2018

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції Проць В. А.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 рокуСправа № 133/2523/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого Якименко М.М.,

суддів: Сала Т.Б., Зайцева А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 січня 2018 року, постановлену суддею Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Процем В.А.,

ВСТАНОВИВ:

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшла позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 21.12.2017 року вказана позовна заява була залишена без руху, з роз'ясненням наслідків невиконання зазначених в ній вимог.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9) позивача отримав копію ухвали про залишення позову без руху 03 січня 2018 року. Станом на 12 січня 2018 року недоліки скарги усунуті не були, а тому ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 січня 2018 року вона була повернута позивачеві.

З такою ухвалою не погодився ПАТ КБ «Приватбанк» та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважаючи її незаконною, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, скаржник просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п.8 ч.1 Перехідних положень ЦПК України Апеляційний суд Вінницької області здійснює повноваження до утворення апеляційних судів в апеляційних округах.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, прийшов до наступного висновку.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Таким вимогам ухвала суду не відповідає.

Так, повертаючи Банку його позовну заяву, суд виходив з того , що ним не усунуті недоліки позовної заяви, а тому є підстави для застосування ст.185 ЦПК України.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується.

Апеляційним судом при дослідженні матеріалів справи встановлено такі обставини.

18.12.2017 до суду першої інстанції надійшла позовна заява Банку. Вказана заява датована 27.10.2017 року.

Відповідно до накладної та поштового ідентифікатора (а.с.43-44) позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 була направлена на адресу суду 30.11.2017 року, що підтверджується й реєстром відправлень позивача (а.с.45).

З платіжного доручення про сплату судового збору вбачається, що він був оплачений 27.10.2017 року (а.с.12).

Отже, позов Банку був поданий у той час, коли діяли норми ЦПК у редакції 2004 року.

За змістом п.11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Залишаючи позовну заяву Банку без руху, суд першої інстанції застосував норми процесуального закону, який вступив в силу після подання позовної заяви. Хоча, виходячи зі змісту п.11 Перехідних положень ЦПК України, він мав би застосовувати норми ЦПК, які діяли саме на момент подання позовної заяви, який визначається датою відправлення відповідної поштової кореспонденції. Це вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали.

Доводи апеляційної скарги вказують на очевидну невідповідність ухвали суду вимогам закону. Обґрунтовуючи її, представник Банку наголошував на тому, що у місцевого суду станом на 21.12.2017 року не було правових підстав для залишення позову без руху на підставі норм нової редакції ЦПК України, оскільки позов було подано до набрання чинності цією редакцією, як і не було підстав для встановлення факту невиконання Банком вимог вказаної ухвали.

Отже, ухвала суду першої інстанції залишатись в силі не може, оскільки судом було порушено норми процесуального права при її постановленні, та підлягає скасуванню з направленням справи до районного суду для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргупублічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 січня 2018 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.М. Якименко

Судді: Т.Б. Сало

А.Ю. Зайцев