Решение № 73282570, 10.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/433/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кузьменко Н.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія” до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 жовтня 2017 року №0003052200 на суму 25833,85 грн,-

встановив:

05 березня 2018 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія” (далі – позивач, ПАТ «ТБК») до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 жовтня 2017 року №0003052200 на суму 25833,85 грн.

Ухвалою суду 07 березня 2018 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 16 березня 2018 року позивач недоліки адміністративного позову усунув.

19 березня 2018 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 05 квітня 2018 року.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що 13 листопада 2017 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість та розрахунків корегування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у серпні 2016 року та травні 2017 року. За результатами перевірки складено акт №2560/21-22-12-01/32702078 від 13.11.2017 року, висновки якого стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0076331201 від 04.12.2017 року про донарахування ПАТ «ТБК» штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних в розмірі 25833,85 грн. Позивач стверджує, що 24 грудня 2014 року в справі №923/1804/14 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, з чого позивач робить висновок про неможливість нараховувати йому неустойку, штрафні санкції та пеню, в тому числі за порушення податкового законодавства. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0076331201 від 04.12.2017 року на суму 25833,85 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав викладених в адміністративному позові.

Відповідач 02 квітня 2018 року подав до суду письмової заперечення в яких позовні вимоги не визнає з таких підстав. З 01.01.2017 року внесено зміни до пп.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України та викладено в новій редакції, яка передбачає, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Мораторій на задоволення вимог кредиторів не застосовується до зобов’язань поточних кредиторів. Все це, на думку відповідача, є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено.

ПАТ «ТБК» є юридичною особою, основний вид діяльності позивача за КВЕД 23.61 – виготовлення виробів із бетону для будівництва.

13 листопада 2017 року на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних в ЄРПН ПАТ «ТБК» у серпні 2016, травні 2017 року.

За результатами перевірки складено акт «Про результати камеральної перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних в ЄРПН ПАТ «ТБК» (ЄДРПОУ 32702078) за серпень 2016 року та травень 2017 року» №2560/21-22-12-01/32702078 від 13 листопада 2017 року.

Висновком акту перевірки є порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за серпень 2016 року, травень 2017 року (саме ці періоди зазначено перевіряючими в акті перевірки). Відповідальність платника передбачена п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

Висновки акту перевірки №2560/21-22-12-01/32702078 від 13 листопада 2017 року стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0076331201 від 04.12.2017 року про застосування на підставі ст. 120-1 ПК України штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених ст.201 ПК України в розмірі 25833,85 грн.

Позивач вважає, що відповідач в порушення ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ухвали господарського суду Херсонської області застосував до ПАТ «ТБК» штраф за порушення п.201.10 ст.201 ПК України.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнено абзацом другим такого змісту:

"Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".

Відповідно до Прикінцевих положень цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Сторонами не заперечується, що перевірявся період серпень 2016 року та травень 2017 року, але перевірка здійснювалась в 2017 році за правилами абзацу другого пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України. Датою виписки податкових накладних є 31.08.2016 року, 16.05.2017 року, 19.05.2017 року, 20.05.2017 року, 22.05.2017 року, 23.05.2017 року, 24.05.2017 року,26.05.2017 року, 29.05.2017 року, 31.05.2017 року. Тобто в період виписки податкової накладної від 31 серпня 2016 року №312 на суму 37500 грн предметом камеральної перевірки не могли бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Датою реєстрації вищезазначених податкових накладних є 29 вересня 2016 року, 20 червня 2017 року та 23 червня 2017 року відповідно.

В Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999р. №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Таким чином, з 01 січня 2017 року податковий орган має право проводити камеральні перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних з січня місяця 2017 року. Натомість події серпня 2016 року не можливо перевіряти за допомогою норм законодавства які вступили в силу з 01 січня 2017 року та яких не було на момент виписки податкових накладних.

Згідно п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Як випливає із змісту цих норм, предметом камеральної перевірки є перевірка даних податкової звітності, за результатами якої встановлюється наявність або відсутність: помилок (порушень) у податковій звітності; неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності.

Однак, з наявного в матеріалах справи акта перевірки вбачається, що предметом її дослідження була не податкова звітність позивача, а встановлення наявності порушення визначеного податковим законодавством терміну реєстрації податкових накладних, виданих позивачем в період серпень 2016 року та травень 2017 року.

Проте, суд вважає, що термін реєстрації податкових накладних серпня 2016 року не є тим об'єктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає припису абз. 2 п. 76.1 ст. 76 ПК України.

При цьому, у відповідності до внесених змін до п. 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

У той же час, у серпні 2016 року за діючими нормами ПК України для камеральної перевірки звітності з ПДВ було встановлено особливий порядок камеральної перевірки саме цієї звітності.

За п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

При цьому, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України).

Проте, в порушенні наведених положень ПК України Відповідачем проведено оскаржувану перевірку за період серпня місяця 2016 року лише 13.11.2017 року.

Викладене в сукупності свідчить про порушення податковим органом спеціального законодавства при проведенні камеральної перевірки позивача щодо правовідносин серпня місяця 2016 року, як наслідок спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а отже підлягає скасуванню.

Натомість правовідносини травня 2017 року вже могли бути предметом камеральної перевірки, а сама перевірка таких правовідносин відповідала приписам ПК України. Наведене є підставою для визнання спірного податкового повідомлення-рішення в частині перевірки правовідносин за травень 2017 року правомірним.

Стосовно позиції позивача про встановлення мораторію на задоволення вимог кредиторів, встановленого ухвалою господарського суду Херсонської області від 24 грудня 2014 року в справі №923/1804/14, суд зазначає наступне.

Згідно частин 3, 5 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема:

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов’язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що ж стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після введення мораторію, як не зупиняє і відповідальність платника за порушення податкового законодавства, але зупиняє виконання тих грошових зобов'язань, що виникли до моменту введення мораторію.

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Слід зазначити, що наведена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 4 липня 2011 року, 7 травня, 11 червня, 1 жовтня 2012 року, 26 лютого, 7 липня 2013 року (справи №№ 21-144а11, 21-289а11, 21-179а12 та 21-298а12, 21-34а13, 21-178а13 відповідно).

Як вбачається з матеріалів справи, справа про банкрутство позивача порушена ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.12.2014 з одночасним введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів. При цьому порушення встановленого порядку реєстрації податкових накладних позивачем допущено у 2016 та 2017 роках.

Суд звертає увагу, що позивач після введення мораторію продовжує на загальних підставах здійснювати господарську діяльність, надавати послуги, виконувати роботи, сплачувати податки та заробітну плату працівникам.

Отже, в спірних правовідносинах відповідач є поточним кредитором, а тому дія мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.12.2014 у справі №923/1804/14, на зобов'язання щодо нарахування та сплати штрафу не розповсюджується.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд не вбачає підстав для скасування спірного рішення.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Позивач належними доказами частково підтвердив правомірність своїх вимог.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 10 квітня 2018 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 229, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 27 жовтня 2017 року №0003052200 в частині застосування до публічного акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія” (код ЄДРПОУ 32702078) штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних в сумі 3750 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 11 квітня 2018 р.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 8.3.3.