Постановление суда № 73278752, 05.04.2018, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/433/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.04.2018

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олексієнко О.Ю. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до СТОВ «Авангард» про визнання договору оренди землі недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Авангард» про визнання договору оренди землі недійсним.

Позивачем подана заява про забезпечення позову. Заява мотивована тим, що згідно договору оренди землі, СТОВ «Авангард» використовує та обробляє належну ОСОБА_1 земельну ділянку. У найближчий час на полях можуть розпочатися весняні польові роботи, пов’язані з засіванням земельної ділянки, після чого її повернення та користування нею будуть неможливими.

На даний час його позов не забезпечений, що в свою чергу може значно ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, внаслідок чого його законні права та інтереси не будуть захищені, адже суд не лише повинен встановити належність права, а й сприяти забезпеченню цього встановленого права.

Тому позивач просить суд застосувати вид забезпечення позову шляхом заборони СТОВ «Авангард» та/або будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам вчиняти будь-які дії по використанню (обробленню, посіву, обробітку) земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, площею 1,6908 га, кадастровий номер 0521281600:03:000:0688, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Городоцької сільської ради Іллінецького району Вінницької області, що співмірно із заявленими позивачем вимогами.

Дослідивши вказану заяву, оглянувши матеріали справи, вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості потрібні для забезпечення позову; забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Отже, аналізуючи вказані норми суд приходить до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову є передчасною, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову на даний час не вбачається, а викладені у заяві обставини, на які посилається позивач потребують ретельної перевірки в сукупності із оцінкою наданих ним же доказів у судовому засіданні в сукупності із поясненнями відповідача. Крім того, вид забезпечення позову, що просить застосувати позивач, може вплинути на право володіння, користування та розпорядження майном суб’єкта господарської діяльності, яке захищене Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України.

За таких обставин вважаю, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до СТОВ «Авангард» шляхом заборони СТОВ «Авангард» та/або будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам вчиняти будь-які дії по використанню (обробленню, посіву, обробітку) земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, площею 1,6908 га, кадастровий номер 0521281600:03:000:0688, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Городоцької сільської ради Іллінецького району Вінницької області, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, ст.ст. 149 - 153, 260, 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до СТОВ «Авангард» про визнання договору оренди землі недійсним.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали через Іллінецький районний суд Вінницької області.

Суддя: