Решение № 73308299, 11.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 квітня 2018 року № 826/16959/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді головуючого Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Асторг» доДержавної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправними дій, скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Асторг» з позовом до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2016 №0017201201 та рішення про опис майна в податкову заставу від 21.09.2016 №17492-17, визнати незаконними дії відповідача щодо винесення податкової вимоги від 01.07.2016 №17492-17 та прийняття рішення від 21.09.2016 №17492-17 про опис майна в податкову заставу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2017 адміністративну справу №826/16959/16 прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за березень 2016 року, не відповідають дійсності. Крім того, позивачем зазначається, що посадові особи ТОВ «ТД «Асторг» у період з 06.04.2016 по 19.04.2016 не могли здійснити реєстрацію податкових накладних у зв'язку з незаконним заволодінням зловмисниками корпоративними правами підприємства, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100060002709 від 09.04.2016.

У призначене судове засідання з'явилися представники сторін.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволених позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували матеріали проведеної Державною податковою інспекцією в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві камеральної перевірки щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень 2016 року, за результатами якої встановлено порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. При цьому, представником відповідача наголошено на тому, що оскаржувана податкова вимога є відкликаною у силу пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, з огляду на сплату позивачем податкового боргу.

На підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, яка діяла станом на момент вчинення відповідної процесуальної дії, судом ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ТД «Асторг» за березень 2016 року, результати якої оформлено актом від 18.05.2016 №1720/26-55-12-01

У висновках до вказаного акту зазначено про порушення ТОВ «ТД «Асторг» граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі викладеного, Державною податковою інспекцією в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2016 №0017201201, яким ТОВ «ТД «Асторг» нараховано штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних/розрахунків, що становить 59 491, 86 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві зі скаргою від 18.07.2016 №18-07/16, за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12.09.2016 №20145/10/26-15-10-03 (з урахуванням рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про продовження строку розгляду первинної скарги від 29.07.2016 №17071/10/26-15-10-03) податкове повідомлення-рішення від 01.07.2016 №0017201201 залишено без змін, а первинну скаргу платника податків залишено без задоволення.

Крім того, з огляду на наявний у ТОВ «ТД «Асторг» податковий борг, який станом на 20.09.2016 складав 52 964,86 грн. (з яких 52 964,86 грн. заборгованість з податку на додану вартість), винесено податкову вимогу від 21.09.2016 № 17492-17 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 21.09.2016 №17492-17.

Вважаючи вказані податкове повідомлення-рішення, рішення про опис майна у податкову заставу, а також дії відповідача з винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і надалі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.1 ст. 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.1, п. 76.2 ст. 76 ПК України).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, за результатами вказаної камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ «ТД «Асторг» граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкової накладної №40 на суму ПДВ 594 918,64 грн.

Так, у силу абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Аналіз наведених вище правових норм дає суду підстави дійти висновку про наявність обов'язку у платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати останні у Єдиному реєстрі податковий накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У той же час, порушення зазначених термінів тягне за собою накладення штрафу, у відповідності до норм ПК України.

Як вбачається зі змісту заявлених предмета та підстав позову, позивачем не заперечується факт порушення останнім граничного терміну реєстрації податкової накладної за березень 2016 року, однак наголошується на обставинах, які не з вини останнього перешкоджали здійснити таку реєстрацію у встановлений законом строк.

На підтвердження викладеного, представником позивача надано копію довідки Печерського УП ГУ НП у місті Києві від 11.04.2016 №2451/1/125/52-2016, згідно з якою гр. ОСОБА_1 09.04.2016 зверталась до Печерського УП ГУ НП у місті Києві із заявою про те, що 08.04.2016 при подачі звітності до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві виявлено, що невідомі особи шахрайським шляхом, а саме: підробивши документи, заволоділи ТОВ «ТД «Асторг», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 13, котре належить гр. ОСОБА_1 У вказаній довідці такої зазначено, що дане повідомлення було зареєстровано у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення Печерського УП ГУ НП у м. Києві за №16612 від 09.04.2016 та у подальшому відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100060002709 від 09.04.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Крім того, наявними у матеріалах справи копіями квитанцій №1 та №2 підтверджено факт направлення 12.04.2016 засобами електронного зв'язку договору про визнання електронних документів для реєстрації, що, за твердженнями представника позивача, пов'язано з зміною ключів ЕЦП та втручанням у діяльність ТОВ «ТД «Асторг» сторонніх осіб.

Вказане у сукупності, на думку суду, свідчить про відсутність у ТОВ «ТД «Асторг» технічної можливості для своєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, з урахуванням того, що останнім якнайшвидше вчинено дії для відновлення технічної можливості електронного обміну документами з контролюючим органом.

Враховуючи, що у позивача була відсутня можливість для своєчасної реєстрації відповідної податкової накладної, оскільки відповідні обставини не залежали від його волі, а відтак, відсутня його вина у несвоєчасній реєстрації останньої, наведене виключає застосування контролюючим органом до платника вказаних штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2016 №0017201201.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення про опис майна в податкову заставу від 21.09.2016 №17492-17 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями п.п. 60.1.1, п. 60.1, 60.2, ст. 60 ПК України, встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення. У випадках, визначених п.п. 60.1.1 п. 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Як зазначено представником відповідача під час судового розгляду справи податкова вимога від 21.09.2016 № 17492-17 є відкликаною, з огляду на погашення позивачем вказаного у ній податкового боргу.

Разом з тим, відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п. 89.1 ст. 89 ПК України).

Підпунктом 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПК України передбачено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку.

У той же час, з огляду на відкликання податкової вимоги від 21.09.2016 № 17492-17, рішення про опис майна у податкову заставу від 21.09.2016 №17492-17, як похідне від вказаної податкової вимоги, підлягає визнанню протиправним та скасуванню як необґрунтоване.

Щодо решти позовних вимог, які полягають у визнанні незаконними дії відповідача щодо винесення податкової вимоги від 01.07.2016 №17492-17 та прийняття рішення від 21.09.2016 №17492-17 про опис майна в податкову заставу, суд звертає увагу на наступне.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Водночас, заявлений у даній частині позовних вимог спосіб захисту - визнання дій щодо винесення відповідних рішень протиправними - не відповідає належному способу захисту прав та інтересів позивача, яким у даному випадку є вимоги про визнання протиправними та скасування відповідних рішень.

Так, оцінка рішенню про опис майна у податкову заставу від 21.09.2016 №17492-17 надано судом вище. Натомість, податкова вимога від 01.07.2016 №17492-17 не є предметом дослідження у даній справі, з урахуванням того, що остання є відкликана у зв'язку зі сплатою позивачем заявленого у ній боргу.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в цій частині суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій від 27.10.2016 №63 та від 10.11.2016 №64, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 4 134,00 грн.

Відтак, враховуючи часткове задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 2 756,00 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 01.07.2016 № 0017201201.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про опис майна у податкову заставу від 21.09.2016 №17492-17.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Асторг» (код ЄДРПОУ 36798200, адреса: 01133, м. Київ, вулиця Кутузова, 13, офіс 402) документально підтверджені судові витрати у розмірі 2 756,00 грн. (двох тисяч семисот п'ятдесяти шести гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39669867, адреса: 01011, м. Київ, вулиця Лєскова, 2).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок