Решение № 73338416, 13.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року Справа № 804/9688/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Актабанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Актабанк» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов’язати уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Актабанк» ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО;

- зобов’язати ФГВФО здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 в загальний реєстр вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду, за договором банківського вкладу «Банківська класика» від 07 серпня 2014 року №В04-207995/Т/631312 в національній валюті України в розмірі 131 999,99 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 12 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, позов задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Актабанк» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов’язав уповноважену особу Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення останньому виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу «Банківська класика» від 07 серпня 2014 року №В04-207995/Т/631312 в національній валюті України в розмірі 131 999,99 гривень.

В іншій частині позов залишив без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 08.11.2017 року касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року в цій справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

З ухвали Вищого адміністративного суду від 08.11.2017 року вбачається, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що для внесення суми вкладу банк відкрив ОСОБА_1 депозитний рахунок № 26302001631312. В той час як з квитанції, яка міститься в матеріалах справи (а.с.20) видно, що СФГ «Норка» 07 серпня 2014 року перерахувало кошти в сумі 132 000 гривень в рахунок повернення зворотної фінансової допомоги на поточний рахунок фізичної особи № 26205001631312, який відкрито на ім’я позивача 7 серпня 2014 року для здійснення розрахунково-касових операцій.

Однак, як зазначено в ухвалі ВАСУ від 08.11.2017 року, докази перерахування коштів в безготівковій формі з власного карткового поточного рахунку позивача на депозитний рахунок ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою від 24.11.2017 року справу прийнято в провадження Дніпропетровського окружного адміністративного суду та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 13.12.2017 року представником позивача подано уточнений позов від 13.12.2017 року, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» щодо не включення ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» включити ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) в загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства «Актабанк», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду, за договором банківського вкладу «Банківська класика» від 07.08.14 №В04-207995/Т/631312 в національній валюті України в розмірі 131 999,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Фонду та Уповноваженої особи із заявою, у якій просив включити його до переліку (реєстру) вкладників ПАТ «АКТАБАНК», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом (відповідна заява є у відповідачів). Проте, позивач не був включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, адже, як зазначив позивач, відповідачі дійшли висновку про те, що клієнти банку, які мали на депозитних рахунках в ПАТ «АКТАБАНК» грошові кошти у сумі, що перевищує гарантовану суму відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та деякі юридичні особи і фізичні особи – підприємці, перерахували належні їм грошові кошти іншим фізичним особам на депозитні та поточні рахунки, а розміщення грошових коштів юридичної особи на рахунку позивача створює умови для отримання позивачем відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що було повідомлено правоохоронним органам. Позивачу було повідомлено також, що у разі отримання від правоохоронних органів, в компетенції яких знаходиться питання прийняття процесуальних рішень про закриття кримінального провадження відносно конкретного вкладника ПАТ «АКТАБАНК», рішення про виплату такому вкладнику суми вкладу в межах відшкодування гарантованої суми Фондом гарантування вкладів фізичних осіб буде прийнято в найкоротші строки.

Позивач вважає, що не включення його станом на день звернення до суду з даним позовом до реєстру вкладників із зазначених відповідачами причин, порушує, на думку позивача, вимоги Конституції України, оскільки зобов’язує вкладника доводити свою невинуватість та ставить в залежність виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вимог закону щодо відшкодування позивачу його банківського вкладу за рахунок коштів фонду в залежності від ухвалення процесуальних рішень по кримінальним провадженням, які не існують та доказів існування яких відповідач не наводить.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України від 03.10.2017 року №2147-VIII (КАС України №2147-VIII) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

12.03.2018 року від представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Актабанк» до суду подано клопотання про розгляд справи без участі відповідача та про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Представником відповідача не було надано до суду відзиву на уточнений позов від 13.12.2017 року.

13.03.2018 року від позивача до суду подана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до суду не з’явився.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

За змістом частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07 серпня 2014 року між позивачем та ПАТ «Актабанк» укладено договір банківського вкладу «Банківська класика» №В04-207995/Т/631312, у відповідності до умов якого вкладник передає, а банк приймає грошові кошти в сумі 131 999,99 гривень. терміном на 1 місяць з 07 серпня 2014 року по 07 вересня 2014 року включно під 18% річних.

Для внесення суми вкладу банк відкрив ОСОБА_1 депозитний рахунок № 26302001631312.

Правлінням Національного банку України 15 січня 2015 року прийнято Постанову № 19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Актабанк» та постанову від 16 січня 2015 року № 6 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Актабанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Актабанк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Актабанк» ОСОБА_2

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 31.05.2017 № 1217 «Про заміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК», з 07.06.2017 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Актабанк» ОСОБА_3 (далі - «Уповноважена особа Фонду»).

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що Фонд з 23 січня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Актабанк», для отримання яких вкладники з 23 січня 2015 року по 02 березня 2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ «Фідобанк», що здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Дізнавшись про процедуру ліквідації, ОСОБА_1 звернувся до Фонду та Уповноваженої особи із заявою щодо включення його до переліку (реєстру) вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та виплати гарантованої суми відшкодування за вкладами.

Оскільки позивача не включено до реєстру вкладників, який формує та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VIФонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов’язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб’єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.

Згідно з частинами першою та другою зазначеної норми Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов’язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (частини друга і третя статті 37 Закону № 4452-VI).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За нормами частини п’ятої статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур’єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов’язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті 38 Закону № 4452-VI).

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до частини п’ятої статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі – відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

З аналізу зазначених норм вбачається як обов’язок уповноваженої особи, у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов’язок, протягом дії тимчасової адміністрації, забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. При цьому, повідомлення стороні, про визначення договору нікчемним, може бути направлено уповноваженою особою Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час попереднього розгляду справи, уповноваженою особою Фонду не приймалося рішення щодо нікчемності правочину неплатоспроможного банку, передбаченого у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI, та не встановлено, що договір банківського вкладу між ПАТ «Актабанк» та позивачем має ознаки нікчемного правочину.

Судом було досліджено обставини внесення коштів позивачем на рахунок банку.

Так, з матеріалів справи вбачається, і зазначені обставини були встановлені судами і під час попереднього розгляду справи, для внесення суми вкладу банк відкрив ОСОБА_1 депозитний рахунок № 26302001631312.

З квитанції, яка міститься в матеріалах справи (а.с.20), видно, що СФГ «Норка» 07 серпня 2014 року перерахувало кошти в сумі 132 000 гривень в рахунок повернення зворотної фінансової допомоги на поточний рахунок фізичної особи № 26205001631312, який відкрито на ім’я позивача 07 серпня 2014 року для здійснення розрахунково-касових операцій.

З матеріалів справи судом встановлено, що доказами перерахування коштів в безготівковій формі з власного карткового поточного рахунку позивача на депозитний рахунок ОСОБА_1 є копія меморіального ордеру №209818 від 07.08.2014 року щодо перерахування із власного поточного рахунку ОСОБА_1 26205001631312 на вкладний (депозитний) рахунок 26302001631312 коштів в сумі 131999,99 грн. (сто тридцять одна тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ять гривень 99 коп.), призначення платежу: «залучення коштів на депозит згідно угоди №В04-207995/Т/631312 від 07.08.2017 року».

Стан поточного та депозитного рахунків ОСОБА_1 і рух коштів по вищезазначеним рахункам за період з 07.08.2014 року по 10.01.2018 року підтверджується долученими до матеріалів справи копіями виписок по особовим рахункам, що належать ОСОБА_1, - № 26205001631312, № 26302001631312.

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договором банківського вкладу «Банківська класика» від 07 серпня 2014 року №В04-207995/Т/631312, як наслідок, позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є правомірними та підлягають задоволенню.

Куруючись ст.ст. 2, 9, 14, 77, 90, 94, 139, 205,242-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Актабанк» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» щодо не включення ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» включити ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) в загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства «Актабанк», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду, за договором банківського вкладу «Банківська класика» від 07.08.14 №В04-207995/Т/631312 в національній валюті України в розмірі 131 999,99 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_4