Постановление суда № 73344955, 13.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/574/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд+», смт. Ворзель

до відповідача 1. Ворзельської селищної ради, смт. Ворзель

2. Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ

про визнання незаконними та скасування рішень, зобов’язання вчинити

дії, визнання укладеним договору оренди земельної ділянки

Суддя Христенко О.О.

Без участі представників сторін

обставини справи:

11.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд+» надійшла заява, в порядку ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945600:01:054:0082 та 3210945600:01:054:0083 (Київська область, с. Ворзель, вул. Кленова, 11-б та 11-в відповідно) до моменту набрання рішенням у цій справі законної сили.

В обґрунтування своєї заяви товариство з обмеженою відповідальністю «Добробуд+» вказує на те, що в силу законодавчих норм права, позивачу належить право користування спірною земельної ділянкою (кадастровий номер 3210945600:01:054:0077) щодо якої за рішенням Ворзельської селищної ради № 428-33-VII від 21.12.2017 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності в селищі Ворзель, вул. Кленова, 11-Б», здійснено поділ та доручено зареєструвати речове право на дві окремі земельні ділянки за кадастровими номерами 3210945600:01:054:0082, загальною площею 1,2794 га та 3210945600:01:054:0083, загальною площею 1,7206 га. Наразі, позивачем подано позов з вимогами визнати незаконними та скасувати рішення, зобов’язати вчинити дії та визнати укладеним договір оренди щодо спірної земельної ділянки. Проте, як стверджує позивач, у разі вчинення відповідачем 1 будь-яких дій щодо новоутворених земельних ділянок, такі дії в подальшому можуть утруднить або зробити неможливим виконання рішення суду у справі.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд+» про вжиття заходів забезпечення позову, судом встановлено.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що припущення товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд+» про те, що виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову може бути утруднено або його виконання може бути унеможливленим, не підтверджується належними та допустимими доказами, а позивачем не доведено факту, що спірне майно може зникнути, зменшитись за кількістю, погіршитись за якістю на момент його виконання, або можуть бути вчинені інші дії, а тому заява товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд+» про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд+» по сплаті судового збору в розмірі 881,00 грн., за положеннями статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір» відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 129, 136, 140, 234 ГПК України, суд -

постановив:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Добробуд+» в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Ухвалу підписано - 13.04.2018.

Суддя О.О. Христенко