Постановление суда № 73347063, 13.04.2018, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/440/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Дубовік О. М.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "4К-СОФТ+" про стягнення неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язань, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою.

В обгрунтування заяви зазначив, що під час виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого для примусового виконання рішення суду від 19 червня 2017 року про стягнення з Приватного підприємства "4К-СОФТ+" на його користь грошових коштів, виконавцем було виявлено, що у вказаної юридичної особи відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, у зв’язку з чим виконавчий лист було повернено.

У зв’язку з наведеним, посилаючись на положення ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України, просить змінити спосіб виконання рішення суду шляхом заміни боржника - Приватного підприємства "4К-СОФТ+" на власника даного підприємства - ОСОБА_2.

У судове засідання з'явився представник заявника ОСОБА_3, який підтримав вимоги заяви.

Частиною 1 ст. 435 ЦПК Украни передбачена можливість суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, за заявою стягувача встановити чи змінити спосіб виконання рішення.

Підставою для зміни способу виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права й обов’язки суб’єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання в порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зміна способу й порядку виконання рішення полягає в заміні одного заходу примусового виконання іншим.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заміна боржника, тобто сторони виконавчого провадження, не регулюється ст. 435 ЦПК України, оскільки це не буде способом реалізації та здійснення способу захисту, встановленим ст. 16 ЦК України.

Отже, оскільки притягнення до участі у виконавчому провадженні іншого боржника не є зміною способу виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 має бути відмовлено.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "4К-СОФТ+" про стягнення неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Дубовік