Решение № 73281835, 11.04.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/22/18

Провадження №2/0203/442/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2018 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікян М.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної в місті Дніпрі ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих сум щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання,

у с т а н о в и в:

29 грудня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих сум щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у вересні 2016 року відповідачка звернулася до позивача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання. Заяву було задоволено. У подальшому було встановлено, що право на отримання допомоги відповідачка втратила, у зв’язку з чим виникла переплата у такій допомозі. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідачки сплаченої допомоги в сумі 2 642,97 грн. (а.с.а.с. 2 – 4, 19).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом було встановлено, що 20.09.2016 року відповідачка звернулася до позивача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, обґрунтувавши її, зокрема, тим, що вона втратила житло на тимчасово окупованій території України, не має іншого житла (а.с.а.с. 6, 7, 11, 12).

Заяву було задоволено, і від 20.09.2016 року відповідачка щомісяця отримувала допомогу (а.с.а.с. 9, 10, 14, 15).

30 березня 2017 року відповідачка надала позивачеві копію трудового договору із зазначенням дати його розірвання, у зв’язку з чим за період від 20.09.2016 року по 19.03.2017 року виникла переплата в сумі 2 642,97 грн. (а.с.а.с. 5, 8, 13).

19 липня 2017 року і 05.12.2017 року позивач звертався до відповідачки з письмовими вимогами про повернення безпідставно отриманих коштів (а.с.а.с. 16, 17).

03 березня 2018 року відповідачка частково сплатила заборгованість у сумі 642,97 грн., про що свідчить виписка із системи дистанційного обслуговування клієнтів від 03.03.2018 року, надана суду позивачем.

Відповідно до абзацу другого пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі – Порядок), особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов’язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Згідно з абзацом п’ятим пункту 12 Порядку виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

У відповідності з пунктом 11 Порядку суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім’ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Судом встановлено, що 30.03.2017 року відповідачка надала позивачеві копію трудового договору із зазначенням дати його розірвання, у зв’язку з чим за період від 20.09.2016 року по 19.03.2017 року виникла переплата в сумі 2 000,00 грн. (з урахуванням часткової сплати в сумі 642,97 грн.).

З огляду на викладене суд вважає за необхідне заявлений у справі позов задовольнити частково, стягнувши з відповідачки 2 000,00 грн.

У порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачки також підлягає стягненню компенсація судових витрат позивача в сумі 1 600,00 грн. (а.с. 1).

Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263 – 265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної в місті Дніпрі ради (ідентифікаційний номер – 03192460; 49101, місто Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, 30/32) до ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1; 49000, місто Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, 10Б/38) про стягнення незаконно отриманих сум щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної в місті Дніпрі ради незаконно отриману щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в сумі 2 000,00 грн., компенсацію судових витрат у сумі 1 600,00 грн., разом – 3 600,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислює ться від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 11 квітня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян