Решение № 73286083, 10.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 квітня 2018 року № 826/17798/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом ТзОВ «Споживчий центр» (далі - також позивач)

до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області

(далі – також відповідач)

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 30.11.2017 №0198 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Позовні вимоги вмотивовано відсутністю порушень ТзОВ «Споживчий центр» законодавства про рекламу. Окрім того, позивач стверджує про порушення відповідачем процедури розгляду справи про правопорушення з огляду на те, що його не повідомлено належним чином про дату та час розгляду справи про правопорушення. Також вказує на порушення строків для притягнення до відповідальності та на те, що за одне й те ж порушення його двічі притягнуто до відповідальності. Вважає рішення відповідача про накладення штрафу необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 30.11.2017 про накладення штрафу на позивача відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини п’ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотань будь-якої зі сторін про інше.

Як вбачається з матеріалів справи, Департамент економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області з поданнями:

- від 16.06.2017 №23/Р-14-1890 про порушення ТзОВ «Споживчий центр» вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» у зв’язку із самовільним встановленням спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою: м.Львів, вул.Шпитальна, 27 (додаток вимога про усунення порушення від 26.05.2017 №23/Р-14-1663);

- від 16.06.2017 №23/Р-14-1891 про порушення ТзОВ «Споживчий центр» вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» у зв’язку із самовільним встановленням спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою: м.Львів, вул.Раппопорта, 1 (вимога про усунення порушення від 26.05.2017 №23/Р-14-1664);

- від 16.06.2017 №23/Р-7-1892 про порушення ТзОВ «Споживчий центр» вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» у зв’язку із самовільним встановленням спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою вул.Шевченка (парна сторона) – вул.Клепарівська (вимога про усунення порушення від 25.05.2017 №23/Р-7-1636).

На підставі зазначених подань Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області направило на адресу ТзОВ «Споживчий центр» вимогу від 01.09.2017 №7-1-13/4639 про надання у строк до 26.09.2017 належним чином засвідчених копій документів, необхідних для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, в тому числі документів щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами; документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо), акти виконаних робіт. Водночас позивача повідомлено про розгляд справи 10.10.2017.

Направлення відповідачем указаної вимоги 04.09.2017 на адресу позивача підтверджується копією фіскального чека.

Згідно з протоколом від 30.10.2017 №0323 про порушення законодавства про рекламу відповідачем встановлено порушення ТзОВ «Споживчий центр» частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» у зв’язку з ненаданням на вимогу названого управління від 01.09.2017 №7-1-13/4639 в установлений термін документів, пояснень, іншої інформації, необхідних для розгляду вищевказаних подань Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, а також документів про вартість реклами.

Листом від 31.10.2017 №7-1-13/6484 відповідач повідомив позивача про те, що станом на 31.10.2017 на його письмову вимогу запитувану інформацію та документи позивачем не надано, що свідчить про ознаки порушення вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу». Водночас повідомлено, що розгляд справи про порушення частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» буде проведено 30.11.2017.

Відповідно до списку поштових відправлень від 01.11.2017 указаний лист направлено на адресу позивача 01.11.2017, що спростовує доводи позивача про неповідомлення його про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.

15.11.2017 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято рішення №0222 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо позивача.

22.11.2017 до відповідача надійшло клопотання позивача від 13.11.2017 №993 про припинення провадження у справі, в якому, поміж іншого, повідомлялося про відсутність можливості надати документи щодо вартості розповсюдження реклами, оскільки товариство не несе витрати на оплату вартості розповсюдження реклами за вказаними у вимозі адресами та реклама за вказаними вище адресами не розміщується. Також повідомлено про те, що товариство не укладало договір та не проводило оплату за розповсюдження реклами за цими адресами.

Відсутність інформації та документів про вартість розповсюдження реклами у зв’язку з непроведенням оплати такого розповсюдження, за висновком позивача, є поважною причиною ненадання такої інформації та документів, що разом з тим свідчить про відсутність ознак порушення законодавства про рекламу.

Наведеним, за висновком суду, підтверджується, що запитувана у позивача інформація надійшла до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області 22.11.2017, тобто із порушенням установленого терміну - до 26.09.2017.

За результатами розгляду 30.11.2017 справи про порушення ТзОВ «Споживчий центр» законодавства про рекламу відповідачем встановлено порушення названим товариством вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» у зв’язку з ненадання на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 01.09.2017 №7-1-13/4639 в установлений строк запитуваних документів про вартість розповсюдження реклами з порушенням вимог частини першої статті 16 названого Закону, що підтверджується протоколом №0219.

Як вбачається зі змісту протоколу розгляд указаної справи відбувався за відсутності представника позивача.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відповідачем прийнято рішення від 30.11.2017 №0198 про накладення на позивача штрафу за в розмірі 1 700,00 грн. за порушення вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу».

Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.

Засади рекламної діяльності в Україні це відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає та регулює Закон України «Про рекламу».

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про рекламу» реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про рекламу» розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо відповідно до законодавства види діяльності або товари, що рекламуються, підлягають обов'язковій сертифікації або їх виробництво чи реалізація вимагає наявності відповідних дозволу, ліцензії, а рекламодавець не надав розповсюджувачу реклами копії таких сертифіката, дозволу, ліцензії, засвідчених у встановленому порядку.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та діє в межах повноважень, визначених Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області, затвердженим наказом Держпродспоживслужби від 06.07.2017 №534.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок №693).

Згідно з пунктами 9-14 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою, зокрема Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.

Протокол розглядається у місячний строк.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Аналіз указаних правових норм дає підстави суду дійти висновку про те, що відповідачем дотримано порядок накладення на позивача штрафу.

Так, зокрема встановленими судом обставинами підтверджується, що позивач належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, хоча й скористався правом взяти у ній участь. Справу розглянуто упродовж місячного строку з дня прийняття рішення від 15.11.2017 №0222 про початок розгляду цієї справи.

Крім того, оскаржуване рішення є правильним по суті, оскільки за змістом частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати відповідачу документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до частини шостої статті 27 Закону України «Про рекламу» за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за вчинене порушення законодавства про рекламу, що полягає у ненаданні в установлений строк інформації щодо вартості реклами, відповідачем правомірно накладено на позивача штраф у розмірі 1700,00 грн. (17,00 грн. х 100).

Твердження позивача про те, що за одне й те ж порушення на нього двічі накладено штраф - спочатку рішенням від 12.10.2017 №0039 в розмірі 3 400,00 грн., а потім рішенням від 30.11.2017 №0198 в розмірі 1 700,00 грн. є хибним, оскільки в першому випадку штраф накладено за порушення частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу», а саме за самовільне розміщення реклами, а в другому - за порушення частини другої статті 26 названого Закону, а саме - несвоєчасне надання інформації про вартість реклами.

За наведених обставин позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинство України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 цього Кодексу.

Суддя О.О. Власенкова